Виборчі системи

Структура інститутів державної влади залежить від виборчої системи, встановленої в країні. Виборча система - це сукупність правил, на основі яких громадяни призначають правителів, визначається співвідношення законодавчої та виконавчої гілок влади, досягається або вилучається їх легітимність.

Основними виборчими системами, які використовуються в різних країнах (з тими чи іншими особливостями), є мажоритарна і пропорційна. Відмінності між ними зводяться до способу голосування для обрання кандидатів до вищих органів, кількості партій і їх ролі, способу формування парламентської більшості.

При мажоритарній виборчій системі, заснованої на принципі більшості, від кожного виборчого округу обирається один депутат, тому переможцем на виборах визнається той, хто набрав найбільшу кількість голосів. Більшість голосів може бути абсолютним (50% + 1 голос) і відносним (більше, ніж у суперника). При висуванні декількох кандидатів на виборах досягти абсолютної більшості в першому турі дуже складно, тому в країнах, де використовується мажоритарна система в один тур (наприклад, у Великобританії), а балотуються в одному окрузі два кандидата, переможцем може вважатися той, хто набрав не менше 50% голосів. У країнах же (наприклад, у Франції), де жоден кандидат може не отримати необхідного числа голосів (50% + 1 від всіх брали участь у голосуванні), проводиться другий тур, в який виходять два кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів виборців. У ряді країн (наприклад, в США), в разі якщо кандидат набрав абсолютну більшість голосів (50% + 1), він отримує всі голоси вибірників даного виборчого округу, який програв же претендент не отримує жодного голосу в цьому виборчому окрузі.

Система пропорційного представництва передбачає розподіл місць у парламенті відповідно до кількістю отриманих на виборах голосів за партійними списками. Кожна партія отримує число місць в парламенті, яке пропорційно кількості поданих за її список голосів на загальнонаціональних виборах. Це загальне число місць складається з кількості мандатів, отриманих нею в кожному виборчому окрузі. Наприклад, даний виборчий округ повинні представляти в парламенті сім депутатів пропорційно. Та партія, яка отримала 50% голосів, має в своєму розпорядженні чотирма мандатами (здійснюється принцип округлення). Решта партій отримують в парламенті кількість місць, яке пропорційно до отриманого на виборах числу бюлетенів.

У ряді країн діє змішана, пропорційно-мажоритарна виборча система. Наприклад, у ФРН одна половина парламентаріїв обираються за мажоритарною системою в один тур (система відносної більшості), а друга половина депутатів бундестагу - на основі пропорційної системи за партійними списками. Росія (в 1993-2004 рр.) Також використовувала змішану систему. Потім, в 2007 р прагнучи підвищити роль партій в політичному житті, вона перейшла на пропорційну систему, як на федеральному, так і регіональному рівнях. Однак з 2014 р Росія знову перейшла до змішаної системи голосування.

Партії в структурі політичного режиму

Сутність політичних режимів визначають партійні системи. До появи партій інститути влади функціонували виходячи з принципу поділу влади, однак з виникненням партій ситуація змінилася. Партії, які мають більшістю депутатських мандатів і контролюючі парламентська більшість і уряд, перетворюють принцип поділу влади в символ. Вони одноосібно визначають політичний курс і способи його реалізації. Однак роль партій у парламентській і президентській республіках неоднакова.

У парламентських демократіях уряд формується з представників однієї або кількох партій, а парламентські вибори перетворюються в суперництво партій. Для перемоги партії необхідна єдність дій, сувора дисципліна. Партія, що перемогла або коаліція партій формує уряд, і без її схвалення член партії (депутат парламенту) не може увійти до складу кабінету міністрів.

У президентській республіці формування інститутів законодавчої та виконавчої гілок влади здійснюється шляхом прямих виборів, а не в результаті просування кандидата зусиллями якоїсь партії. Внаслідок цього вплив партій на передвиборну боротьбу невелика, сама ж боротьба є суперництвом яскравих особистостей.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >