Оцінка і використання матеріалів інвентаризації при доведенні злочинів

В юридичній практиці результати інвентаризації є найважливішим доказом при розслідуванні фактів розкрадань, зловживань, халатності, так як дозволяють виявити такі обставини, як суми недостач і лишків матеріальних цінностей, конкретні види цінностей, що виявилися у нестачі або надлишки, період їх утворення, винних у ній осіб .

Після прилучення матеріалів інвентаризації до кримінальної справи співробітники правоохоронних органів перевіряють дотримання всіх вимог її проведення та причини відступу від норм чинного законодавства. Встановлення причин відхилень, зафіксованих в документах по інвентаризації, проводиться шляхом опитування відповідних осіб, зіставленням даних інвентаризації з іншими документами і матеріалами справи. При цьому необхідно враховувати, що перевіряються особи застосовують різні способи приховати наявні у них недостачі і надлишки, намагаються протидіяти встановленню фактичних обставин.

До числа матеріалів, що підлягають аналізу після проведення інвентаризації, належать:

  • 1) заяви засновників, керівників;
  • 2) рапорти співробітників поліції про факти розкрадань і зловживань;
  • 3) матеріали інвентаризації з усіма доданими документами;
  • 4) бухгалтерські документи, що містять підчищення, виправлення; пояснення членів інвентаризаційної комісії; договори з матеріально відповідальними особами;
  • 5) пояснення матеріально відповідальних осіб і членів інвентаризаційної комісії;
  • 6) виписки з трудових книжок підозрюваних у зловживаннях і матеріально відповідальних осіб (стягнення, звільнення і ін.):
  • 7) матеріали перевірок посадових і матеріально відповідальних осіб контролюючими органами (Росспоживнагляд, Ростехрегулювання, податкові органи, антимонопольна служба, громадські організації із захисту прав споживачів та ін.);
  • 8) характеристики матеріально відповідальних осіб, підозрюваних в розкраданнях;
  • 9) довідки про наявність судимостей у підозрюваних посадових і матеріально відповідальних осіб.

При аналізі матеріалів співробітниками правоохоронних органів повинні враховуватися численні способи, що вживаються перевіряються особами з приховування фактів нестач і надлишків з метою уникнути юридичної відповідальності.

Основними способами приховування недостач при проведенні інвентаризації є:

  • 1) внесення в інвентаризаційний опис неіснуючих товарів. Такого роду фальсифікація може бути виявлений шляхом опитування осіб, які брали участь в інвентаризації, а також шляхом застосування методів відновлення кількісного обліку і контрольного звірення залишків;
  • 2) подальша дописка кількості товарів в інвентаризаційних описах. Даний підроблення можна виявити, наприклад, шляхом зіставлення різних примірників описів; застосування методу формальної і арифметичної перевірки (цифр, найменувань товару та ін.). Дописки спостерігаються в тих випадках, коли не ведеться посторінковий підрахунок кількості перевірених цінностей в інвентаризаційних описах;
  • 3) складання безтоварних видаткових накладних. Таке можливо при наявності співучасника, який працює в іншій організації, якому нібито передається партія товару. Співучасник розписується в накладній, хоча фактично товару не отримує. Після закінчення інвентаризації співучасник виписує зустрічну накладну на повернення цих товарів або отримує зазначені в безтоварній накладної цінності без будь-яких документів. Такі протиправні дії можуть бути викриті шляхом опитування відповідних осіб або одночасного проведення інвентаризації в обох організаціях;
  • 4) несвоєчасне оприбуткування товарно-матеріальних цінностей. Цей спосіб тимчасового приховування нестачі пов'язаний з неправильним складанням товарного звіту за день, що передує інвентаризації. При цьому матеріально відповідальна особа не відображає в звіті надходження товарів з якої-небудь накладної, хоча товар включається ним до інвентаризаційного опису. Після інвентаризації товар оприбутковується, а накладна додається до чергового звіту. Перед наступною інвентаризацією дію повторюється.

Виявлення подібного підроблення можливо шляхом перевірки первинних документів, які долучені до звітів, складеним незабаром після інвентаризації, і визначення, які товари за ним приходовались. Якщо встановлено, що частина цих товарів включена до інвентаризаційного опису, слід перевіряти, чи не застосовувався даний спосіб приховування нестач;

5) пред'явлення до інвентаризації для приховування нестач раніше вже списаних цінностей як зіпсованих в звітному періоді. Для встановлення такого факту необхідно перевірити прибуткові документи на пред'явлені до інвентаризації товарно-матеріальні цінності.

Одним з результатів інвентаризації є наявність надлишків товарно-матеріальних цінностей. У найзагальнішому вигляді надлишки цінностей виявляються при неповному відображенні в даних бухгалтерського обліку прибуткових операцій або, навпаки, при відображенні в обліку повністю або частково вигаданих обсягів видаткових операцій. Такого роду порушення характерні для зниження суми облікового доходу, що підлягає оподаткуванню. Наприклад, в торгових комерційних організаціях з метою приховування доходів надходить товар може приходоваться не в повному обсязі з наступним вилученням частини виручки, що призводить до спотворення суми оподатковуваного доходу.

Надлишки також можуть виникати і під час вступу неврахованих (в тому числі викрадених) цінностей, при списанні сировини і матеріалів на практично не виконувалися обсяги робіт, а також з інших причин.

Слід розрізняти дві групи спотворень результатів інвентаризації при приховуванні надлишків:

  • 1) приховування надлишків шляхом спотворення даних про фактичні залишки матеріальних цінностей. До них відносяться:
    • - Невключення до опису фактично були в наявності цінностей шляхом обману членів комісії або за змовою з ними;
    • - Дописки штрихів, зайнятих і цифр в графі "кількість товарів" (наприклад, 419 кг шляхом дописки коми перетворюються в 41,9 кг і т.п.);
  • 2) підробки, пов'язані зі спотворенням книжкових залишків:
    • - Складання бухгалтерських записів з товарних прибуткових накладних, що збільшують книжковий залишок і відповідно зменшують розмір надлишків;
    • - Несвоєчасне (дострокове) оприбуткування цінностей, коли до товарних звітів, які складені до інвентаризації, додаються прибуткові документи, що надійшли пізніше;
    • - Несвоєчасне проведення по звітності видаткових документів. При цьому витратні документи, виконані до початку інвентаризації, прикладаються до звітів, складеним після її закінчення

Для попередження цих дій при проведенні інвентаризації використовуються два прийоми: 1) до початку фактичного зняття залишків у матеріально відповідальної особи береться підписка про те, що всі документи додані до звіту і у нього нічого не залишилося; 2) голова інвентаризаційної комісії або представник правоохоронного органу візує своїм підписом товарні звіти та додані до них первинні документи за кілька днів, що передують інвентаризації.

Крім того, при виявленні подібних способів приховування надлишків співробітники правоохоронних органів повинні з'ясовувати причини подібних порушень, проводити детальний опитування членів інвентаризаційної комісії, виявляти співучасників.

У практичній діяльності зустрічаються випадки, коли матеріально відповідальні особи спотворюють результати інвентаризації шляхом необґрунтованого нарахування норм природних втрат. Такі дії можуть здійснюватися також з метою розкрадання товарно-матеріальних цінностей і вимагають від юриста ретельного аналізу не тільки матеріалів інвентаризації, а й відомості "Розрахунок природного убутку", касового звіту, касових чеків, чорнових записів матеріально відповідальних осіб; заяв громадян.

Завершальний співробітником правоохоронного органу якості проведеної інвентаризації складається з двох етапів. На першому етапі перевіряється, чи правильно визначені залишки в ході проведення інвентаризації (фактичний залишок):

  • а) повнота перевірки товарно-матеріальних цінностей в натурі;
  • б) правильність відображення в інвентаризаційного опису товарів, пред'явлених комісії;
  • в) правильність таксування і підрахунків в інвентаризаційному описі.

Якщо при оформленні інвентаризаційних описів виявлені порушення, співробітник правоохоронного органу зобов'язаний їх вивчити і з'ясувати причини. Подібні порушення можуть бути результатом недбалого ставлення членів комісії до виконання своїх обов'язків або службового підроблення з метою приховування встановлених фактів недостач і надлишків.

Для перевірки правильності оформлення інвентаризаційного опису використовують її другий примірник, первинні документи, дані аналітичного обліку, калькуляції.

На другому етапі перевіряються питання, пов'язані з визначенням залишку за обліковими даними бухгалтерії (книжкового залишку):

  • а) правильно чи бухгалтерією врахований залишок на початок міжінвентаризаційний періоду;
  • б) чи враховані бухгалтерією все прибуткові і витратні документи;
  • в) повністю враховані норми природного убутку;
  • г) повнота проведення заліків нестач і надлишків, що утворилися внаслідок пересортиці.

Достовірність залишків товарно-матеріальних цінностей, наведених в порівнювальної відомості, перевіряється за даними бухгалтерського обліку і інвентаризаційного опису. Для перевірки даних бухгалтерського обліку використовуються оборотні відомості, сальдові відомості або інші документи в залежності від прийнятого порядку ведення аналітичного обліку в бухгалтерії.

Після проведеної інвентаризації, в результаті якої встановлено факти недостач, надлишків товарно-матеріальних і грошових коштів, що утворилися в результаті розкрадань, халатності, зловживань, співробітниками правоохоронних органів приймається рішення відповідно до ст. 145 КПК України. Надалі матеріали інвентаризації долучаються до кримінальних справ в якості доказів і фігурують як "інші документи" (ст. 84 КПК України).

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >