Навігація
Головна
 
Головна arrow Політекономія arrow Економічна теорія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Економічні блага і їх класифікація

Будь-які предмети (матеріальні та нематеріальні), які здатні задовольняти чи за рахунок яких задовольняються потреби (або потреби) споживача, іменуються в економічній теорії благами.

В економічній літературі є й інші визначення блага. А. Маршалл, наприклад, під благом розумів всі бажані нами речі або речі, що задовольняють людські потреби. У цьому визначенні блага обмежуються лише речами або предметами.

Іноді блага розглядаються як втілена корисність, якої можуть бути не тільки продукти праці, а й плоди природи.

Благами іменують також продукцію, використання якої є засобом задоволення для людей своїх різноманітних потреб.

В якості узагальнюючого визначення можна сказати, що благо - все, що здатне задовольняти повсякденні життєві потреби людей, приносити людям користь, приносити задоволення.

Виділяють дві основні групи благ: природні та економічні. До природним благ відносяться ті, що надаються самою природою і не вимагають зусиль людей для витрат і споживання (повітря, сонячне світло). Такі блага існують в необмеженій кількості або в кількості, достатній для повного і постійного задоволення певних потреб людини.

Економічні блага - це блага, які, по-перше, обмежені в кількісному відношенні; по-друге, є результатом господарської діяльності людини. Термін "економічне благо" належить суб'єктивістської школі економічної науки.

Проблема рідкості благ впливає на відповідну поведінку людини, її господарську та виробничу діяльність. Таким чином, саме співвідношення між потребою і доступним для розпорядження кількістю благ визначає, є благо економічним чи ні.

Так само як у ситуації з потребами, щодо економічних благ існують різні класифікації, кожна з яких має право на існування. Розглянемо деякі з наявних варіантів класифікацій.

1. Матеріальні і нематеріальні блага. Матеріальні блага є результатом функціонування матеріального виробництва, наприклад галузей промисловості або сільського господарства, і виступають у формі різних товарів: продукти харчування, одяг, ліки, види транспорту та ін. Іноді до матеріальних благ відносять (наприклад, А . Маршалл) і відносини з привласнення матеріальних благ (патенти, авторські права, заставні). Тим самим в одну групу об'єднують різні за своїм характером блага, одні з яких задовольняють потреби, а інші є формою привласнення.

Нематеріальні блага існують, як правило, у формі послуг або певного виду діяльності. Нематеріальні блага - це блага, що впливають на розвиток здібностей людини, вони створюються у невиробничій сфері: охорона здоров'я, освіта, мистецтво, кіно, театр, музеї і т.д.

Існують варіанти підгруп нематеріальних благ, наприклад внутрішні і зовнішні блага. Внутрішні - блага, дані людині природою, які він розвиває в собі але власної волі: голос, декламація, музичний слух, здібності до науки та ін. Зовнішні - це ті, які дає зовнішній світ для задоволення потреб: репутація, ділові зв'язки, протекція і т.д.

У ринковій економіці блага виступають у формі товарів і послуг.

Товар - це специфічне економічне благо, вироблене для обміну. Здатність товару задовольняти ту чи іншу потребу людини складає його споживчу вартість. Нею володіє будь-який товар. Характер потреб може бути при цьому самий різний: фізичні, духовні. Товари, як правило, являють собою матеріальні об'єкти: продукти харчування, товари промислового споживання. Але вони можуть бути і нематеріальними, наприклад інтернет-технології, окремі продукти інтелектуальної праці (науково-прикладне винахід, театральні постановки та ін.).

Послуга являє собою будь-яку дію людини або групи осіб: юридичні послуги, побутові, медичні, освітні та ін.

Послуга не має речової форми, її не можна безпосередньо накопичити, вона може бути спожита лише протягом періоду її надання. Послуги нематеріальні завжди.

Процес виготовлення товарів і послуг називається виробництвом, а процес придбання - споживанням.

На основі аналізу процесу виробництва та процесу споживання можна виділити ще відмінні риси матеріальних і нематеріальних благ.

Для матеріальних благ процеси виробництва та споживання зазвичай розділені: споживанню завжди передує процес створення. Причому обидва ці процеси розділені не тільки в часі, але й у просторі.

Для нематеріальних благ здійснення процесу безпосереднього надання послуг та їх споживання відбуваються, як правило, одночасно: наприклад, послуги майстра в перукарні, послуги сантехніка та ін. Не слід змішувати пропозиція послуг з процесом їх фактичного надання: наприклад, в сучасних умовах кожен стільниковий оператор пропонує послуги роумінгу. Процес же фактичного надання і використання даної послуги починається з моменту підключення користувача до певного тарифом і діє в період здійснення голосового телефонного з'єднання або під час відправки та отримання смс-повідомлень.

  • 2. Довготривалі і недовгочасні блага. Довготривалі блага припускають багаторазове використання: наприклад, комп'ютери, мобільні телефони, транспорт. Часто такі блага ще іменують товарами тривалого користування. Недовгочасними блага, або одноразові товари, використовуються одноразово: їжа, одноразові шприци, квиток в кіно або театр та ін.
  • 3. Взаємозамінні і взаємодоповнюючі блага. Взаємозамінні блага іменують ще як товари-субститути. До них відносяться різні але вигляду блага, які можуть задовольнити одну і ту ж потреба: наприклад, різні продукти харчування задовольняють потребу в їжі, напої - відчуття спраги та ін. Взаємодоповнюючі блага часто називають при економічному аналізі комплементарними товарами: наприклад, комплект спорядження дайвера або гірськолижника; елементи системного блоку стаціонарного комп'ютера; мобільний телефон і карта пам'яті та ін.)
  • 4. Приватні та суспільні блага. До приватним благ відносяться блага, які споживає одна людина (наприклад, одяг, взуття, засоби особистої гігієни) або група осіб (офісне обладнання, комунальні послуги - світло, холодна і гаряча вода та ін.). В даному випадку перед споживанням покупець повинен відшкодувати витрати виробнику за створення даного блага.

Громадські блага знаходяться в загальному споживанні: наприклад, безкоштовні дороги, вуличне освітлення, охорона громадського порядку, захист прав споживача та ін.

Основні відмінні риси суспільних благ - неізбірателиюсть і неісключаемость їх із споживання. Невибірковим суспільного блага означає, що дані блага не можуть бути надані одному споживачеві: ними користуються всі (наприклад, дороги). Сенс неісключаемості полягає в тому, що такі блага неподільні (наприклад, ті ж дороги) і користуватися ними продовжують, навіть якщо не оплатили їх виробництво. Наприклад, несплата транспортного податку не позбавляє можливості користуватися автомагістралями. В даному випадку тільки держава може впливати на неплатників.

5. Прямі й непрямі блага. Прямі блага надходять в користування безпосередньо. Їх ще називають предметами споживання. Непрямі блага надходять в користування опосередковано - це засоби виробництва, які включають в себе засоби праці (машини, устаткування) і предмети праці (сировина, енергія).

Існують різні підходи і до оцінці економічних благ. Так, в класичній теорії переважала трудова теорія вартості К. Маркса, згідно з якою вартість (цінність) блага визначається витратами суспільно-необхідної праці. Категорія вартості відноситься до однієї з найбільш складних в економічному аналізі. В економічній літературі досі триває дискусія про співвідношення категорії "вартість" з категорією "ціпа": зокрема, під вартістю розуміються суспільні відносини з приводу благ, що представляють собою кількісну основу цін [1].[1]

При неокласичному підході цінність блага залежить від його рідкості, інтенсивності та кількості споживання.

Для виробництва будь-яких економічних благ необхідні ресурси.

  • [1] Гатаулин А. М., Свєтлов II. М. Вартість, рівновагу і витрати в сільському господарстві. М .: ФГТУ ВІО РГЛУ - МСХЛ ім. К.А. Тімірязєва, 2005. С. 244.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук