Розвиток приватної ініціативи в дошкільному вихованні та навчанні

В кінці XIX в. намітилася тенденція до збільшення мережі дитячих садків та інших дошкільних установ, що відкриваються приватними особами, міською владою та громадськими організаціями. Відзначимо, що в Законі Російської імперії не було спеціальних положень про дошкільні установи, тому що відкриваються дитячі садки ставилися до навчальних закладів третього розряду (тобто одно- або двокласні училища), рідше - другого розряду (не менше нiж трьох класів). Організовувані дошкільні установи іменувалися приватними навчальними закладами третього розряду для дітей обох статей (інколи тільки жіночого або чоловічого) під назвою "Дитячий садок" або підготовча школа під назвою "Дитячий садок". Одна з цілей цих закладів полягала в підготовці дітей до школи, хоча не всі власники московських приватних дитячих садів розуміли роботу з дітьми дошкільного віку так спрощено.

Цікаво було поставлено робота в дитячому училище Е. П. Залеської, що складався з дитячого саду і елементарної школи. Система дошкільного виховання викладена в книзі "Мотивовані навчальні плани і приблизні програми дитячого училища Є. П. Залеської" (1898). Мета дитячого садка визначалася в ній як допомога сім'ї у вихованні дітей та підготовка їх до шкільних занять.

Не менш відомий був і платний дитячий сад при приватній гімназії Μ. X. Свентіцкім. У 1909 р при своїй гімназії вона відкрила дитячий сад для 30 дітей. Досвід роботи дитячого садка був узагальнений в книзі "Наш дитячий садок", опублікованій в 1913 р У книзі сформульовані принципи виховання: врахування вікових особливостей і індивідуальний підхід до дитини, надання дітям можливості для прояву ініціативи і самостійності, встановлення певних норм нормальної поведінки, повсякденне вивчення дітей.

Показово представлена робота дитячого садка Л. К. Шлегер. Дитячий сад, яким керувала Л. К. Шлегер, представляв собою своєрідну педагогічну лабораторію, де створювалася нова методика виховання дошкільнят, заснована на повазі особистості дитини та турботи про його всебічному розвитку. Результати свого досвіду роботи Л. К. Шлегер оформила в книгах "Матеріали для бесід з маленькими дітьми" та "Практична робота в дитячому садку".

Новим типом дошкільного закладу для дітей 3-10 років в цей період початку XX ст. з'явився "Вогнище". "Осередок" мав на меті дати дітям дошкільного віку, батьки яких пішли на війну, фізичне і духовне розвитку. "Осередок" існував виключно на благодійні кошти, в основному - пожертви приватних осіб.

Великий внесок у створення дошкільних освітніх установ вніс Π. Ф. Каптерев. Він сформував основні принципи взаємовідносин між дитячим садом і сім'єю, розробив основи сімейного виховання. Під редакцією Π. Ф. Каптерева видана "Енциклопедія сімейного виховання і навчання" (1898-1910) і організований I Всеросійський з'їзд по сімейному вихованню, який сприяв розвитку громадської, педагогічної думки і поширенню прогресивних форм і методів дошкільного виховання.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >