Навігація
Головна
 
Головна arrow Фінанси arrow Фінансовий менеджмент
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

МЕТОДИ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ

Сукупність методів, що застосовуються для оцінки ефективності інвестицій (рис. 9.3), можна розбити на дві групи: динамічні (враховують фактор часу) і статичні (облікові).

Загальна характеристика методів оцінки ефективності

Міжнародна практика оцінки ефективності інвестицій істотно базується на концепції тимчасової вартості грошей і заснована на наступних принципах.

  • 1. Оцінка ефективності використання інвестованого капіталу здійснюється шляхом зіставлення грошового потоку (cash flow), який формується в процесі реалізації інвестиційного проекту та вихідної інвестиції. Проект визнається ефективним, якщо забезпечується повернення вихідної суми інвестицій і необхідна прибутковість для інвесторів, які надали капітал.
  • 2. інвестується капітал, так само як і грошовий потік, приводиться до теперішнього часу або до певного розрахункового року, як правило, передує початку реалізації проекту.
  • 3. Процес дисконтування капітальних вкладень і грошових потоків здійснюється за різними ставками дисконту, які розраховуються в залежності від особливостей інвестиційних проектів. При визначенні ставки дисконту враховуються структура інвестицій і вартість окремих складових капіталу.

Класифікація методів оцінки інвестиційних проектів

Мал. 9.3. Класифікація методів оцінки інвестиційних проектів

Суть всіх методів оцінки базується на наступній простій схемі: вихідні інвестиції при реалізації будь-якого проекту генерують грошовий потік CF 1 , CF 2, ..., CF n. Інвестиції визнаються ефективними, якщо цей потік достатній для:

  • • повернення вихідної суми капітальних вкладень;
  • • забезпечення необхідної віддачі на вкладений капітал.

Найбільш поширені такі показники ефективності капітальних вкладень:

  • - Термін окупності інвестицій (Payback Period, PP);
  • - Облікова норма прибутку (Accounting Rate of Return, ARR);
  • - Чиста приведена вартість інвестиційного проекту (Net Present Value, NPV );
  • - Індекс рентабельності проекту; (Profitability Index, PI);
  • - Внутрішня норма рентабельності (прибутковості) (Internal Rate of Return, IRR);
  • - Модифікована внутрішня норма рентабельності (прибутковості) (Modified Internal Rate of Return, MIRR);
  • - Дисконтований строк окупності (Discounted Payback Period, DPP).

Дані показники, як і відповідні їм методи, використовуються для визначення ефективності:

  • • незалежних інвестиційних проектів (так звана абсолютна ефективність), коли робиться висновок про те, прийняти проект або відхилити,
  • • взаємовиключних один одного проектів (порівняльна ефективність), коли робиться висновок про те, який проект прийняти з декількох альтернативних.

Класифікація методів інвестиційного аналізу

Статичні методи

Найбільш важливим із статичних методів вважається "термін окупності", що показує ліквідність даного проекту. Недолік статичних методів - відсутність обліку фактора часу.

Термін окупності інвестицій (PP).

Один з найбільш простих; широко поширений у світовій практиці; передбачає тимчасової упорядкованості грошових надходжень.

Метод полягає в обчисленні кількості років, необхідних для повного відшкодування початкових витрат, тобто визначається момент, коли грошовий потік доходів зрівняється з сумою грошових потоків витрат. Відбираються проекти з найменшими термінами окупності. Алгоритм розрахунку терміну окупності (PP) залежить від рівномірності розподілу прогнозованих доходів від інвестиції. Якщо доход розподілений по роках рівномірно, то термін окупності розраховується розподілом одноразових витрат на величину річного доходу, обумовленого ними. При отриманні дробового числа воно округляється убік збільшення до найближчого цілого. Якщо прибуток розподілений нерівномірно, то термін окупності розраховується прямим підрахунком числа років, протягом яких інвестиція буде погашена кумулятивним доходом. Загальна формула розрахунку показника PP має вигляд:

PP = Вартість інвестиційного проекту / Надходження за період,

де РР = п - кількість років окупності проекту.

Показник терміну окупності інвестицій дуже проста під час розрахунків, разом з тим має ряд недоліків, які необхідно враховувати в аналізі.

По-перше, він ігнорує грошові надходження після закінчення терміну окупності проекту.

По-друге, оскільки цей метод грунтується на не дисконтованих оцінках, він не робить різниці між проектами з однаковою сумою кумулятивних доходів, по різним розподілом їх за роками. Не враховує можливості реінвестування доходів і тимчасову вартість грошей. Тому проекти з рівними термінами окупності, але різної тимчасової структурою доходів зізнаються рівноцінними.

У той же час цей метод дозволяє судити про ліквідність і ризикованість проекту, так як тривала окупність означає тривалу іммобілізацію коштів (знижену ліквідність проекту) і підвищену ризикованість проекту. Існує ряд ситуацій, при яких застосування методу, заснованого на розрахунку строку окупності витрат, може бути доцільним. Зокрема, це ситуація, коли керівництво підприємства в більшому ступені стурбовано вирішенням проблеми ліквідності, а не рентабельності проекту - головне, щоб інвестиції окупилися якомога швидше. Метод також використовується в ситуації, коли інвестиції сполучені з високим ступенем ризику, тому, чим коротше термін окупності, тим менш ризикованим визнається проект. Метод PP успішно використовується для швидкої відбраковування проектів, а також в умовах сильної інфляції, політичної нестабільності або при дефіциті ліквідних коштів: ці обставини орієнтують підприємство на отримання максимальних доходів у найкоротші терміни.

Метод простий норми прибутку (ARR ). Тут середня за період життя проекту чиста бухгалтерська прибуток зіставляється з середніми інвестиціями (витратами основних і обігових коштів) в проект.

Метод простий для розуміння і включає нескладні обчислення, завдяки чому може служити для швидкої відбраковування проектів. Однак його істотний недолік в тому, що ігнорується негрошовий (прихований) характер деяких видів витрат (типу амортизаційних відрахувань) і пов'язана з цим податкова економія; доходи від ліквідації старих активів, замінних новими; можливості реінвестування одержуваних доходів і тимчасова вартість грошових коштів. Метод не дозволяє судити про перевагу одного з проектів, що мають однакову просту бухгалтерську норму прибутку, але різні величини середніх інвестицій:

ARR = P 6 / I 0,

де Р 6 - чистабухгалтерський прибуток від проекту; i 0 - інвестиції.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук