Навігація
Головна
 
Головна arrow Інвестування arrow Інвестиції
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Оперативне управління портфелем реальних інвестицій

На основі детальної оцінки кожного інвестиційного проекту здійснюють їх остаточний відбір у формований організацією (підприємством) портфель реальних інвестицій.

Формування портфеля реальних інвестицій базується на наступних принципах.

  • 1. Множинність критеріїв відбору. Даний принцип дозволяє врахувати всю систему цілей і завдань інвестиційної діяльності, які обумовлені зовнішньої і внутрішньої соціально-економічним середовищем. Його сутність - ранжування цілей і завдань інвестування по їх важливості для організації (підприємства)-інвестори. Наприклад, відповідно до такими параметрами, як прибутковість, термін окупності і безпеку інвестицій.
  • 2. Систематизація критеріїв за видами інвестиційних проектів. Подібну класифікацію критеріїв здійснюють по інвестиційним проектам, що носять витратний характер, проектам заміщення, незалежним і іншим проектам.
  • 3. Облік впливу об'єктивних параметрів інвестиційної діяльності організації (підприємства). Такими параметрами можуть бути планований обсяг капіталовкладень, форми та напрями галузевої і регіональної диверсифікації інвестиційної діяльності, наявність власних джерел фінансування капіталовкладень, можливості залучення коштів з фінансового ринку та ін.
  • 4. Досягнення взаємозв'язку інвестиційної діяльності з поточної (звичайної, операційної, основний) і фінансовою діяльністю організації (підприємства). Дану взаємозв'язок забезпечують шляхом формування грошових потоків від поточної, інвестиційної та фінансової діяльності і їх концентрації в єдиному грошовому потоці в рамках конкретних інтервалів (періодів ) часу. Так, реалізацію конкретного інвестиційного проекту і портфеля в цілому забезпечують відповідними джерелами фінансування, які надходять від поточної і фінансової діяльності (наприклад, чистий прибуток, амортизаційні відрахування, кошти, мобілізовані на кредитному і фінансовому ринках). Поворотний грошовий потік від інвестиційної діяльності формується після успішної реалізації проектів із заданими параметрами ефективності.
  • 5. Збалансованість портфеля реальних інвестицій з матеріальними і фінансовими ресурсами організації (підприємства). Її забезпечують за допомогою таких параметрів, як "прибутковість - ризик" і "прибутковість - ліквідність" з урахуванням обраної інвестиційної стратегії (консервативної, помірної або агресивної). У процесі забезпечення збалансованості інвестиційного портфеля необхідно вишукати можливості зниження рівня ризику і підвищення ліквідності при заданому рівні прибутковості реальних інвестиційних проектів.

Виходячи із зазначених принципів фінансовий аспект управління портфелем реальних інвестицій полягає в формуванні капітального бюджету. В інвестиційній практиці такий фінансовий план часто називають бюджетом реалізації портфеля. Розробка бюджету реалізації портфеля реальних інвестицій включає в себе вирішення двох основних завдань:

  • • визначення обсягу і структури капітальних витрат на окремих етапах оперативного (календарного) плану;
  • • забезпечення необхідного для відшкодування цих витрат потоку фінансових ресурсів (джерел фінансування капіталовкладень) в рамках загального обсягу реальних грошових коштів, що виділяються на реалізацію конкретного інвестиційного проекту.

Базою складання капітального бюджету служить наступна інформація:

  • • оперативний (календарний) план реалізації інвестиційного проекту;
  • • загальна схема фінансування інвестиційного проекту;
  • • зведений кошторисний розрахунок і локальні кошториси на виконання окремих видів будівельно-монтажних робіт;
  • • попередній графік грошового потоку по окремих етапах (кроках) здійснення інвестиційного проекту;
  • • фінансове становище організації (підприємства) - забудовника в поточному періоді і прогноз на майбутнє.

В процесі реалізації інвестиційного проекту доцільно складати два види бюджету:

  • • бюджет капітальних витрат і надходжень коштів, або капітальний бюджет (його розробляють на стадії виконання будівельно-монтажних робіт);
  • • бюджет поточних грошових доходів і витрат (потоків), або поточний бюджет (його розробляють на стадії експлуатації об'єкта після введення його в експлуатацію).

Форма капітального бюджету організації (підприємства) представлена на рис. 6.3.

Капітальний бюджет організації (підприємства) на майбутній період (рік, квартал, місяць)

Мал. 6.3. Капітальний бюджет організації (підприємства) на майбутній період (рік, квартал, місяць)

Мета планування капітальних витрат - забезпечення реалізації інвестиційного проекту в передбачених будівельною технологією обсягах і технічному оснащенні.

Оскільки обсяг і структура капіталовкладень попередньо обґрунтовуються в інвестиційному бізнес-плані проекту, розрахунки капітальних витрат в бюджеті на майбутній період зводяться до наступних процедур:

  • • виділення із загального обсягу капіталовкладень по бізнес-плану тієї їх частки, яка належить до розглянутого періоду (якщо час реалізації інвестиційного проекту перевищує один рік);
  • • уточнення періоду виходячи з вимог генерального підрядника зі зміни технології виробництва будівельно-монтажних робіт;
  • • уточнення обсягу і структури капіталовкладень в зв'язку зі зміною цін в поточному періоді на матеріальні ресурси, обладнання, транспортні послуги та ін .;
  • • уточнення початкового об'єму капіталовкладень з урахуванням фінансового резерву, передбаченого в договорі з підрядником і кошторисної документації на відшкодування непередбачених витрат, що виникають в процесі будівельного виробництва (внутрішнє страхування підприємницьких (комерційних) ризиків).

Облік надходження коштів при розробці капітального бюджету включає потоки фінансових ресурсів з окремих джерел: власних, залучених і позикових. Процес розробки даного розділу бюджету передбачає наступні основні процедури:

  • • уточнення загального обсягу надходження коштів (він повинен відповідати обсягу капіталовкладень по інвестиційному бюджету);
  • • уточнення джерел надходження коштів та їх структури (капіталовкладення доцільно фінансувати в першу чергу за рахунок власних коштів);
  • • забезпечення відповідності в часі потоку інвестиційних ресурсів і потоку капітальних витрат.

По термінах планування капітальні бюджети поділяють на річний з поквартальною розбивкою показників і квартальний з помісячним розподілом основних параметрів.

На практиці капітальний бюджет організації (підприємства) часто обмежений. Тому перед менеджментом організації (підприємства) стоїть завдання виробити таку структуру інвестиційного портфеля, яка в рамках наявних коштів дає найбільший обсяг чистого грошового потоку.

Це завдання зводиться до підбору такої комбінації інвестиційних проектів, яка максимізує чистий залучений ефект ( NPV ). Потім інвестиційні проекти комбінують з урахуванням подільності (можливості часткової реалізації) або неподільності (можливості повного здійснення).

Вихідні дані для відбору інвестиційних проектів до реалізації можна узагальнити в наступній формі (табл. 6.8).

Таблиця 6.8. Вихідні дані для відбору інвестиційних проектів в інвестиційний портфель організації (підприємства)

Інвестиційні проекти

Капітальні вкладення в інвестиційний проект, млн руб.

Внутрішня норма прибутковості (// г /?),%

Чистий приведений ефект NPV (гр. 2 х гр. 3), млн руб.

А

Б

В

Г

Для підвищення ефективності управління інвестиційним портфелем використовують технологію його поточної коригування. Її необхідність викликається двома основними причинами.

Перша з них пов'язана в появою на ринку нових, більш ефективних об'єктів для вкладення коштів.

Друга причина може бути обумовлена значним зниженням ефективності портфеля реальних інвестицій в процесі його реалізації.

У такій ситуації часто доводиться приймати рішення про вихід з окремих інвестиційних проектів.

Висока відповідальність прийняття подібних управлінських рішень пов'язана з тим, що вони часто призводять до втрати очікуваного прибутку (доходу) і навіть частини вкладень капіталу. Складність прийняття таких рішень полягає в тому, що вони повинні базуватися на поглибленому аналізі поточної ринкової кон'юнктури і прогнозі її подальшого розвитку.

Ключовим критерієм прийняття рішення про вихід з неефективного інвестиційного проекту служить очікуване значення внутрішньої норми прибутковості (IRR). Продовження реалізації проекту можливо при дотриманні наступного нерівності:

де IRR - внутрішня норма прибутковості; - середня ставка депозитного відсотка, що враховує фактор інфляції на ринку позичкового капіталу,%; - рівень премії за ризик, пов'язаний з реалізацією інвестиційного проекту,%; - рівень премії за низьку ліквідність з урахуванням прогнозованого збільшення тривалості здійснення інвестиційного проекту,%.

В процесі вибору конкретних форм виходу з неефективних інвестиційних проектів доцільно виходити з вимог економічної ефективності (мінімізація втрат прибутку, доходу та вкладеного капіталу) і збереження іміджу організації (підприємства)-інвестори на товарному і фінансовому ринках. Основними формами виходу з неефективних інвестиційних проектів є:

  • • відмова від реалізації інвестиційного проекту до початку виконання будівельно-монтажних робіт;
  • • продаж об'єктів незавершеного будівництва;
  • • продаж інвестиційного об'єкта на стадії його експлуатації;
  • • акціонування інвестиційного проекту на будь-якій стадії реалізації з мінімальною своєю часткою в акціонерному капіталі та ін.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук