Європейський Союз - Росія

В економічних і політичних відносинах Росії із Заходом перша роль належить не США, а Європі. Це пов'язано і з тим, що Європа - основний імпортер російського газу. Однак відносини Росії і Європейського Союзу (ЄС) не так безхмарні.

Європейська політика щодо Росії останнім часом складається йод впливом, перш за все, США, а гак само східно-європейських держав (недавніх союзників СРСР), які займають відкрито антиросійську позицію. Всередині самого ЄС існують помітні суперечності між старою Європою (Німеччиною, Францією, Великобританією, Італією) і "младоєвропейців" (Польщею, Румунією, Болгарією, Угорщиною). Та й серед країн - засновників ЄС існують розбіжності.

"Договір про реформи" Європейського Союзу

Вибудовування відносин Західної Європи з Росією в значній мірі пов'язано з реформами всередині ЄС. Європейський Союз - постійно розширюється проект, включає складні в соціальному і культурному відношенні суспільства, прагне відповідати на виклики сучасності, проводити інституційні реформи. У грудні 2007 року в Лісабоні лідери 27 країн ЄС підписали "Договір про реформи". Договір, що містить перелік перетворень, необхідних для поліпшення функціонування ЄС, замінивши собою проект конституції, відкинутий на референдумах у Франції і Нідерландах в 2005 р

"Договір про реформи" передбачав введення посади президента Європейської Ради, який буде представляти організацію на міжнародній арені. Ним став Херман ван Ромпей. Верховний представник із загальної зовнішньої політики і політики безпеки фактично перетворювався в міністра закордонних справ (ним стала баронеса Кетрін Ештон). У структурі виконавчої влади також відбулися зміни. З 2014 р число єврокомісарів стало еквівалентно двом третинам країн - членів ЄС. Поки ж кожна з 27 держав представлена членом Єврокомісії.

Договір підвищував роль Європарламенту. Депутати тепер можуть впливати на законодавство в таких областях, як юстиція, безпека і міграційна політика. Щоб зробити його більш працездатним, загальна кількість місць в Європарламенті скоротилося з 785 до 750. Національні парламенти отримали право брати участь у законотворчій діяльності на рівні ЄС. Вони можуть вносити свої поправки в текст законопроектів. Якщо третина національних парламентів не схвалить проект закону, його направлять на доопрацювання в Єврокомісію.

Вводиться також нова система голосування в Європейській Раді за формулою так званого подвійної більшості. Згідно з цим принципом рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували представники 55% держав, в яких проживає не менше 65% населення ЄС. Однак країни, яким не вдасться створити блокуючої меншості, зможуть відкласти рішення питання і запропонувати продовжити переговори. Ця система почала діяти з 2014 р

Договір про функціонування ЄС передбачав проведення загальної енергетичної політики та реалізацію загальної стратегії боротьби з глобальним потеплінням, надання допомоги одному або декільком членам в разі терористичних атак або стихійних лих.

Документ також містить статтю про можливість виходу зі складу ЄС, рішення про яке ухвалюватиметься за підсумками загальних переговорів.

Хоча підписаний договір і містив деякі елементи європейської конституції, два цих документа не слід порівнювати. За формою "Договір про реформи" - це звичайний міжурядовий договір, і саме тому, наприклад, в ньому не згадуються національна символіка, прапор і гімн. У договорі говориться щодо передачі урядами країн - членів ЄС частині повноважень загальноєвропейського керівництву, а про уточнення списку вже переданих повноважень. Іншими словами, мова йде про вдосконалення існуючої системи. Підписання Лісабонського договору відбулося абсолютно в іншій обстановці в порівнянні з 2004 р, коли розглядався проект Євроконституції. Євроскептиків стало набагато менше. Зокрема, тому що змінилося керівництво в Польщі і Данії. Підписаний документ має дуже складну структуру, і необхідні значні зусилля з боку урядів та інших сил, щоб його сенс і зміст були правильно зрозумілі населенням. Всі країни ЄС, за винятком Ірландії, мають намір обмежитися парламентської ратифікацією. Однак і тут можуть бути сюрпризи. Зокрема, експерти не беруться передбачити, як підуть справи п Великобританії.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >