Моніторинг діяльності підприємства

Моніторинг (англ. Monitoring) - це постійне спостереження за яким-небудь процесом (об'єктом) для виявлення відповідності його характеристик поставленим цілям. Експрес-моніторинг підприємства визначається не тільки як механізм здійснення постійного спостереження за найважливішими поточними результатами його фінансово-господарської діяльності в умовах постійно мінливої кон'юнктури ринку, але і як інструмент оперативного виявлення причин появи негативних явищ. Наявна інформація про фактичне поточний стан підприємства повинна стати предметом пильної уваги менеджерів і очолюваних ними служб, щоб у разі потреби оперативно розробити необхідні заходи щодо усунення виявлених недоліків. По суті, експрес-моніторинг стану підприємства створює систему раннього виявлення симптомів його неспроможності.

В основі моніторингу лежить схема, згідно з якою відслідковуються показники-індикатори фінансово-господарської діяльності підприємства. Схема містить послідовність звернення до фактичних показників і вказує дії, які слід зробити в тому чи іншому випадку. Для цього задіюються візуальні засоби (графіки, діаграми) і спеціальні програмні засоби, що дозволяють встановити причини виникнення тієї чи іншої негативної ситуації.

Як правило, моніторинг виконується в два етапи: на першому - порівнюються планові і фактичні показники (так званий план-факт-аналіз), що дозволяє виявити ті з них, у яких згідно з інструкцією відхилення істотні, на другому виконується експрес-діагностика фінансового стану.

Для виконання першого етапу більшість систем ВРМ забезпечені панелями управління ( dashboard ), де візуально представлені цільові, планові і поточні значення ключових показників ефективності бізнесу. Такого роду панелі створюються для різних рівнів управління. Вид однією з панелей системи Business Studio представлений на рис. 3.25.

Результати план-фактного аналізу, як правило, представляються діаграмами (рис. 3.26).

Якщо в результаті план-фактного аналізу виявлено ситуація, яка з точки зору менеджера є загрозливою, то здійснюється оперативна експрес-діагностика. Завдання фінансового діагностування вирішується в шість етапів [4, 34]. Розглянемо їх.

Панель управління

Мал. 3.25. Панель управління

Діаграма, що відображає план-фактний аналіз

Мал. 3.26. Діаграма, що відображає план-фактний аналіз

  • 1. Визначення аналітичних напрямків діагностування фінансового стану підприємства, якими можуть бути ліквідність, рентабельність, фінансова стійкість і ділова активність.
  • 2. Вибір фінансових коефіцієнтів, що деталізують фінансовий стан по кожному з аналітичних напрямків. Такими можуть бути: - коефіцієнт співвідношення власних і позикових коштів; - коефіцієнт маневреності власних оборотних коштів; - коефіцієнт автономії; коефіцієнт поточної ліквідності; - коефіцієнт термінової ліквідності; - коефіцієнт абсолютної ліквідності; - рентабельність власного капіталу але чистого прибутку; - рентабельність сукупних активів по чистого прибутку; - коефіцієнт оборотності оборотних активів; коефіцієнт оборотності власного капіталу.
  • 3. Визначення для кожного з обраних коефіцієнтів рекомендованого (нормативного) значення.
  • 4. Визначення вагомості (значимості) окремих коефіцієнтів для кожного з обраних аналітичних напрямків і самих аналітичних напрямків.
  • 5. Розрахунок узагальнюючих показників для кожного з обраних аналітичних напрямків і комплексного показника фінансової стабільності. Розрахувати їх можна за допомогою статистичного пакету "Статистика". Тоді узагальнюючі показники приймуть такий вигляд:
    • • узагальнюючий показник фінансової стійкості

• узагальнюючий показник ліквідності

• узагальнюючий показник рентабельності

• узагальнюючий показник ділової активності

де - ваги відповідних фінансових коефіцієнтів, розраховані на четвертому етапі.

6. Формування комплексного показника, що складається із сукупності отриманих на попередньому етапі узагальнюючих показників. У цій іпостасі був обраний показник фінансовою стабільністю підприємства :

де - ваги узагальнюючих показників.

З метою більшої об'єктивності діагностування використовується індикативна матриця

де перший рядок матриці відображає фактичні значення відповідних узагальнюючих показників; другий рядок - нижні значення з рекомендованих інтервалів відповідних узагальнюючих показників; - індикатор відповідності фактичного значення узагальнюючого показника (перший рядок матриці) з шпальти з номером г своєму рекомендованому інтервалу: , якщо таке відповідність встановлено, і , якщо фактичне значення узагальнюючого показника (перший рядок матриці ) з шпальти з номером i менше нижнього значення свого рекомендованого інтервалу (другий рядок матриці) з шпальти з номером i.

Спільно з індикативної матрицею вводиться також індикатор фінансового стану підприємства , який розраховується за такими правилами:

Індикатор I s дозволяє виявити тенденцію фінансового розвитку підприємства в порівнянні з минулим звітним періодом.

Таблиця діагнозів (табл. 3.6) складається з семи граф. У гр. 1 вказується номер можливого фінансового стану підприємства. Графи 2 і 3 дозволяють оцінити комплексний показник фінансової стабільності До ФС в досліджуваному періоді і співвіднести його

Таблиця 3.6

Таблиця діагнозів фінансового стану підприємства

Фінансовий стан підприємства

Тенденція розвитку; індикатор стану I s

Фінансовий стан (діагноз)

на початок періоду ( К ФСТ)

на кінець періоду фс )

1

2

3

4

5

6

7

1.1

Посилення стійкості; 2

4; 3

6; 5

відмінне

1.2

2

4

гарне

1.3

31

33

задовільний

2.1

Ослаблення стійкості; 1

4

5

відмінне

2.2

3

4

гарне

2.3

2; 1

3; 2

задовільний

6.1

Придбання стійкості; 2

4; 3

6; 5

відмінне

6.2

2

4

гарне

6.3

11

33

задовільний

7.1

Підтримка рівноваги; 2

4; 3

6; 5

відмінне

7.2

2

4

гарне

7.3

11

33

задовільний

9.1

Перехід від нестійкості до стійкого стану; 2

4; 3

6; 5

відмінне

9.2

2

4

гарне

9.3

11

33

задовільний

10.1

Придбання рівноваги; 2

4; 3

6; 5

відмінне

10.2

2

4

гарне

10.3

11

33

задовільний

з аналогічним минулого періоду, в результаті визначається значення індикатора фінансового стану (гр. 4) за алгоритмом, розглянутому вище. Графа 5 містить суму значень третього рядка індикативної матриці, яка показує, скільки узагальнюючих показників відповідає своїм рекомендованим інтервалах. У гр. 6 заноситься сума , що є підставою для встановлення об'єктивного фінансового діагнозу (гр. 7).

Діагноз "відмінне" або "гарне" свідчить про наявність динамічного балансу фінансових чинників на підприємстві, високий рівень фінансової стабільності і вірною фінансову політику. Діагнози "задовільно" і "незадовільно" кажуть про відсутність динамічного фінансового рівноваги на підприємстві та необхідність формування комплексу заходів щодо фінансового оздоровлення.

Фінансово-економічний аналіз стану підприємства

Найважливішою функцією управління сучасним підприємством, що функціонує в ринковій економіці, є аналіз його виробничо-господарської, фінансової, інвестиційної, податкової та іншої діяльності. Методи та інструментальні засоби аналізу умовно можна розділити на два класи: ті, що орієнтовані на аналіз впливу на підприємство чинників, що знаходяться в зовнішньому оточенні підприємства, і ті, що призначені для виявлення внутрішніх причин неефективності його функціонування. Перший клас стикається з обробкою неструктурованою або погано структурованої інформації, що володіє високим ступенем невизначеності і суперечливості. Для її обробки використовуються широко поширені в даний час методи інтелектуального аналізу даних (ВІ), до складу яких входить Data Mining (DM). Детально з цими засобами можна ознайомитися в роботах [6, 8, 41].

Цільове управління, підтримуване системою ВРМ , крім інструментів BI, потребує систематичного аналізу щодо виявлення внутрішніх причин низької ефективності функціонування підприємства. Це дозволить оперативно в рамках розробленої стратегії коригувати відповідні підцілі, що, в свою чергу, впливає на бюджети.

В даний час існує досить програмних засобів, що здійснюють фінансово-економічний аналіз підприємства [18]. При виборі потрібного інструменту слід враховувати насамперед склад аналізованих їм показників, який повинен якщо не повністю, то в прийнятному кількості збігатися з ключовими показниками ВРП -системи.

У кризові періоди в рамках може виконуватися експрес- аналіз спроможності підприємства на базі моделі Альтмана, докладно розглянутої в роботі [33]. Зауважимо, що точність даної моделі на період до одного року становить 95%, а на два роки - 83%, що цілком достатньо для експрес-аналізу.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >