Розрахунок точки беззбитковості для підприємства логістичної системи

Менеджер з логістики, визначаючи виручку від реалізації продукції і витрати, може знайти оптимальний мате ріалопоток, при якому підприємство в змозі покрити всі витрати (постійні і змінні) і отримати нормальний прибуток, тобто визначити точку беззбитковості підприємства (рис. 9.11):

де - постійні витрати; - змінні витрати.

Мал. 9.11. Визначення точки беззбитковості підприємства:

- Точка беззбитковості; - оптимальна виручка; - оптимальні витрати; - оптимальний матеріалопотоком

У вартісному вираженні точка беззбитковості визначається як

(9.4)

де М - обсяг материалопотока в вартісному вираженні (виручка від реалізації).

У натуральному вираженні матеріалопотоком в точці беззбитковості визначається за формулою

(9.5)

де Р - ціна одиниці материалопотока.

На одержуваний прибуток менеджер з логістики може впливати через механізм (метод) формування вкладу на покриття постійних витрат. Цей показник може бути двох видів:

1) внесок на покриття постійних витрат

(9.6)

2) внесок па покриття одиниці продукції

(9.7)

Важливу роль відіграє внесок на покриття для одиниці продукції. Він являє чисті грошові надходження від продажу додаткової одиниці продукції. Частина цих надходжень йде на покриття постійних витрат.

Підприємство буде отримувати прибуток тільки після того, як покриє всю суму постійних витрат. Чим швидше це станеться і чим більше внесок на покриття одиниці товару, тим швидше буде отримано прибуток. Отже, при виробленні та прийнятті рішень, націлених на збільшення прибутку, необхідно прагнути до максимального збільшення вкладу на покриття постійних витрат.

Для виконання розрахунків, пов'язаних з можливими змінами обсягу материалопотока, ціни, витрат і прибутку, слід скористатися наступними формулами:

(9.8)

або

(9.9)

Внесок на покриття і точка беззбитковості тісно взаємопов'язані. У точці беззбитковості:

(9.10)

або

(9.11)

де з - частка змінних витрат у ціні одиниці продукції.

З формули (9.11) слід

(9.12)

де (1 - с) - коефіцієнт вкладу на покриття.

Коефіцієнт вкладу на покриття показує, яка частка в обсязі материалопотока може бути використана для покриття постійних витрат і формування убутку.

Для того щоб менеджер з логістики міг варіювати обсяг материалопотока і виручку за порогом рентабельності (точки беззбитковості), він може використовувати запас фінансової міцності (ЗФП), який може бути розрахований в вартісному вираженні за формулою

ЗФП = Виручка від реалізації - Точка беззбитковості. (9.13)

Менеджер з логістики може використовувати і кількісну оцінку зміни прибутку в залежності від зміни виручки на 1%. Цей показник називається операційним важелем ( ). Суть цього показника в тому, що він показує: будь-яка зміна виручки від реалізації завжди породжує зміна прибутку.

У практичних розрахунках для його визначення використовують формулу

(9.14)

Як показує аналіз, операційний важіль залежить від рівня фондомісткості: чим більше вартість основних фондів, тим більше постійні витрати. Цей об'єктивний фактор не залежить від управлінських рішень менеджера.

Разом з тим менеджер може впливати на ефект операційного розрахунку за допомогою контролю постійних витрат. Високий рівень постійних витрат або низький рівень змінних витрат на одиницю продукції призводить до високого рівня операційного важеля, що характеризується великим кутом між лініями виручки та сумарних витрат (рис. 9.12). При низькому рівні постійних витрат і високий рівень змінних витрат на одиницю продукції створюються умови низького рівня операційного важеля з малим кутом між лініями виручки та сумарних витрат.

Беззбитковість фірми при різних рівнях постійних витрат

Мал. 9.12. Беззбитковість фірми при різних рівнях постійних витрат

Постійні витрати повинні бути весь час йод пильною увагою менеджера, так як підвищення їх питомої ваги підсилює дію операційного важеля, а це при зниженні ділової активності підприємства може привести до значного зменшення прибутку. Операційний важіль впливає на підприємницький ризик: чим більше сила його впливу, тим більше підприємницький ризик.

Оцінимо вплив перерозподілу витрат всередині незмінної суми загальних витрат на фінансові показники, зокрема на величину операційного важеля, оскільки його значення доданому рівні материалопотока багато в чому визначає стратегію підприємства (табл. 9.3).

Таблиця 93

Порівняння варіантів розподілу витрат

показник

варіант I

варіант II

Відхилення від варіанту II,%

Обсяг материалопотока, ум. од.

6 000 000

6 000 000

0

Змінні витрати, ум. ден. од.

3 840 000

3 432 800

-8

Внесок на покриття, ум. ден. од.

2 160 000

2 326 000

+7,6

Постійні витрати, ум. ден. од.

1 752 000

2 159 200

+23,2

Сумарні витрати, ум. ден. од.

5 592 000

5 592 000

0

Прибуток, ум. ден. од.

408 000

408 000

0

Точка беззбитковості, ум. ден. од.

4 866 667

5 021 395

+3,1

Рівень оперативного важеля,%

5,29

6,09

+ 13,1

Запас фінансової міцності,%

18,8

16,3

-13,3

Зменшення змінних витрат на 8% при фіксованій сумі витрат призводить до збільшення рівня беззбитковості на 3,1%, значення операційного важеля зросла на 13,1% тобто відбувся відчутний ріст виробничого ризику. Це визначає необхідність чіткої стратегії підприємства в умовах, що змінилися, так як при варіанті II розподілу витрат прибуток, яку отримує підприємство, стає більш чутливою до зміни материалопотока.

Зниження змінних витрат на 8% тягне за собою зростання вкладу на покриття постійних витрат на 7,6% і підвищення точки беззбитковості на 3,1%. Це означає, що підприємство має додатково виконати матеріалопотоком на 154 728 ден. од., щоб досягти точки беззбитковості у варіанті II розподілу витрат (рис. 9.13). При цьому запас фінансової міцності знижується па 13%.

З проведених розрахунків можна зробити висновок, що зростання частки постійних витрат навіть при зниженні змінних витрат на умовну одиницю продукції завжди веде до необхідності вибору стратегії, націленої на розрахунок обсягів реалізації материалопотока.

Порівняння точок беззбитковості для двох варіантів

Мал. 9.13. Порівняння точок беззбитковості для двох варіантів

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >