Дослідження і оцінка висновку зксперта-бухгалтера слідчим і судом

Під висновком експерта-бухгалтера і в кримінальному, і в цивільному судочинстві розуміється письмову мотивовану відповідь па поставлені питання обізнаного особи, залученого в якості експерта, сформульований на основі його спеціальних економічних знань в результаті всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих матеріалів.

Висновок експерта-бухгалтера - це процесуальний документ, в якому експерт доводить свої висновки до відома органу або особи, яка призначила експертизу. Усні відповіді експерта в ході допиту його на слідстві або в суді лише роз'яснюють письмовий висновок, але не можуть його замінити. Всі галузі процесуального права відносять висновок до числа найважливіших джерел доказів (ст. 74 КПК України, ст. 55 ЦПК РФ, ст. 64 АПК РФ, ст. 26.2 КоАП РФ).

Експерт не має права засновувати свій висновок на документах, що не долучені слідчим до справи.

У той же час висновок буде некомпетентним, якщо експерт врахує не всі подані йому матеріали, які мають значення для вирішення питань, поставлених перед ним.

Висновок експерта-бухгалтера в кримінальному судочинстві складається відповідно до вимог ст. 57, 204 КПК України. Висновок повинен бути об'єктивним і достовірним, а викладені в ньому факти - безперечними.

Головним критерієм об'єктивності і достовірності висновків експерта є їх обгрунтованість первинної облікової документації, яка підтверджує факт здійснення господарської операції, що стала об'єктом розслідування і дослідження експертизою. При цьому експерт-бухгалтер зобов'язаний не тільки вказувати на певні факти, а й пояснювати їх, щоб висновок був зрозуміло всім учасникам кримінального, цивільного або арбітражного процесів. З метою наочності він може використовувати аналітичні таблиці з результатами порівняльного аналізу. Великі за обсягом таблиці можуть наводитися не в тексті, а у вигляді додатку до висновку.

В експертних установах ув'язнення зазвичай складаються на спеціальному бланку, де зазначаються найменування, адреса і телефон установи.

Висновок складається з трьох частин: вступної, дослідницької, заключній (висновків).

У вступній частині вказуються:

  • - Найменування експертизи та її вид (додаткова, повторна, комісійна);
  • - Дата, час і місце проведення бухгалтерської експертизи;
  • - Відомості про експерта: прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, вчений ступінь і звання, посада;
  • - Дати надходження матеріалів на експертизу і підписання висновку;
  • - Підстава для проведення експертизи (ким і коли винесено постанову);
  • - Перелік матеріалів, що надійшли;
  • - Відомості про попередження експерта про відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку;
  • - Відомості про осіб, які були присутні при проведенні експертизи, їх процесуальне становище;
  • - Питання, поставлені на вирішення експерта.

Питання наводяться в тому формулюванні, в якій вони були сформульовані в постанові про призначення експертизи. Експерт не має права їх групувати і повинен викласти в тій послідовності, в якій забезпечується найбільш доцільний порядок виробництва дослідження. У разі виробництва додаткової або повторної експертизи наводяться відомості про попередні експертизах.

У дослідницької частини:

  • - Описуються процес дослідження бухгалтерських документів, його результати, а також дається наукове обгрунтування встановленими фактами;
  • - Викладаються методи і способи дослідження бухгалтерських документів, що застосовуються в процесі виробництва експертизи;
  • - Пояснюються розбіжності між даними результатів дослідження експерта та ревізорів, при цьому робиться посилання на відповідні документи;
  • - Робиться посилання па відповідні нормативні акти (номер, дата, найменування, що видав орган, місце видання постанов, наказів, інструкцій), що діяли в досліджуваний період, якими експерт керувався при вирішенні поставлених питань;
  • - Викладаються результати слідчих дій, якщо вони мають відношення до предмета експертизи;
  • - При виробництві повторної експертизи вказуються причини розбіжності її висновків з висновками первинної експертизи.

Кожному питанню, разрешаемому експертом, має відповідати певний розділ дослідницькій частині висновку. При необхідності одночасного дослідження двох або більше взаємопов'язаних питань результати викладаються в одному розділі. У разі неможливості дати відповідь на поставлене запитання вказуються причини.

При складанні цього розділу укладення повинні дотримуватися вимоги об'єктивності, логічної та хронологічної послідовності викладу матеріалу, стислості і ясності формулювань.

У заключній частині укладення викладаються висновки експерта-бухгалтера, які повинні бути чітко сформульовані, щоб не допускати різних тлумачень. Вони викладаються у вигляді відповідей на поставлені питання і в тій послідовності, в якій ці питання були вказані у вступній частині. На кожне поставлене питання має бути дана відповідь по суті або вказано на неможливість його вирішення. Висновки про обставини, що мають значення для справи, по якому експерту були поставлені питання, але які були встановлені в ході дослідження, викладаються в кінці висновку. Кожна сторінка висновків і додатку до нього підписуються експертом, який проводив дослідження, і засвідчуються печаткою експертної установи. Висновок складається в двох примірниках: перший пред'являється до органу, який призначив експертизу, другий залишається в експертній установі. Висновок експерта-бухгалтера має містити наступні основні положення:

  • - Опис порушень, допущених посадовими і матеріально відповідальними особами;
  • - Період, протягом якого відбувалися порушення;
  • - Розмір збитку;
  • - Факти, що сприяють вчиненню і приховуванню порушень;
  • - Особи, відповідальні за контроль операцій, за якими виявлені порушення.

Висновок є кінцевою метою експертного дослідження і має доказове значення у справі. Сформульовані експертом-бухгалтером висновки повинні відповідати певним вимогам. До них відносяться: а) кваліфікованість - експерт може формулювати тільки такі висновки, для побудови яких необхідна досить висока кваліфікація, відповідні спеціальні знання; б) визначеність - неприпустимі невизначені, двозначні висновки, що дозволяють різне тлумачення укладення; в) доступність - в процесі доведення повинні бути використані тільки такі висновки експерта, які не вимагають інтерпретації за допомогою спеціальних знань, є доступними для осіб, які здійснюють розслідування і судовий розгляд.

Не допускається наявність у висновку експерта-бухгалтера юридичних термінів: зловживання, недбалість, викрадення, привласнення, розтрата і т.п., а також розгляд питань юридичної кваліфікації, провини підозрюваного, мотивів і цілей вчинення злочину.

Додатки до висновку експерта-бухгалтера є відомості, таблиці, графіки, схеми, розрахунки, які деталізують проведене експертне дослідження. На них проставляються номер і дата укладення, за яким вони складені. Кожна сторінка додатка пронумеровується, підписується експертом бухгалтером і є невід'ємною частиною висновку експерта.

Висновок і додаток підписуються експертом або комісією експертів (ст. 25 Закону про державну судово-експертної діяльності), які проводили дослідження, і засвідчуються печаткою експертної установи. Висновок складається в двох примірниках: перший пред'являється до органу, який призначив експертизу, другий залишається в експертній установі.

Експерти-бухгалтери, які робили експертизу не по завданню експертної установи, надають висновок безпосередньо слідчому. Якщо експертиза проведена за завданням експертної установи, висновок видається керівнику цієї установи, який має право перевірити обґрунтованість висновків експерта, в тому числі оцінити правильність застосування методики дослідження, оформлення висновку.

При виявленні неточностей або помилок керівник установи повертає експерту його висновок для внесення змін і уточнень.

При згоді з зауваженнями експерт вносить на закінчення виправлення. В іншому випадку висновок іде слідчому з цими зауваженнями.

Представлене висновок є самостійним джерелом доказів. У ньому експерт висловлює лише свою думку про факти, що мають значення для справи. Однак кожне доказ, включаючи висновок експерта-бухгалтера, підлягає повної, всебічної та об'єктивної оцінки правоприменителем з точки зору допустимості, належності, достовірності і достатності для вирішення справи.

Отримавши висновок експерта, слідчий, суддя ретельно вивчають його і оцінюють з урахуванням наступних обставин:

  • 1) зв'язок укладення з іншими джерелами доказів;
  • 2) суб'єктивні якості експерта-бухгалтера: теоретична підготовка, досвід роботи за фахом і інші особистісні якості;
  • 3) фактори процесуального характеру: дотримання процесуальних норм при проведенні експертизи, наявність в справі доказів, на яких обґрунтовується висновок, достовірність доказів, покладених в основу укладення (чи доброякісними матеріали, представлені для висновку експерту); значення для справи фактів, встановлених експертом;
  • 4) фактори науково-методичного характеру: відповідність укладення поставлених питань, обґрунтованість висновків документами, обліковими записами та іншими матеріалами, відсутність пробілів, суперечностей, помилок у висновку; категоричність висновку (відповіді на питання повинні бути певними, що не допускають можливих, взаємовиключних тлумачень); логічність побудови укладення, обгрунтованість повідомлення керівника експертної установи про недоліки ув'язнення.

Після такої оцінки висновку судово-бухгалтерського експерта слідчий, суддя має право прийняти одне з таких рішень:

  • - Визнати висновок доброякісним;
  • - Звернути увагу експерта на виявлені неточності, помилки, рахункові помилки (зазначені недоліки можуть бути усунені або самим експертом (при його згоді), або шляхом його допиту;
  • - Призначити додаткову або повторну експертизу;
  • - Не погодитися з висновком експерта, мотивувавши своє рішення в обвинувальному висновку.

За клопотанням сторін і за власною ініціативою суд має право викликати для допиту експерта, який дав висновок у ході попереднього розслідування (ч. 1 ст. 282 КПК України).

Допит експерта передбачений законодавством з метою роз'яснення даного ним висновку (ст. 205 КПК України). Проведення допиту експерта-бухгалтера може виключити необхідність призначення повторної експертизи і дозволяє усунути прогалини і неясності висновку.

Допит експерта-бухгалтера протікає у вигляді постановки перед ним питань і його відповідей на них. Експерт відповідає на питання тільки в межах його компетенції і в зв'язку з проведеними дослідженнями для роз'яснення, доповнення та уточнення висновків, зроблених ним у висновку.

Таким чином, показання експерта - це повідомлені їм нові дані про обставини, які підлягають доведенню у справі, у відповідь на питання, що не знайшов дозволу в ув'язненні, але доступний для вирішення експертом без проведення додаткового дослідження.

У судовій практиці експерт найбільш часто допитується в наступних випадках:

  • - При недостатній ясності і повноти висновку;
  • - Для роз'яснення термінології і формулювань висновку;
  • - Для більш детального опису ходу дослідження, використаних матеріалів і методик;
  • - З метою пояснення розбіжності між поставленими питаннями та висновками експерта;
  • - З метою з'ясування, в якій частині укладення пов'язано зі слідчими матеріалами;
  • - Для пояснення причини розбіжності в думках експертів, якщо експертизу проводили кілька людей.

Суд за клопотанням сторін або за власною ініціативою може призначити повторну або додаткову експертизу при наявності протиріч між висновками експертів, які неможливо подолати в судовому розгляді шляхом їх допитів (ч. 4 ст. 283 КПК України).

Повторна експертиза призначається в разі необгрунтованості висновку експерта або сумніви в його правильності. Мета повторної експертизи полягає в дослідженні тих же матеріалів справи (в тому числі додатково представлених) із застосуванням тих же методів або більш досконалих для підготовки відповідей на питання, раніше дозволені первинною експертизою.

Підставою для призначення повторної експертизи є випадки:

  • - Коли первинне дослідження проводив експерт, який підлягає відводу;
  • - Експерт в ході первинної експертизи не справив всі необхідні дослідження; порушені процесуальні норми при виробництві первинної експертизи;
  • - Початкове висновок знаходиться в протиріччі з документами і матеріалами справи і складено особою, кваліфікація якого викликає сумніви;
  • - При початковій експертизі досліджені не всі пред'явлені документи і матеріали;
  • - Після закінчення роботи експерта у слідчого з'явилися нові матеріали, що суперечать спочатку дослідженим і покладеним в основу укладення.

Повторна експертиза доручається новому експерту. У відповідній постанові повинні бути зазначені мотиви її призначення. Крім того, на дозвіл повторної експертизи може бути поставлено питання про те, чи правильною була методика початкової експертизи.

Додаткова судово-бухгалтерська експертиза призначається у випадках:

  • - Коли виникають нові обставини (поява нових документів і свідчень);
  • - В процесі слідства і судового розгляду виникли нові питання, що мають істотне значення для даної справи;
  • - Первинне висновок виявилося недостатньо повним;
  • - Необхідно задовольнити вмотивовану вимогу обвинуваченого про призначення додаткової експертизи.

При оформленні висновку по повторної або додаткової експертиз у вступній частині наводяться відомості про первісну експертизу: ким і де проведена, номер і дата укладення; висновки первинної експертизи з питань, які поставлені перед експертом на повторний розгляд, а також мотиви призначення повторної і додаткової експертиз, зазначені в постанові про їх призначення. При виробництві додаткової експертизи в дослідницькій частині висновку може бути зроблено посилання на матеріали основної експертизи, якщо експертом досліджені результати проведених раніше досліджень. У дослідницькій частині висновку повторної експертизи вказуються причини розбіжності висновків з результатами попередніх експертиз (відступ від методики дослідження, прийняття інших кількісних і вартісних величин, помилка в розрахунках і т.д.).

Питання про час ознайомлення обвинуваченого з висновком експерта вирішує особа, яка провадить розслідування. За пропозицією слідчого в пред'явленні висновку обвинуваченому може брати участь експерт-бухгалтер. Це доцільно робити, оскільки експерт може дати обвинуваченому необхідні роз'яснення, без яких йому буває іноді важко засвоїти об'ємне висновок і різні додатки.

Заяви обвинуваченого за висновками експертизи повинні бути обов'язково перевірені шляхом допиту експерта, виконання інших слідчих дій, аналізу та оцінки достовірності проведеного дослідження.

Крім додаткової і повторної експертиз кримінально-процесуальним законодавством для заповнення прогалин в раніше проведеному дослідженні передбачається призначення комісійних і комплексних експертиз (ст. 200 і 201 КПК РФ).

Комісійна експертиза обумовлена участю в дослідженні одного об'єкта декількох фахівців одного профілю і практично не відрізняється від звичайної експертизи. Вона призначається слідчим, судом, якщо вони вважають, що комісійна дослідження сприятиме всебічності та об'єктивності висновків. Наприклад, така експертиза може бути призначена в разі складності завдання. При цьому формулювання питань для даної експертизи може бути іншою або більш розширеної.

До проведення комісійної експертизи може бути притягнутий експерт, який бере участь в проведенні первинної експертизи. Його участь сприяє позитивному впливу на повноту та всебічність дослідження матеріалів, об'єктивність їх аналізу та оцінювання результатів, достовірність і точність висновків.

Працюючи в комісії, один з експертів може виконувати обов'язки експерта-організатора, але при цьому його процесуальна функція не відрізняється від функцій інших експертів. При проведенні даної експертизи експерт з питань, які викликали розбіжності з висновками інших експертів, дає окремий висновок, за яке несе відповідальність (ч. 2 ст. 200 КПК України).

Комплексна експертиза (ст. 201 КПК України) проводиться експертами в різних галузях знань (фінансово-кредитної, товарознавчої, почеркознавчої, технологічної та ін.) І передбачає дотримання кожним експертом розмежування функцій відповідно до поданих ними галузями знань. Після закінчення експертизи складається одне експертний висновок, що підписується всіма експертами. Висновок, зроблений ними, є доказом при розслідуванні злочинів. Кожен експерт, який бере участь у виробництві комплексної судової експертизи, підписує ту частину висновку, яка містить опис поведених їм досліджень, і несе за неї відповідальність.

При комплексній експертизі експерт вправі ні з загальним висновком і не підписувати загального висновку, підписувати лише ту частину, яка містить проведені ним експертні дії. За своєю суттю комплексна експертиза повинна представляти не суму різних за компетенцією досліджень, а їх взаємозв'язок, оскільки відповідь на поставлене слідчим, судом питання можливий лише за результатами всього дослідження.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >