ДИВІДЕНДИ І ДИВІДЕНДНА ПОЛІТИКА

Значення, види і чинники дивідендної політики

Акціонерна форма власності організацій створює можливість для формування акціонерного капіталу, випуску цінних паперів, залучення організаціями додаткових фінансових ресурсів, отримання акціонерами доходів. Вкладення інвесторами капіталів в АТ, отримання на цій основі доходів служить їх головним спонукальним мотивом. Основна їх мета - отримання віддачі від вкладення своїх коштів у вигляді дивідендів.

• Отже, дивіденди - це грошові доходи акціонерів, які вони отримують за рахунок розподіленою прибутку акціонерних організацій.

Отримання дивідендів та їх величина залежить від проведеної акціонерної організацією дивідендної політики. Звідси випливає роль і значення дивідендної політики в діяльності організації та увагу, яку їй приділяється в підприємницької діяльності, у фінансовому менеджменті та фінансовій науці. Великий внесок у розробку теоретичних основ дивідендної політики організацій внесли вчені Ф. Модільяні, М. Міллер, М. Гордон, Дж. Линтнер, Р. Літценбергер, К. Румасвамі.

Значення проведеної керівництвом акціонерної організації дивідендної політики полягає в тому, що ця політика:

  • - Впливає на фінансову програму і бюджет капіталовкладень організації;
  • - Впливає на рух грошових коштів організації;
  • - Впливає на відносини організації з її інвесторами. Низький рівень дивідендів може призвести не тільки до слабкої реалізації випущених акцій, а й їх масового продажу акціонерами, до зниження цін на акції і т.д .;
  • - Сприяє скорочення або збільшення акціонерного капіталу.

Види дивідендної політики

У практиці фінансового менеджменту використовується кілька видів дивідендної політики:

  • 1. Політика стабільного доходу на акцію. Її найчастіше проводять організації з низьким рівнем виробничого, комерційного і фінансового ризиків. Таку політику іноді проводять і організації з високою часткою ризиків, з метою підтримки свого іміджу в підприємницькій сфері.
  • 2. Політика постійної частки доходів, що виплачується у вигляді дивідендів. Суть такої політики - виплата постійної процентної частки прибутку в дивідендах. При цьому величина дивідендів залежить від розміру чистого прибутку.
  • 3. Політика компромісу. Тобто компромісу між стабільною сумою дивіденду і відсотковою часткою прибутку на дивіденди. При цьому виплачується у вигляді дивідендів стабільна невисока сума на акцію плюс процентне збільшення до неї в разі успішного ведення бізнесу.
  • 4. Політика залишкового дивіденду. Величина дивідендів визначається після задоволення інвестиційних потреб організації.

Фактори, що впливають на дивідендну політику

Дивідендна політика заснована на дії ряду факторів.

  • 1. Юридичний фактор. Його дія пов'язана з обмеженнями, встановленими законодавчими актами, що регламентують визначення джерел і порядок виплати дивідендів. Такі обмеження викликані необхідністю захисту інтересів інвесторів.
  • 2. Темп зростання акціонерної організації. З метою збереження темпів зростання організації в перспективі, розширення її інвестиційних можливостей можуть бути використані обмеження виплати дивідендів.
  • 3. Обмежувальні договори. Можуть регулювати величину дивідендів, порядок їх виплати тощо
  • 4. Прибутковість акціонерної організації. Безпосередньо впливає па розмір дивідендів.
  • 5. Стабільність доходів. Чим вище стійкість фінансового стану організації, її прибутковість і ліквідність, тим вище стабільність виплат дивідендів.
  • 6. Максимізація доходів акціонерів. Тобто необхідність виконання вимог акціонерів про збереження або збільшення рівня їх доходів.
  • 7. Ступінь фінансування за рахунок позикового капіталу. Чим вище боргові зобов'язання організації і розміри виплат по ним, тим нижче можливості для виплати дивідендів.
  • 8. Можливість фінансування із зовнішніх джерел. Дозволяє виділяти більше прибутку на виплату дивідендів.
  • 9. Податкові штрафи. За зайве накопичення нерозподіленого прибутку вони змушують збільшувати розмір виплат по дивідендах.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >