Якісні методи соціологічного дослідження

Дослідницькі можливості і межі застосування інтерв'ю

Так само як і анкетування, інтерв'ю відноситься до опитувальних методів збору інформації та передбачає безпосередній контакт інтерв'юера і респондента.

Інтерв'ювання здійснюється в рамках загальної дослідницької програми і на основі певного плану, причому результати його фіксуються, з тим щоб забезпечити їх подальшу обробку і інтерпретацію.

У порівнянні з анкетуванням інтерв'ю являє собою значно більш трудомісткий і дорогий метод отримання даних. Його застосування пов'язане з ґрунтовною професійною підготовкою дослідника, так як в чималому ступені залежить від комунікаційних здібностей інтерв'юера і його загальної орієнтації в проблемному полі. Крім того, інтерв'ювання істотно збільшує терміни дослідження (одне інтерв'ю може тривати від 20 хв до 2-3 год) і пов'язане з подоланням численних труднощів при пошуку "потрібних" респондентів.

І все ж повсюдне впровадження цього методу в соціологічну практику свідчить про те, що з його допомогою вдасться значно глибше, ніж при анкетуванні, зрозуміти деякі явища політичного життя суспільства. Наприклад, уявити, з чого складається недовіра людини до тих чи інших політичних інститутів, про що так часто повідомляють масові опитування громадської думки, без докладної і поглибленої бесіди з респондентом неможливо. Якими мотивами керуються люди, уникаючи голосування, що означає "бути чиновником" сьогодні, як приймалося рішення про створення виборчого блоку чи політичної партії - на ці та інші подібні питання можна відповісти, обравши основним методом реалізації дослідницького проекту інтерв'ю.

Разом з тим інтерв'ювання відноситься саме до якісних дослідним стратегіям, загальна мета яких - вивчення суб'єктивних практик, коли в центрі уваги соціолога - дії соціального суб'єкта, насичені суб'єктивними смислами і мають соціокультурне значення. Істотне зниження дистанційованості від об'єкта дослідження, заглибленість інтерв'юера в саму дослідницьку процедуру збільшують ризик нав'язування його думки і оцінок респондентам. Саме подібна радикальна залученість дослідника в ситуацію збору емпіричних даних об'єктивно створює можливість спотворення підсумкових результатів опитування. Тому інтерв'ю доцільно використовувати тоді, коли первинні емпіричні дані про тій чи іншій ситуації вже зібрані і соціолог ставить завдання її більш поглибленого розуміння або, навпаки, коли предмет дослідження невідомий і соціолог проводить пробний пілотажний опитування або опитування експертів.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >