Виявлення та оцінка ризиків суттєвого викривлення

Аудитор зобов'язаний виявити і оцінити ризики суттєвого викривлення на рівні:

  • • фінансової звітності в цілому (див. П. А105-А108);
  • • передумов підготовки фінансової звітності для типів операцій, балансових рахунків і розкриттів (див. П. А109-А113).

Для того щоб сформувати основу для розробки і виконання подальших аудиторських процедур, аудитор зобов'язаний:

  • • виявити ризики в процесі отримання розуміння організації та її середовища, включаючи контрольні засоби, які відносяться до ризиків, і в процесі розгляду типів операцій, балансових рахунків і розкриттів у фінансовій звітності (див. П. А114-А115);
  • • оцінити виявлені ризики і визначити, чи впливають вони найбільш руйнівно на фінансову звітність в цілому і чи роблять потенційний вплив на багато передумови підготовки фінансової звітності;
  • • зв'язати виявлені ризики з тими обставинами, які можуть піти не так (what could go wrong), на рівні передумов підготовки фінансової звітності, беручи до уваги ті контрольні засоби, які аудитор збирається перевірити (див. П. А116-А118);
  • • розглянути ймовірність спотворення, включаючи можливість множинних спотворень, і того, чи настільки потенційне спотворення велике, що може в результаті призвести до суттєвого спотворення.

При вираженні судження про те, які ризики є значущими, аудитор зобов'язаний розглянути, принаймні, такі обставини:

  • • чи є ризик ризиком недобросовісних дій;
  • • чи пов'язаний ризик з недавніми розвитку в економічній ситуації, бухгалтерський облік та в силу цього вимагає спеціальної уваги;
  • • яка складність операцій;
  • • включає чи в себе цей ризик складні операції з пов'язаними сторонами;
  • • який ступінь суб'єктивності при оцінці фінансової інформації, пов'язаної з цим ризиком, особливо такі вимірювання, які включають велику ступінь невизначеності;
  • • включає чи ризик суттєві операції, які не відповідають нормальному ходу бізнесу організації або здаються незвичними з інших причин (див. П. А119-А123).

Відносно деяких ризиків аудитор може прийти до думки, що в їх відношенні неможливо або непрактично отримати достатні належні аудиторські докази шляхом перевірки але суті.

Аудитор зобов'язаний документувати [1] :

  • • обговорення в групі відповідно до вимог п. 10 і всі істотні рішення, які були в його ході прийняті;
  • • ключові елементи розуміння щодо кожного з аспектів діяльності організації і її середовища, згаданих в п. 11, і кожного з компонентів внутрішнього контролю, визначених у п. 14-24, джерела інформації, на підставі яких досягнуто порозуміння і виконані процедури оцінки ризиків;
  • • виявлення і оцінені ризики суттєвого викривлення на рівні фінансової звітності в цілому і на рівні передумов підготовки фінансової звітності відповідно до вимог п. 25;
  • • виявлені ризики і пов'язані з ними контрольні засоби, щодо яких аудитор досяг розуміння, відповідно до вимог і. 27-30 (див. П. А131-А134).

Таким чином, положення MCA 315 встановлюють обов'язок для керівників економічного суб'єкта щодо своєчасного забезпечення аудиторів інформацією, необхідною для розуміння діяльності цього економічного суб'єкта. При необхідності отримання більш глибоких знань про діяльність економічного суб'єкта аудитор повинен застосувати аналітичні процедури. Необхідна для цього інформація повинна бути згрупована наступним чином: дані про загальні економічні фактори; дані, пов'язані зі специфікою галузі, до якої відноситься діяльність клієнта; дані, пов'язані з особливостями діяльності економічного суб'єкта.

Для належного використання інформації про діяльність аудируемого особи аудитор повинен проаналізувати, яким чином характер даної діяльності впливає на бухгалтерську (фінансову) звітність в цілому і чи відповідають передумови підготовки бухгалтерської (фінансової) звітності знань аудитора про цю діяльність.

Для того щоб аудитори отримали знання про бізнес клієнта в обсязі, достатньому для виявлення і розуміння подій, операцій, методів роботи, які суттєво впливають на фінансову звітність, перевірку або аудиторський висновок, аудиторським організаціям слід приділяти серйозну увагу питанням атестації та підвищення кваліфікації своїх співробітників з урахуванням вимог зазначених стандартів аудиторської діяльності, оскільки подібні знання важливі для оцінки невід'ємного ризику, ризику системи контролю і дозволяють аудитору правильно визначити характер, терміни і обсяг аудиторських процедур.

  • [1] MCA 230, п. 8-11, А6.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >