Навігація
Головна
 
Головна arrow Страхова справа arrow Страхування
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Сутність і функції страхового ринку

Страхування в даний час є найважливішим сегментом ринкових відносин і однією з динамічно розвиваються сфер російського бізнесу. У зв'язку з цим представляється необхідним з'ясувати, а що ж таке страховий ринок, які функції він виконує, хто є його основними учасниками і яке організаційне пристрій страхового ринку?

Взаємодія сторін, зацікавлених у укладанні страхового договору і досягненні результативності страхових операцій, відбувається саме на страховому ринку.

Страхування виникло і розвивалося як усвідомлена об'єктивна потреба людини й суспільства захисту від випадкових небезпек, при цьому потреба в страховому захисту має загальний характер, вона охоплює всі фази суспільного відтворення, всі ланки соціально-економічної системи суспільства, всіх суб'єктів господарювання і всі населення. Страховий ринок як сприяє розвитку громадського відтворення, а й активно впливає через страховий фонд на фінансові потоки в народному господарстві. Місце страхового ринку на фінансовій системі зумовлено як роллю різних фінансових установ у фінансуванні страхового захисту, так і їх значенням як об'єктів розміщення інвестиційних ресурсів страхових організацій і обслуговування страхової, інвестиційної та інших видів діяльності.

Страховий ринок - складова частина ринку країни, де предметом купівлі-продажу є страхові продукти. Споживчі властивості даних продуктів дуже специфічні і відмінні від інших продуктів ринку. Їх специфіка відбувається з сутності страхування.

Загальність страхування визначає безпосередній зв'язок страхового ринку з фінансами підприємств, фінансами населення, банківською системою, державним бюджетом та іншими фінансовими інститутами, у межах яких реалізуються страхові відносини. У цих відносинах відповідні фінансові інститути виступають як страхувальники і споживачів страхових продуктів. Специфічні відносини складаються між страховим ринком і державним бюджетом, а також державними позабюджетними фондами, що пов'язані з організацією обов'язкового страхування.

Стійкі фінансові відносини має страховий ринок з ринком цінних паперів, банківською системою, валютним ринком, державними і регіональними фінансами, де страхові організації розміщують страхові резерви та інші інвестиційні ресурси.

Функціонування страхового ринку відбувається в рамках фінансової системи країни як у партнерській основі, так і в умовах конкуренції. Це стосується конкурентної боротьби між різними фінансовими інститутами за вільні грошові кошти населення і господарюючих суб'єктів. Якщо страховий ринок, наприклад, пропонує страхові продукти по страхуванню життя, то банки - депозити, фондовий ринок - цінні папери тощо

Сутність страхового ринку проявляється і у виконуваних ним функціях, які можна розділити на загальноринкові і специфічні (рис. 9.1).

Функції страхового ринку

Мал. 9.1. Функції страхового ринку

До числа загальноринкових функцій страхового ринку відносяться:

комерційна - проявляється в тому, що страхова діяльність є підприємницькою діяльністю,

спрямованої на систематичне отримання прибутку шляхом надання страхових послуг населенню, фізичним і юридичним особам;

  • цінова - реалізується в процесі ціноутворення на послуги, що надаються страховими компаніями на ринку страхування. Вартість страхової послуги (або її ціна) виражається в страховому внеску (тарифі, премії), який страхувальник сплачує страховику. Крім цього ціна страхової послуги, будучи ринкової категорією, формується під впливом попиту та пропозиції;
  • інформаційна - реалізується через інформування споживачів послуг про існуючих і знову з'являються страхових послугах на страховому ринку;
  • регулююча - здійснюється шляхом створення на страховому ринку правил торгівлі страховими послугами, а також шляхом здійснення контролю за виконанням учасниками страхування цих правил;
  • покриття ризику - реалізується в результаті того, що в процесі страхування негативні наслідки ризиків, що виникають як на побутовому рівні, так і в процесі здійснення господарської діяльності, приймають на себе страхові компанії;
  • полегшення доступу до додаткових джерел фінансування - реалізується через полегшення доступу підприємств до інших джерел фінансування своєї діяльності, наприклад до банківського кредиту, оскільки для отримання останнього однією з обов'язкових умов є страхування майна підприємства-позичальника, а також через полегшення доступу громадян до інших джерел фінансування своєї життєдіяльності, так як страхування життя і нерухомості - необхідна умова для отримання іпотечного кредиту фізичними особами для будівництва або придбання житла або страхування автомобіля - необхідна умова для його купівлі в кредит;
  • попереджувальна - проявляється в тому, що професійна діяльність страхових компаній дозволяє їм розробляти і впроваджувати в життя комплекс заходів щодо попередження та контролю рівня ризику в найважливіших сферах господарської та приватного життя;
  • формування спеціалізованого страхового фонду - реалізується через систему запасних і резервних фондів, що забезпечують стабільність страхування, гарантію виплат і відшкодувань. Крім усього іншого, через зазначену форму акумулювання капіталу вирішується і проблема інвестицій, оскільки страхові компанії вкладають свої тимчасово вільні кошти в цінні папери підприємств, фінансових компаній, в банки, нерухомість і т.п.

У широкому сенсі слова під страховим ринком слід розуміти сукупність економічних відносин з приводу купівлі-продажу страхового продукту, в основі яких лежить формування попиту та пропозиції на нього. При цьому об'єктивною основою розвитку страхового ринку є необхідність забезпечення безперервності відтворювального процесу шляхом створення цільових фондів грошових коштів, призначених для захисту майнових інтересів населення в приватній і господарського життя від несподівано наступаючих, випадкових за своєю природою несприятливих обставин, що супроводжуються збитками. У Законі про страхування перераховані основні учасники страхових відносин, а відповідно і учасники страхового ринку (рис. 9.2).

Основні учасники страхового ринку

Мал. 9.2. Основні учасники страхового ринку

Страхові організації, товариства взаємного страхування, страхові брокери і страхові актуарії є при цьому суб'єктами страхової справи, діяльність яких підлягає ліцензуванню, за винятком діяльності страхових актуаріїв, які підлягають атестації.

У силу того що страховий ринок являє собою економічний простір, в якому діють страхувальники, що формують попит на страхові послуги, страхові компанії, що задовольняють цей попит, страхові посередники, які просувають страхові послуги від страховика до страхувальника, організація страхового ринку схематично може бути проілюстрована наступним чином (рис. 9.3).

Схема організації страхового ринку

Мал. 9.3. Схема організації страхового ринку:

А - пряме страхування без участі страхового посередника; Б - пряме страхування, опосередковане участю страхового посередника; В - перестрахування; Г - сострахование

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук