"Скіфська історія" Андрія Лизлова

Необхідність єднання всіх слов'янських народів перед загрозою татаро-турецької навали була однією з найактуальніших проблем в кінці XVII-XVIII ст. У яскравій формі вона представлена в "Скіфської історії" А. І. Лизлова, котрий значний вплив на становлення вітчизняної історичної науки.

Андрій Іванович Лизлов (бл. 1655 - не раніше одна тисячу шістсот дев'яносто сім) народився в Москві, походив із служивих дворян. Він цікавився російською історією, знав польську і латинську мови. Завдяки винятковим здібностям і впливу батька 1675 р Лизлов отримав чин стряпчого, а через два роки його перевели в стольники. Про авторитет батька свідчить той факт, що відспівував його патріарх Іоаким.

У 70-і рр. XVII ст. Росія спільно з Річчю Посполитою готувалася відобразити нову хвилю османської агресії. Основний тягар боротьби з султаном і кримським ханом і їх посібниками на Україні лягла на Російську державу. А. І. Лизлов брав участь в Чигиринських походах (1677- тисяча шістсот сімдесят вісім). Коли турецько-кримська армія почала генеральний наступ в Україні, він попросив перевести його в полк князя В. В. Голіцина. Служба під розпочатому одного з найосвіченіших людей свого часу спонукала Лизлова зайнятися вивченням історії. Йому були доступні матеріали патріаршої ризниці, де служив його батько; бібліотека В. В. Голіцина; монастирські книгосховища. А. І. Лизлов робить виписки з творів А. М. Курбського, послань Івана Грозного, хронік Мацея Стрийковського і Олександра Гваньіпі, знайомиться з книгою польського ксьондза, письменника та історика Симона Старопольські "Двір цесаря турецького".

Історика-початківця не могли не хвилювати політичні проблеми своєї країни, і Лизлов приступає до створення головної праці свого життя - "Скіфської історії". Робота неодноразово переривалася: майже три роки він перебував у Кримських походах (1687-1688), служив "ротмістром у стряпчих", їздив до Києва вручати воєводі І. В. Бутурліна платню і до гетьмана І. С. Мазепи з наказами, постійно виконував полкову службу.

У 1692 р Лизлов завершує фундаментальну працю обсягом майже 800 сторінок. "Скіфська історія", написана на основі багатьох російських і іноземних джерел, розкрила історичне значення боротьби Русі, слов'ян, народів Східної, Південної та Центральної Європи з кочівниками.

Автор знайомив читача з історією Європи та Азії з глибокої давнини до кінця XVI ст. У центрі його уваги знаходилося вікове протистояння осілих народів Європи і кочових племен і народів. По суті, Лизлов досліджував боротьбу греків, персів і римлян з кочівниками Північного Причорномор'я і Балкан, зовнішні зв'язки Русі і її взаємини з хозарами, печенігами, половцями, історію гунів і волзьких болгар, Угорського та Болгарського держав, Монгольської імперії, Казанського, Астраханського, Кримського і Сибірського ханств. Розглядаючи історію османів, Лизлов призводить докладні відомості про походження та особливості ісламу. Важливими є відомості по організації озброєння, комплектування і тактики ведення війни в османської армії. На думку Лизлова, причини невдач і поразок християн в боротьбі з османами криються в їх незгоду і роз'єднаності. В "Скіфської історії" згадано велика кількість держав і народів Центральної та Південної Європи, Кавказу, Близького Сходу, Середньої Азії, Приуралля і Сибіру, близько 300 імен державних і військових діячів, з них близько 100 росіян.

Необхідно відзначити, що "Скіфська історія" - перша у вітчизняній історіографії книга, яка володіла всіма ознаками наукової монографії: реконструкція подій, зіставлення матеріалів, система посилань з точними вказівками томів і сторінок використаних джерел. Історик підкреслив значення джерел, вказавши їх у заголовку і перерахувавши на початку книги. Основна її ідея - не знищення "невірних", а приборкання агресора. При цьому, на думку автора, не тільки зброю, а й мирний договір можуть служити заставою добросусідських відносин.

Історикам відомо близько 30 списків "Скіфської історії", більшість яких належить до кінця XVII і першій половині XVIII в. Па рубежі століть вона стала одним з найпопулярніших історичних творів. "Скіфська історія" була в бібліотеках державних діячів, дворян, духовенства, купців і промисловців. Широко поширювалася книга по різних регіонах країни.

Завдяки старанням Лизлова в Росії з'явилося твір, що знаменувала собою перехід від історичної повісті до історичного дослідження. Книга Лизлова відрізнялася від робіт істориків-гуманістів Західної Європи. Останні відображали ідеологію буржуазії, тому ідеалізували античність і пропагували республіканські ідеї. У Росії виразниками нової, раціоналістичної, думки були дворяни, на відміну від європейських колег вони вихваляли монархію і закликали до зміцнення могутності своєї держави.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >