Навігація
Головна
 
Головна arrow Інвестування arrow Інвестиції
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Принципи та етапи формування інвестиційного (фондового) портфеля

Портфельні інвестиції пов'язані з формуванням фондового портфеля і являють собою придбання цінних паперів, які задовольняють запитам конкретних інвесторів.

Головна умова формування фондового портфеля полягає в досягненні оптимального співвідношення між рівнем ризику і доходу. Щоб домогтися виконання цієї умови доцільно дотримуватися ряду основоположних принципів.

Принцип забезпеченості реалізації інвестиційної стратегії встановлює відповідність між стратегічними цілями організації (акціонерного товариства) та її інвестиційним портфелем. Необхідність такої ув'язки викликається наступністю короткострокового і довгострокового пролонгування інвестиційної діяльності. При цьому завдання короткострокового планування підпорядковують довгостроковим стратегічним цілям.

Принцип забезпечення відповідності фондового портфеля інвестиційних ресурсів (тобто грошових коштах, які можна вкласти в даний портфель) передбачає збереження фінансової стійкості і платоспроможності організації (акціонерного товариства) протягом життєвого циклу портфеля. Реалізація даного принципу на практиці визначає обмеженість відбираються в портфель фінансових активів рамками їх можливого фінансування.

Принцип оптимізації співвідношення прибутковості і ризику визначає пропорції між зазначеними параметрами виходячи з пріоритетної мети інвестора. Ця мета реалізується шляхом диверсифікації об'єктів інвестування.

Принцип забезпечення співвідношення прибутковості і ліквідності визначає необхідні пропорції між зазначеними параметрами. Він повинен забезпечувати фінансову стійкість і платоспроможність організації (підприємства) - інвестора.

Принцип забезпечення керованості фондовим портфелем визначає обмеженість відбору в фондовий портфель фінансових активів можливостями наявних у інвестора грошових ресурсів. При недостатній ефективності фінансових інструментів (насамперед за рівнем прибутковості) доцільно реінвестувати вкладені в них кошти в більш прибуткові активи.

Формування портфеля цінних паперів організації (акціонерного товариства) з урахуванням зазначених принципів здійснюють в певній логічній послідовності. Основні етапи формування фондового портфеля показані на рис. 10.1.

Найважливіші етапи формування фондового портфеля організації (підприємства)-інвестори

Мал. 10.1. Найважливіші етапи формування фондового портфеля організації (підприємства)-інвестори

Федеральна служба з фінансових ринків Російської Федерації розробила Стандарти емісії цінних паперів та реєстрації проспектів цінних паперів (20 квітня 2005 року), що дають уявлення про поріг безпеки і здатності емітентів виконувати фінансові зобов'язання перед потенційними інвесторами і кредиторами. Їх можуть використовувати фінансові аналітики при встановленні інвестиційної привабливості цінних паперів для майбутніх покупців. Такими стандартними показниками, що визначаються за даними бухгалтерської звітності емітентів, можуть бути:

  • • забезпечення процентних платежів (процентне покриття);
  • • здатність емітента погасити заборгованість по облігаційних позиках (включаючи нараховані відсотки) кредиторам-облигационера;
  • • відношення довгострокової позики (за корпоративними облігаціями) до акціонерного капіталу та активів емітента;
  • • частка акціонерного капіталу у власному капіталі та активах емітента;
  • • співвідношення між оборотними активами і короткостроковими зобов'язаннями емітента - коефіцієнт загальної платоспроможності (рекомендоване значення 1-2).

Визначивши інвестиційні якості цінних паперів емітента, інвестор або фінансовий аналітик зобов'язані оцінити і інші важливі параметри:

  • • співвідношення між прибутковістю і ринковою ціною акцій;
  • • придатність фінансового інструменту для реалізації цілей портфеля;
  • • вигідність конвертованості облігацій в акції емітента;
  • • податковий аспект майбутньої покупки цінних паперів,
  • • можливі зміни середньої ставки банківського відсотка по кредитах і депозитах тощо.

Після здійснення покупки фінансових інструментів і включення їх в фондовий портфель доцільно регулярно (не рідше одного разу на місяць) здійснювати фінансовий аналіз складу і структури портфеля. Від правильності обраного підходу до організації аналітичної роботи залежать подальші висновки про доцільність здійснення фінансових інвестицій, а отже, і весь інвестиційний процес.

У процесі прийняття інвестиційних рішень необхідно забезпечити своєчасний доступ до якомога більшого обсягу значимої інформації, включаючи дані про кон'юнктуру ринку, ціни на фінансові активи, стан конкуренції, а також відомості, здатні опосередковано впливати на неї як в найближчій, так і у віддаленій перспективі. При прийнятті управлінського рішення використовують не тільки поточну інформацію, а й статистичні дані за попередні періоди часу. Тому в процесі прийняття інвестиційного рішення пріоритетне значення має управління фінансовою інформацією, що включає накопичення, сортування, зберігання, пошук, зручне і наочне надання даних.

Виходячи з поставлених цілей і термінів проведення, можна використовувати ретроспективний, перспективний, порівняльний і оперативний аналіз фондового ринку та цінних паперів окремих емітентів.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук