Система роботи з замісної сім'єю

Супровід прийомної сім'ї - цілісний, спеціально організований і пролонгований процес взаємодії служби супроводу та прийомної сім'ї. Цілі супроводження прийомних сімей: створення у прийомній сім'ї психолого-педагогічних умов, що запобігають сімейне неблагополуччя; допомогу в подоланні труднощів виховання дітей (рідних і прийомних).

Етапи супроводу:

• 1) підбір ресурсної сім'ї для дитини;
• 2) підготовка базової сім'ї і дитини до спільного життя;
• 3) патронаж прийомної сім'ї.

I. Підбір ресурсної сім'ї для дитини. На цьому етапі здійснюється оцінка потенційної прийомної сім'ї з метою виключення сімей, не здатних виховати дитину здоровою особистістю; сімей, не здатних надати дитині адекватні турботу і догляд; сімей, в яких дитина не змогла б повноцінно рости і розвиватися. До таких сім'ям належать сім'ї з неадекватною мотивацією, спотвореними уявленнями про батьківські функціях і цілях виховання, з асоціальними прагненнями (тоталітарні секти). На цьому ж етапі проводиться підбір сім'ї, яка найбільш повно відповідала б потребам дитини, тобто мала б можливості (ресурси) по задоволенню потреб дитини.

На сьогоднішній момент немає єдиної стратегії оцінки рівня готовності кандидатів у прийомні батьки до створення прийомної сім'ї. При визначенні ступеня готовності потенційних прийомних батьків до нової соціальної і професійної ролі слід враховувати два важливі критерії, які можуть бути виражені через конкретні показники, що свідчать про сприятливу перспективу створення прийомної сім'ї: соціальний статус сім'ї та матеріальне становище.

Кандидати у прийомні батьки по-різному ставляться до психологічного обстеження. Одні проявляють цікавість, інші - подив, треті - незадоволення. Фахівець повинен з розумінням поставитися до подібного ставлення потенційних прийомних батьків та членів їх сімей. При цьому корисно апелювати як до раціональної, так і емоційній сфері людей.

Істотне значення для формування у потенційних прийомних батьків спокійного ставлення до обстеження має правильна тактика його організації. Слід правильно визначати черговість використання різних методик. Можна рекомендувати в першу чергу звертати увагу на комунікативні та емоційно-рольові властивості особистості, а також на характер міжособистісних відносин. Успішної адаптації дитини в сім'ї сприяють такі риси кандидата в вихователі, як мягкосердечность, емоційна стабільність, відповідальність, самоконтроль, відкритість, емпатія, доброзичливість, терпимість, проникливість, спокій і впевненість у собі.

Насторожити спеціалістів повинні ті властивості, акцентуація яких може перешкодити створенню оптимальних взаємин з дитиною. До них відносяться: замкнутість, емоційна нестабільність, підозрілість. Ці якості не дозволяють кандидату у прийомні батьки прийняти дитину такою, якою вона є, внаслідок чого взаємини з ним можуть зайти в глухий кут [1].^[1]

Оцінка потенційної сім'ї допомагає прогнозувати успішність і стабільність життєустрою дитини. Стабільною можна назвати сім'ю, в якій в даному випадку відсутній ризик відмови від дитини, яка справляється зі своїми основними функціями і забезпечує дитині все необхідне, а відносини між її членами гармонійні і сприятливі.

• [1] Організація діяльності служби сім'ї Самарської області щодо профілактики бездоглядності дітей, вживання ними психоактивних речовин: інформаційно-методичні матеріали для фахівців служби сім'ї Самарської області. Самара: ТОВ "Офорт"; ГУСО "Перспектива", 2006.