ОБСЛУГОВУВАННЯ СПОЖИВАЧІВ І ФІРМ АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ

В результаті освоєння даної теми студент повинен:

знати

• техніко-експлуатаційні показники роботи автомобільного транспорту і його маршрути руху для перевезення продукції;

вміти

• застосовувати техніко-експлуатаційні показники для оцінки ефективної роботи автомобільного транспорту;

володіти

• економіко-математичними методами для оптимізації перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Техніко-експлуатаційні показники роботи автомобільного транспорту

Робота нерухомого складу автомобільного транспорту оцінюється системою техніко-експлуатаційних показників, що характеризують кількість і якість виконаної роботи.

Техніко-експлуатаційні показники використання рухомого складу в транспортному процесі можна розділити на дві групи .

До першої групи слід віднести показники, що характеризують ступінь використання рухомого складу вантажного автомобільного транспорту:

  • • коефіцієнти технічної готовності, випуску і використання рухомого складу,
  • • коефіцієнти використання вантажопідйомності і пробігу;
  • • середня відстань поїздки з вантажем і середня відстань перевезення;
  • • час простою під навантаженням-розвантаженням;
  • • час в наряді;
  • • технічна та експлуатаційна швидкості.

Друга група характеризує результативні показники роботи рухомого складу:

  • • кількість поїздок;
  • • загальна відстань перевезення і пробіг з вантажем;
  • • обсяг перевезень і транспортна робота.

Наявність в автотранспортному підприємстві автомобілів, тягачів, причепів, напівпричепів називають обліковим парком рухомого складу.

Наведемо розрахунок деяких техніко-експлуатаційних показників роботи автомобільного транспорту.

Коефіцієнт технічної готовності парку автомобілів за один робочий день

(5.1)

де - число автомобілів, готових до експлуатації; - облікова кількість автомобілів.

Коефіцієнт випуску автомобілів за один робочий день

(5.2)

де - число автомобілів в експлуатації.

Коефіцієнт використання автомобілів за один робочий день

(5.3)

Статичний коефіцієнт використання вантажопідйомності

(5.4)

де - маса фактично перевезеного вантажу, т; - маса вантажу, яка могла бути перевезена, т.

Динамічний коефіцієнт використання вантажопідйомності

(5.5)

де - фактично виконана транспортна робота, т • км; - можлива транспортна робота, т • м.

Коефіцієнт використання пробігу

(5.6)

де - навантажений пробіг, км; - загальний пробіг, км; - перший нульовий пробіг, км; - холостий настоятель, км; - другий нульовий пробіг, км.

Середня відстань їздки з вантажем, км

(5.7)

де п - число їздець.

Середня відстань перевезення, км

(5.8)

де Р - транспортна робота, т • км; Q - обсяг перевезень, т.

Технічна швидкість, км / год

(5.9)

де - час руху, ч.

Експлуатаційна швидкість, км / год

(5.10)

де - час в наряді, год.

Кількість їздець

(5.11)

де - час однієї їздки, ч.

Час однієї їздки

(5.12)

де - час руху навантаженого автомобіля, ч; - час руху без вантажу, ч; - час навантаження вантажу, ч; - Час розвантаження вантажу, ч.

Час однієї поїздки можна розрахувати також і за формулою

(5.13)

де - час простою автомобіля під навантаженням і розвантаженням, ч.

Продуктивність рухомого складу за час в наряді визначається твором вантажопідйомності автомобіля q (в тоннах), коефіцієнта використання його вантажопідйомності і кількості їздець , скоєних автомобілем

(5.14)

Підвищення продуктивності рухомого складу може бути досягнуто поліпшенням різних показників роботи автомобілів.

Якщо в формулу визначення продуктивності рухомого складу Q підставити значення кількості їздець і час однієї поїздки, то отримаємо вираз продуктивності, яка залежить від техніко-експлуатаційних показників роботи рухомого складу:

(5.15)

Кожен показник, що входить в формулу, впливає на продуктивність одиниці рухомого складу (Q, т). Характер і ступінь впливу цих показників на продуктивність виражається певними залежностями (рис. 5.1). Схема розрахунку собівартості перевезень на автотранспортному підприємстві представлена в табл. 5.1. Розмір витрат визначають діленням суми витрат за статтями на кількість одиниць транспортної продукції. Так, собівартість 1 т • км розраховують діленням повної собівартості на транспортну роботу, тобто на загальну кількість виконаних тонно-кілометрів за аналізований період:

(5.16)

де .

Вплив різних показників на продуктивність автомобіля:

Мал. 5.1. Вплив різних показників на продуктивність автомобіля:

а - вплив вантажопідйомності, часу в наряді і коефіцієнта використання вантажопідйомності; б - вплив технічної швидкості; в - вплив часу простою під навантаженням і розвантаженням; г - вплив коефіцієнта використання пробігу; д - вплив середньої відстані перевезення з вантажем

Таблиця 5.1

Розрахунок собівартості перевезень на автотранспортному підприємстві

Стаття витрат

Повна собівартість, тис. Руб.

калькуляція собівартості

1 т • км

1 км

1 ч

Заробітна плата водіїв

+

+

-

(Умовно)

+

змінні витрати

паливо

+

+

+

-

Мастильні і обтиральні матеріали

+

+

+

-

Технічне обслуговування та ремонт рухомого складу

+

+

+

-

Відновлення та ремонт шин

+

+

+

Амортизація рухомого складу (в частині, призначеної на капітальний ремонт)

+

+

+

постійні витрати

Накладні витрати

+

+

-

+

Амортизаційні відрахування (в частині, призначеної на повне відновлення)

+

+

-

+

всього

Примітка. Знак "+" означає витрати, які необхідно розраховувати за статтею; знак "-" - витрати, які не розраховуються за статтею.

Транспортні організації беруть участь в транспортному процесі і тим самим істотно впливають на собівартість перевезення вантажів автомобільним транспортом. Знання працівниками організацій впливу експлуатаційних показників на собівартість 1 т • км дозволяє правильно використовувати транспортні засоби при доставці продукції споживачам і тим самим знизити собівартість перевезень вантажів.

Проведені на автомобільному транспорті дослідження показали, що зміна дальності перевезення (рис. 5.2, а) має суттєвий вплив на собівартість. На невеликих відстанях вона висока, а зі збільшенням його вона скорочується.

Зі збільшенням технічної швидкості і скороченням часу простою під навантаженням і розвантаженням зростають пробіг і продуктивність автомобіля при незмінній сумі постійних витрат, що дозволяє знизити собівартість перевезень, що припадають на 1 т • км.

При підвищенні коефіцієнтів використання вантажопідйомності і пробігу рухомого складу різко знижується собівартість перевезень (рис. 5.2, б), так як при цьому зменшується сума і змінних і постійних витрат, що припадають на 1 т • км.

Puc. 5.2. Залежність собівартості від різних чинників:

а - вплив середньої відстані перевезень ( 1) і середньої технічної швидкості руху автомобіля (2);

б - вплив часу простою під ішрузкой і розвантаженням ( 1 ), коефіцієнтів використання вантажопідйомності (2) і пробігу (3)

Оскільки собівартість перевезень залежить від обсягу виконаної роботи і витрачених на неї коштів, основною умовою її зниження є зростання продуктивності праці водіїв та інших працівників автотранспортних підприємств, економія матеріальних ресурсів (зниження витрат палива, матеріалів, запасних частин і т.п.), а також

скорочений ие адміністративно-управлінських витрат шляхом раціоналізації управління автотранспортними підприємствами.

Величезну роль в зниженні собівартості перевезень відіграють ефективна організація перевезень і комплексна механізація вантажно-розвантажувальних робіт. Раціональне рішення цих питань дозволяє максимально використовувати вантажопідйомність автомобілів і забезпечити їх мінімальний простій при навантаженні і розвантаженні. Значне зниження собівартості досягається застосуванням причепів, які різко збільшують продуктивність автомобіля і сприяють підвищенню коефіцієнта використання пробігу.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >