Навігація
Головна
 
Головна arrow Страхова справа arrow Страхування
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Страхування життя

Страхування життя проводиться на випадок смерті страхувальника або застрахованої особи або втрати здоров'я застрахованого від нещасного випадку, а також дожиття до певного терміну або події. Страхування життя як вид страхування з'явилося в Європі на рубежі XVII- XVIII ст. як доповнення до морського страхування, коли поряд зі страхуванням кораблів і вантажів стали укладати договори страхування життя капітанів кораблів. В даний час страхування життя є однією з найбільш представницьких і динамічно розвиваються галузей на світовому страховому ринку.

Страхування життя являє собою сукупність видів особистого страхування, які передбачають обов'язки страховика по страхових виплатах у випадках:

  • • дожиття застрахованого до закінчення строку страхування або визначеного договором страхування віку;
  • • смерті застрахованого;
  • • а також по виплаті пенсії (ренти, ануїтету) застрахованій у випадках, передбачених договором страхування (закінчення дії договору, досягнення застрахованою певного віку, смерть годувальника, постійна втрата працездатності, поточні виплати в період дії договору страхування та ін.).

Об'єктами страхування життя є майнові інтереси застрахованої особи, пов'язані з його життям (смертю) і спрямовані на отримання ним (або вигодонабувачем) певного доходу при настанні відповідного страхового випадку.

Предметом страхування при страхуванні життя є життя застрахованої особи, а також доходи, що гарантують певний рівень життя при настанні страхових випадків. Тому в підгалузі "Страхування життя" виділяють кілька видів страхування (рис. 8.2).

Основні види страхування життя

Мал. 8.2. Основні види страхування життя

Види страхування життя за методами формування страхових фондів, визначенню сум страхових виплат і цільової спрямованості носять чітко виражений накопичувально-ощадний характер. Суб'єкти страхування життя відображені на рис. 8.3.

Учасники страхування життя

Мал. 8.3. Учасники страхування життя

Страховик має право здійснювати страхування життя, якщо він дотримується правові та економічні нормативні вимоги до створення та діяльності страхових організацій, що займаються таким видом страхування. У першу чергу це стосується величини мінімального статутного капіталу, а також порядку формування, розміщення та використання страхових резервів із страхування життя.

В якості страхувальника, застрахованої особи та вигодонабувача можуть виступати як юридичні, так і фізичні дієздатні особи. При цьому страхувальником може бути фізична особа, яка досягла 18-річного віку або що стало дієздатним з 16 років як працює в цьому віці. Граничний вік страхування становить найчастіше 65 років, рідше 70 років і більше. Для застрахованих осіб найбільш поширені обмеження віку в межах від одного року до 65 років. Крім того, для застрахованих осіб існують обмеження за станом здоров'я. Зазвичай не передбачається страхування осіб з психічними розладами, важкими нервовими та іншими захворюваннями.

Страхування життя може бути:

  • • індивідуальним, тобто страхування за договором життя однієї особи;
  • • колективним, тобто страхування за договором життя групи осіб або колективу.

Страхування життя може комбінуватися за страховими випадками "дожиття" і "смерті", а також і зі страхуванням від нещасних випадків. Така форма страхування називається "змішаним страхуванням життя" і має додаткову мета - захист майнових інтересів у зв'язку із заподіянням шкоди життю, здоров'ю, працездатності в результаті нещасного випадку.

Страховими випадками при страхуванні життя є наступні ризики (рис. 8.4).

Страхування життя здійснюється відповідно до правил страхування, що розробляються страховиком окремо для кожного з видів страхування життя або для ряду близьких видів, що відносяться до страхування життя, а також в комбінуванні зі страхуванням від нещасних випадків. Договір страхування життя, як правило, укладається на строк не менше одного року.

Страхові випадки при страхуванні життя

Мал. 8.4. Страхові випадки при страхуванні життя

Страхування життя на випадок смерті являє собою прийняття страховиком за договором страхування обов'язку виплатити страхову суму вигодонабувачу у разі смерті застрахованої особи в період дії договору. При даному виді страхування страхувальниками можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, при цьому для фізичних осіб існують обмеження за віком. Фізичні особи зазвичай укладають договори індивідуального страхування на свою користь чи на користь своїх близьких, у той час як юридичні особи укладають в основному договори колективного страхування життя на випадок смерті своїх працівників.

Застрахованими у даному виді страхування можуть виступати фізичні особи у віці від одного року до 70 років, проте в правилах страхування передбачаються ще й обмеження за станом здоров'я. Так, не приймаються на страхування особи, які страждають психічними розладами, важкими формами онкологічних і серцево-судинних захворювань. Зазвичай страхування проводиться без медичного огляду підлягає страхуванню особи, але таке право у страховика є і користується він їм в тому випадку, якщо укладається договір страхування на більшу страхову суму.

Договір страхування життя на випадок смерті полягає, як правило, на підставі письмової заяви страхувальника, однак ця заява може бути і в усній формі, але в кожному разі страхувальник зобов'язаний повідомити страховика основні відомості про застраховану особу, у тому числі про існуючі на момент страхування або наявних раніше хворобах. У тому випадку якщо після укладення договору страхування життя страховик встановить, що йому були повідомлені неправдиві відомості про стан здоров'я застрахованого, страхова компанія має право вимагати визнати цей договір недійсним.

Страховик несе відповідальність за договором страхування життя на випадок смерті з якихось причин, крім подій, що наступили в результаті:

  • • навмисного заподіяння собі тілесних ушкоджень застрахованою особою;
  • • злочинних наміру і дій вигодонабувача, що спричинили смерть застрахованого;
  • • самогубства або спроби самогубства;
  • • здійснення застрахованим протиправних дій, вчинків;
  • • алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння або отруєння;
  • • передачі застрахованою особою керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння, або особі, яка не має права на керування даним транспортним засобом, і т.п.

Якщо в період дії договору страхування життя помер страхувальник, який не є застрахованою особою, та сплата страхових внесків припинена, застрахованій особі виплачується сума сплачених страхувальником внесків за вирахуванням частки, яка припадає на покриття витрат страховика з проведення даного виду страхування.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук