Оцінка і використання матеріалів перевірок і ревізії при доведенні злочинів

Оцінка матеріалів документальної ревізії, призначеної за ініціативою правоохоронних органів, починається зі з'ясування того, які конкретно факти, встановлені ревізором, містять ознаки конкретного злочину. Нерідко розкриті ревізором факти вказують лише на правопорушення або обставини, за якими можуть ховатися правопорушення, наприклад велика недостача або надлишки матеріальних цінностей, походження яких матеріально відповідальна особа не може пояснити.

Акт документальної ревізії аналізується і оцінюється з точки зору:

  • а) доброякісності проведеної перевірки;
  • б) доказового значення отриманих матеріалів.

Оцінюючи матеріали документальної ревізії, проведеної за ініціативою правоохоронних органів, слідчий зобов'язаний з'ясувати:

  • - В повному обсязі виконано завдання (програма перевірки):
  • - Застосовані чи ревізором всі необхідні в даній ситуації прийоми перевірки документальних даних;
  • - Правильно чи з точки зору чинного законодавства оформлені окремі ревізійні дії;
  • - На якому етапі до участі в ревізії залучалися посадові та матеріально відповідальні особи, дали вони пояснення і як ці пояснення враховані ревізором;
  • - Чи немає в акті протиріч між змістом дослідження і висновками ревізора;
  • - Чи всі необхідні документи долучені до акту;
  • - Які факти злочинних діянь встановлено у ході ревізії, чи були вони відомі раніше і чи не суперечать ці дані матеріалами справи;
  • - Чи достатньо повно встановлені і документально підтверджені факти порушень, зазначені в акті ревізії, які з них вимагають додаткової перевірки і яким шляхом.

При оцінці матеріалів ревізії з точки зору їх доброякісності велике значення має проведення ревізії відповідно до правових норм, що регламентують порядок її виробництва, права ревізора і дотримання прав ревізуються осіб.

При розгляді матеріалів ревізії з'ясовується, залучалися і в якій формі до участі в ревізії всі ті працівники, службова діяльність яких перевірялася. Нерідко буває, що ревізор проводить окремі перевірочні дії (обмір виконаних робіт, контрольний запуск сировини і матеріалів у виробництво та ін.) Під час відсутності деяких ревізуються осіб, які безпосередньо відповідали за відповідні ділянки роботи. Надалі ці особи починають оскаржувати результати обміру або іншої дії, але ревізор не бере до уваги їх заперечення, тим самим порушуючи їх права.

Такі порушення співробітник правоохоронного органу може встановити шляхом ознайомлення з актами, складеними під час виконання зазначених дій, і поясненнями ревізуються осіб. При обгрунтованості їх доводів може виникнути необхідність у виробництві повторної ревізії.

Деякі ревізори, встановлюючи в процесі ревізії факти, розцінюємо ними як ознаки зловживань, несвоєчасно отримують відповідних пояснень від відповідних осіб і не знайомлять останніх з документами, що послужили підставою для висновків. Пізніше при ознайомленні з актом ревізії ці особи спростовують зроблені висновки, посилаються на обставини, яких не перевірено ревізорами, представляють не досліджені останніми документи. Однак додаткова належна перевірка по їх поясненням не проводиться.

При встановленні таких порушень і виникненні в зв'язку з цим сумнівів у правильності висновків про нібито скоєні зловживання можна зажадати проведення додаткової ревізії.

Перевірка дотримання вищевказаних та інших правил проведення ревізії має велике значення для оцінки її результатів. Різні порушення, що носять на перший погляд формальний характер, позначаються на повноті і доброякісності ревізійної перевірки та обгрунтованості висновків ревізії. Виявлення можливих порушень правових вимог складає одну із завдань розгляду матеріалів ревізії. Перш ніж вирішити питання про використання матеріалів ревізії при розслідуванні кримінальної справи, необхідно переконатися в їх доброякісності і реальності відображених в них фактів.

Суттєве значення має вивчення матеріалів ревізії з точки зору їх доказового значення. Воно має свої особливості, які визначаються більш широким колом завдань, які підлягають вирішенню в стадії розслідування. Якщо раніше ці матеріали розглядалися лише з позицій виявлення фактичних даних, що вказують на ознаки злочину, то на даному етапі слідчому необхідно встановити:

  • - Які факти (епізоди) злочинів виявлено ревізією;
  • - Які зібрані відомості про способи та обставини скоєння злочину, чи всі вони відомі;
  • - Які конкретно особи підозрюються в скоєнні злочину;
  • - Визначено розмір матеріального збитку, заподіяного злочином, чи потребує він в уточненні, відшкодовано чи збиток;
  • - З'ясовані обставини, що сприяли вчиненню злочину, що в цьому напрямку ще потрібно встановити;
  • - Чи є дані, що ставлять під сумнів доброякісність ревізійних матеріалів;
  • - Обґрунтовані висновки ревізії, яким чином виявлені і чим підтверджуються конкретні факти, які з них можна вважати встановленими, а які вимагають додаткової перевірки і підтвердження;
  • - Причини виявлених зловживань;
  • - Чи виявлені мотиви скоєного правопорушення;
  • - Чи є дані, що дають підстави запідозрити інших осіб.

Відповідаючи на перераховані питання, слідчий не тільки аналізує, а й оцінює матеріали ревізії. Одночасно він будує версії про подію та інших обставин злочину і визначає обставини, що підлягають доказуванню.

В ході вивчення матеріалів ревізії доцільно підсумовувати дані, що відносяться до окремих епізодів, особам, зробити відповідні записи, скласти таблиці, схеми і т.п. Пильної уваги заслуговують прикладені до акту ревізії пояснення посадових осіб за фактами порушень і зловживань.

Після вивчення акту первинної ревізії слідчий приймає одне з таких рішень:

  • - Визнати проведену ревізію доброякісної і її матеріали долучити до справи;
  • - При наявності істотних недоліків в матеріалах ревізії повернути їх органу, який проводив ревізію, для доопрацювання;
  • - Визнати первинну ревізію (за різними мотивами) недостатньою, вимагати її повторного виробництва.

На основі аналізу матеріалів проведеної ревізії, а також з урахуванням нових даних, що з'явилися в кримінальній справі, слідчий може прийти до висновку про призначення додаткової або повторної ревізії.

Додаткова ревізія може бути здійснена за наявності відомостей про те, що первинної ревізією була охоплена лише частина документів, які несуть на собі сліди злочину або можуть свідчити про нього, або ж про те, що об'єктом злочинного зазіхання стали інші, які раніше не перевірялися, види господарських операцій. Додаткова ревізія може призначатися у випадках, коли:

  • а) зацікавлені особи не були присутні при ревізії і представили пояснення, що вимагають документальної перевірки;
  • б) ревізія з окремих питань проведена поверхово або вибірковим методом, в той час як була потрібна суцільна перевірка;
  • в) в ході розслідування виникла необхідність розширити обсяг перевірки діяльності підприємства і піддати ревізії інші ділянки або діяльність інших посадових осіб;
  • г) первісна ревізія проведена без залучення фахівця з іншої області знань, і це могло вплинути на се результати;
  • д) в акті первинної ревізії є суперечності і їх усунення можливо шляхом проведення додаткової ревізії;
  • е) висновки ревізора суперечать матеріалам справи та необхідно повірити їх правильність шляхом проведення додаткової ревізії.

Повторна ревізія проводиться на вимогу слідчого в двох ситуаціях: 1) коли встановлено загальний низький методичний рівень проведення первинної ревізії;

2) коли виявлено несумлінність ревізора з будь-яких мотивів (його зацікавленість у результаті справи, незастосування їм необхідних прийомів і методів перевірки, умисне спотворення даних обліку і т.д.).

Можливі випадки заяв зацікавлених осіб про неповноцінність проведеної ревізії або повідомлення експерта-бухгалтера про неможливість дати висновок внаслідок недоброякісності матеріалів ревізії. При повторній ревізії зазвичай досліджуються ті ж документи, що і при первинній. Її виробництво, як правило, доручається іншому ревізору. При постановці завдання повторної ревізії слід обов'язково включити питання про перевірку висновків первісної ревізії, з тим щоб з'ясувати, в чому полягала її помилковість.

Ревізор, який проводив документальну ревізію, не є процесуальною фігурою, тому він може бути допитаний в якості свідка у справі. Показання ревізора можуть бути відображені в протоколі допиту (ст. 187-190 КПК України), з яким слідчий зобов'язаний ознайомити підозрюваних осіб.

В рамках кримінальної справи повторна ревізія із зазначених підстав може проводитися також на вимогу експерта-бухгалтера або обвинуваченого, яка оспорює результати первинної перевірки ревізора.

Акти документальної ревізії кримінально-процесуальним законодавством відносяться до "інших документів" (ст. 84 КПК України) і допускаються в якості доказів, якщо вони мають значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню. Таким чином, матеріали ревізії є доказами (п. 6 ч. 2 ст. 74 КПК України) після залучення їх відповідним чином слідчим в сферу кримінального судочинства. Подальша оцінка цих доказів здійснюється в процесі розслідування відповідно до вимог ст. 88 КПК РФ.

В подальшому використання матеріалів ревізії при розслідуванні кримінальної справи обов'язково повинно поєднуватися з перевіркою цих матеріалів шляхом проведення відповідних слідчих дій (допити, огляди, очні ставки, призначення експертизи та ін.).

З метою використання матеріалів перевірок і ревізій співробітниками правоохоронного органу в залежності від отриманих результатів приймається одне з таких рішень:

  • 1) складається рапорт про виявлення ознак злочину (ст. 143 КПК України). Надалі відповідно до ст. 144, 145 КПК України вирішується питання:
    • - Про порушення кримінальної справи, так як відомості, повідомлені в рапорті про вчинений злочин або злочин, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 140 КПК України є приводом для порушення кримінальної справи;
    • - Про відмову в порушенні кримінальної справи (ч. 1 ст. 24 КПК України);
    • - Про передачу повідомлення за підслідністю (ст. 151 КПК України);
  • 2) складається протокол про адміністративне правопорушення (наприклад, про порушення ст. 15.1-15.3, 15.6- 15.8, 15.14-15.16 КоАП РФ);
  • 3) здійснюється передача матеріалів документальної перевірки і ревізії за підвідомчістю до податкових органів при виявленні обставин, які вимагають вчинення дій, віднесених до повноважень цих органів, для прийняття по ним рішення (ст. 116- 122 НК РФ);
  • 4) приймається рішення про завершення перевірки в зв'язку з тим, що порушень законодавства РФ не встановлено.

Про прийняте за результатами перевірки чи ревізії рішення в триденний термін сповіщається організація або фізична особа, щодо якої вона проводилася.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >