Навігація
Головна
 
Головна arrow Психологія arrow Психологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Структура колективу. Розвиток колективу

Колектив - це стійка в часі організаційна група взаємодіючих людей зі специфічними органами управління, об'єднаних цілями спільної суспільно-корисної діяльності і складною динамікою формальних (ділових) і неформальних взаємин між членами групи.

Найбільш розгорнута концепція розвитку колективу належить А. В. Петровському. Він розглядає колектив як групу, що складається з трьох страт (шарів). У першому шарі реалізуються насамперед безпосередні контакти між людьми, засновані на емоційній прийнятності або неприйнятності. У другому шарі ці відносини опосередковуються характером спільної діяльності. У третьому шарі, названому ядром групи, розвиваються відносини, засновані на прийнятті всіма членами групи єдиних цілей групової діяльності. Цей шар відповідає вищому рівню розвитку групи і, отже, його наявність дозволяє констатувати, що перед нами колектив.

В даний час психологи воліють розглядати рівні групової структури у зворотному порядку:

* Центральна ланка групової структури утворює сама предметна діяльність групи, причому це обов'язково соціально-позитивна діяльність;

* Другий шар групової структури являє собою фіксацію відносини кожного члена групи до групової діяльності, її цілям і завданням. Цей шар описується як збіг цінностей, що стосуються спільної діяльності, і розвиток певної мотивації членів групи, емоційної ідентифікації з групою;

* Третій шар фіксує власне міжособистісні відносини, опосередковані діяльністю;

* Четвертий шар фіксує поверхневі зв'язки між членами групи. Це та частина міжособистісних відносин, яка побудована на безпосередніх емоційних контактах.

Силу всякого колективу складає його згуртованість. Вона багато в чому залежить від стадії розвитку колективу, його зрілості. Таких стадій психологи виділяють п'ять.

  • 1. Притирання - на цій стадії люди ще придивляються один до одного, вирішують, по дорозі їм з іншими, намагаються показати своє "Я". Взаємодія відбувається у звичних формах при відсутності колективної творчості. Вирішальну роль у згуртуванні групи на даній стадії відіграє керівник.
  • 2. Конфліктна стадія розвитку колективу характеризується тим, що в його рамках відкрито утворюються клани і угруповання, виражаються розбіжності, виходять назовні сильні і слабкі сторони окремих людей, набувають значення особисті взаємини. Починається силова боротьба за лідерство і пошуки компромісів між ворогуючими сторонами. На цій стадії можливе виникнення протидії між керівником і окремими підлеглими.
  • 3. Стадія експериментування - тут потенціал колективу зростає, але він часто працює ривками, тому виникає бажання й інтерес працювати краще, іншими методами і засобами.
  • 4. На четвертій стадії в колективі з'являється досвід успішного вирішення проблем, до яких підходять, з одного боку, реалістично, а з іншого - творчо. Залежно від ситуації функції лідера в такому колективі переходять від одного його члена до іншого, і кожен з них пишається своєю приналежністю до групи.
  • 5. На останній, п'ятій, стадії всередині колективу формуються міцні зв'язки, людей приймають і оцінюють по достоїнству, а особисті розбіжності між ними швидко усуваються. Відносини складаються в основному неформально, що дозволяє демонструвати високі результати роботи і стандарти поведінки.

Залучення членів колективу в різноманітні види спільної діяльності (праця, навчання, спорт, відпочинок, подорожі тощо), постановка перед колективом цікавих і ускладнюються цілей, завдань, привабливих для багатьох учасників, встановлення дружніх і вимогливих відносин, відповідальної залежності між людьми - все це сприяє зміцненню і розвитку колективу. Вільний обмін думками, дискусії, увага керівника до настрою і думок членів колективу, демократичний колегіальний спосіб прийняття рішень та управління формує основу для створення згуртованого колективу.

На вищому етапі розвитку колектив досягає високого рівня згуртованості, свідомості, організованості, відповідальності його членів, що дозволяє колективу самостійно вирішувати різноманітні завдання, перейти на рівень самоврядування. Відзначимо, що далеко не кожен колектив досягає цього вищого рівня розвитку.

Для високорозвиненого колективу характерна наявність згуртованості як ціннісно-орієнтаційної єдності, близькості поглядів, оцінок і позицій членів групи по відношенню до об'єктів (особам, подіям, завданням, ідеям), найбільш значущим для групи в цілому. Індексом згуртованості служить частота збігу поглядів членів групи щодо моральної та ділової сфери, в підході до цілей і завдань спільної діяльності.

Для високорозвиненого згуртованого колективу характерна наявність позитивного психологічного клімату, доброзичливого фону взаємин, емоційного співпереживання, співчуття один до одного.

Комплексним показником взаємовідносин у колективі є його соціально-психологічний клімат - сукупність відносин членів групи до умов і характеру спільної діяльності; до колег, членам колективу; до керівника колективу.

Психологічний клімат, результати роботи колективу залежать від стилю управління, реалізованого керівником.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук