Навігація
Головна
 
Головна arrow Менеджмент arrow Ділові комунікації
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

РОЗДІЛ II. КОМУНІКАТИВНА СТОРОНА ДІЛОВОЇ ВЗАЄМОДІЇ ТА ТИПИ ДІЛОВИХ ПАРТНЕРІВ

Комунікативна сторона ділової взаємодії - найважливіший об'єкт розгляду в курсі ділових комунікацій. Це обумовлено перш за все тим, що саме тут в першу чергу розкривається зміст комунікативної компетенції як менеджерів, так і рядових учасників ділового спілкування. Комунікативна компетентність в діловій сфері - це знання, вміння, навички в області комунікації в цілісному процесі ділової взаємодії і здатність їх реалізувати в практиці ділового спілкування. Комунікативна компетентність виступає інтегральним якістю, які синтезують в собі загальну комунікативну культуру і її специфічні прояви у професійній діяльності.

У цьому розділі будуть розглянуті поняття і положення комунікативної компетенції, пов'язані з комунікативною стороною ділової взаємодії, а також проаналізовані комунікативні типи ділових партнерів, які є одночасно і об'єктом, і суб'єктами комунікативного процесу.

КОМУНІКАТИВНА СТОРОНА ДІЛОВОЇ ВЗАЄМОДІЇ

В результаті вивчення цієї глави студенти повинні:

знати

  • • основні етапи ділового комунікативного процесу;
  • • умови і складові ефективної мовної комунікації;
  • • в чому виражається культура мови;
  • • що таке аргументація і які її види;
  • • складові вміння говорити і вміння слухати;
  • • класифікацію невербальних засобів комунікації;

вміти

  • • визначити основні комунікативні бар'єри усного мовлення;
  • • визначити основні комунікативні бар'єри виникають при слуханні;
  • • розкрити бар'єри і особливості міжкультурної невербальної комунікації;
  • • використовувати різні типи питань для ефективної ділової комунікації;

володіти

• навичками аналізу та використання вербальних і невербальних способів ділової комунікації.

Розкриття змісту комунікативної боку ділової взаємодії передбачає розгляд таких питань, як се загальна характеристика, вербальні та невербальні засоби ділової комунікації, комунікаційні бар'єри, які при цьому виникають, і способи їх подолання.

Загальна характеристика комунікативної боку ділової взаємодії

Перш за все зазначимо, що ділова комунікація - це обмін діловою інформацією, в результаті якого відбувається процес передачі інформації інтелектуального і емоційного змісту від відправника до одержувача. Разом з цим ділова комунікація виступає як спосіб організації і оптимізації того чи іншого виду діяльності (виробничої, навчальної, наукової, політичної і т.д.). Будь-яка ділова комунікація знаходиться в сфері офіційних відносин і спрямована на вирішення конкретної проблеми або досягнення необхідного результату.

Мета і функції ділової комунікації

Будь-яка ділова комунікація - це предметно-цільова діяльність, зміст якої залежить від комунікативного наміру і очікуваного результату. Доцільність ділової комунікації означає, що сама організація ділового спілкування, вибір комунікативних стратегій і тактик, використання комунікативних засобів - все це підпорядковано основній меті комунікації - досягнення позитивного результату у вирішенні конкретної проблеми.

Відповідно до мети найважливішим завданням комунікативної боку ділової взаємодії є знаходження партнерами найбільш ефективних для вирішення ділової проблеми засобів і способів обміну інформацією. Основні умови - наявність професійних знань учасників ділового комунікативного процесу і їх готовність до співпраці.

Виходячи з цілей, ділова комунікація виконує наступні основні функції :

  • інформаційно-комунікативну (процес обміну інформацією);
  • регулятивну (організація спільних дій, планування, координація та оптимізація взаємодії різних об'єктів управління);
  • інструментальну (соціальний механізм управління);
  • гносеологічну (пізнавальну);
  • трансляційну (передача конкретних способів діяльності);
  • соціального контролю (регламентація поведінки і діяльності);
  • соціалізації (розвиток навичок культури ділового спілкування).
Стандартна модель комунікативного процесу

Виділяють наступні необхідні структурні компоненти ділової комунікації:

  • діловий партнер-комунікатор - відправник інформації;
  • інформація, що передається їм;
  • канали комунікації , природничі та технічні, по яких надходить інформація;
  • комунікативні бар'єри - перешкоди на шляху руху інформації;
  • зворотний зв'язок - відповідна психічна реакція на прийняту інформацію ділового партнера-реципієнта - одержувача інформації.

Комунікаційний процес в діловому спілкуванні, як правило, є двостороннім і носить міжособистісний характер. Загальна назва учасників спілкування - комуніканти, які розглядаються як партнери. Особливості коммуникантов впливають на ефективність спілкування. Якщо у них різний статус, вік, цінності, то досягнення ефективності в спілкуванні може бути ускладнене.

Мета ділової комунікації багато в чому обумовлює і її форму, в якості якої виступають бесіда, нарада, збори, засідання, переговори, публічне мовлення, інтерв'ю і т.д. Саме форми ділової комунікації будуть розглянуті в наступному розділі даної роботи. Тут же відзначимо, що для ділової комунікації найважливішою обставиною є те, що це офіційно-ділове спілкування. Місце і час спілкування є офіційно запланованими і припускають дії відповідно до етикетом ділової комунікації.

При цьому важливою особливістю ділової комунікації є суворе дотримання її учасниками статусної ролі: начальник, підлеглий, партнер, колега і т.д. У зв'язку з цим виділяють відносини по вертикалі і горизонталі. Відносини по вертикалі - це субординаційні відносини, вони обумовлені соціальним статусом, адміністративно-правовими нормами і характеризуються підпорядкуванням молодшого старшому по чину. Відносини по горизонталі - це відносини, які передбачають участь у спільній діяльності на принципах співпраці, взаєморозуміння, з урахуванням спільних інтересів.

Важливим поняттям і характеристикою комунікативної боку ділової взаємодії є комунікативний намір , що передбачає:

  • поінформувати (провести аналіз, розповісти, відзвітувати), дати уявлення про предмет мови конкретно і неупереджено;
  • переконати - схилити учасників ділової комунікації до своєї думки, використавши потрібні аргументи і докази;
  • спонукати до дії - переконати іншу сторону комунікації в необхідності того чи іншого дії.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук