Аналіз кредитних операцій банку

Кредитні операції є найбільш ризикованими, але в той же час найбільш дохідними операціями банку і приносять йому найбільший прибуток.

Аналіз кредитних операцій проводиться в певному порядку.

  • 1. Починають з визначення питомої ваги виданих банком позик в загальному обсязі його активів . Якщо в зарубіжній практиці позитивно оцінюється частка кредитних активів, що перевищує 0,8 усіх активів, то для вітчизняної кредитно-фінансової системи характерно поки ще набагато меншу участь її у фінансуванні реального сектора економіки (0,44). Зауважимо, що ця величина зростає з року в рік разом зі зміцненням економіки країни в цілому.
  • 2. Далі визначають динаміку абсолютного і відносного приросту позичкових активів в цілому і кожного їх виду за останні кілька років . При цьому темпи зростання позик обчислюються як відношення середніх залишків позичкових активів першого року до того ж показника n -го року, помножена на 100%.

Темпи зростання позичкових активів повинні бути не тільки вище 100%, але і не повинні уповільнюватися. В іншому випадку це призведе до втрати позицій банку на ринку і витіснення його більш конкурентоспроможними інститутами. У той же час, як зазначалося вище, їх приріст повинен бути розмитою і стабільним.

Темпи зростання середніх залишків позичкових активів прийнято зіставляти з темпами зростання сукупних активів . Таке співвідношення називають коефіцієнтом випередження, і воно показує, у скільки разів зростання середніх залишків позичкових активів випереджає зростання сукупних активів. Значення коефіцієнта більше 1 свідчить про активну роботу банку в області кредитних вкладень.

  • 3. Після цього переходять до аналізу складу і структури позичкової заборгованості за більш короткі проміжки часу звітного року (місяць, квартал, рік). Це можна зробити з використанням, наприклад, такої таблиці (див. Табл. 5.8).
  • 4. У ході аналізу вивчають:
    • а) види кредитів, що переважають в банку (мають найбільшу питому вагу);
    • б) частку прострочених кредитів. Такий аналіз слід проводити за ряд звітних періодів з метою встановлення динаміки основних складових позичкових активів банку і тенденції в русі прострочених позичок.

Таблиця 5.8

Аналіз складу і структури позикових активів банку

Позичкова і прирівняна до неї заборгованість

Сума, млрд Руо.

Питома вага, %

Прострочена понад 30 дн. заборгованість

Питома вага простроченої заборгованості

Прострочена понад 30 дн. заборгованість за відсотками

Питома вага простроченої заборгованості за відсотками

Кредити, надані: кредитним організаціям

клієнтам

Враховані векселі: кредитних організацій

клієнтів

Суми, які не стягнені за банківськими гарантіями

факторинг

уступка вимоги

Вимоги по придбаних на вторинному ринку заставних

Вимоги по операціях продажу фінансових активів з відстрочкою платежу: до кредитним організаціям

до клієнтів

лізинг

Інші вимоги з кредитним ризиком

Разом:


  • 5. Далі, використовуючи дані інших форм звітності (зокрема, форми 0409115 і 0409128) і дані аналітичного обліку, встановлюють:
    • а) середній термін прострочених кредитів:
    • б) рівень супутніх їм ризиків;
    • в) відповідний їм склад клієнтів;
    • г) середній рівень процентної ставки;
    • д) зіставляють темпи зростання простроченої заборгованості з темпами зростання позикової заборгованості і т.д.
  • 6. Після цього позики аналізують за іншими ознаками.
  • А) Зокрема, за галузевою належністю клієнтів позики можуть класифікуватися, наприклад, відповідно до прийнятої в формі звітності № 040932 "Відомості про кредити та заборгованості за кредитами, наданими позичальникам різних регіонів" угрупованням:
    • - Сільське господарство, мисливство та лісове господарство;
    • - видобуток корисних копалин;
    • - Обробні виробництва;
    • - Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води;
    • - Будівництво;
    • - оптова та роздрібна торгівля;
    • - Транспорт і зв'язок;
    • - Інші види діяльності.

Необхідно враховувати, що надмірне кредитування банком підприємств окремих географічних регіонів або секторів економіки значно підвищує ризик і погіршує якість його кредитного портфеля в разі настання несприятливих для підприємств галузі подій.

  • Б) За цільовим призначенням позики розглядаються як призначені для фінансування виробничого капіталу (основного або оборотного), видані на тимчасові потреби, видані на споживчі цілі фізичним особам. Як правило, найбільший ризик притаманний позиках, що видаються на придбання або збільшення основного капіталу. Надання та обслуговування позик на споживчі цілі пов'язане з високими питомими витратами по ним, але при правильній організації кредитного процесу і при наявності великих обсягів зазначеного виду позик у великих банків виникає ефект масштабу виробництва, що дозволяє відносити ці позики до категорії досить прибуткових. Найменший ризик і найбільшу питому вагу, як правило, буває у кредитів, які видаються на поповнення оборотного капіталу.
  • В) Залежно від фінансового стану позичальника і якості обслуговування ним свого обов'язку позики діляться так:
    • - Стандартні;
    • - Нестандартні;
    • - Сумнівні;
    • - Проблемні;
    • - Безнадійні.

Така класифікація позичок прийнята в багатьох розвинених країнах і в російській банківській практиці також. При цьому позики класифікуються в момент їх видачі, а потім переглядаються відповідно до ступеня кредитного ризику не рідше одного разу на місяць. Основою для класифікації позик є Положення Банку Росії від 26 березня 2004 № 254-П "Про порядок формування кредитними організаціями резервів на можливі втрати але позик, позикової і прирівняної до неї заборгованості".

Стандартні позики , або позики I (вищої) категорії якості - це позики, за якими відсутній кредитний ризик (тобто ймовірність фінансових втрат внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником зобов'язань).

Нестандартні позики (II категорія якості) несуть в собі помірний кредитний ризик, що веде до знецінення вартості позики в розмірі від 1 до 20%.

Сумнівні позики (III категорія якості) пов'язані зі значним кредитним ризиком знецінення в розмірі від 21 до 50%.

Проблемні позики (IV категорія якості) мають високий кредитний ризик знецінення позик в розмірі від 51 до 100%.

Безнадійні позики (V (нижча) категорія якості) - відсутня ймовірність повернення позики в силу нездатності або відмови позичальника виконувати зобов'язання за позикою, що обумовлює повне знецінення позики.

В ході аналізу встановлюють частку стандартних позик і частку знецінених (віднесених до II - V категорій якості). Особлива увага повинна бути приділена нестандартним, сумнівним і проблемних позиках, за якими ще є шанс їх повернення. Висока частка повністю знецінених позик (V категорії) свідчить про низьку якість менеджменту банку.

При аналізі позичкових операцій банку необхідно виявити усталені на певний момент часу середні значення тих чи інших основних показників, що характеризують позичкові операції банків, що входять в однорідні групи, оцінити їх зміни. Коли вичерпуються можливості отримання доходів від будь-якого виду діяльності, банки шукають нові шляхи їх отримання. Так відбувається в країнах з розвиненою економікою, цим же шляхом слід і банківська система Росії. Такі показники можуть бути як абсолютними (розмір виданих банком позичок в цілому або певного їх виду, величина прострочених позичок, списаних) або відносними (частка позик певного їх якості, прибутковість позик, коефіцієнти ліквідності і т.д.).

Можна стверджувати, що попит на позики з боку приватних і корпоративних позичальників істотно зростає лише завдяки конкурентним перевагам банку. До таких можна віднести:

  • - Багаторічну практику кредитування;
  • - Передові технології кредитування;
  • - Розгалужену філіальну мережу, що дозволяє надавати кредити на території всієї країни;
  • - Привабливі умови кредитування, що дають можливість отримання кредиту на тривалі терміни;
  • - Конкурентоспроможні процентні ставки;
  • - Відкритість банку, який надає повну інформацію про умови кредитування.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >