Навігація
Головна
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка торговельної галузі
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ГАЛУЗЬ І ЕФЕКТИВНІСТЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЕКОНОМІКИ

В результаті вивчення глави 5 студент повинен:

знати

  • • чинники, що забезпечують ефективне функціонування галузі;
  • • показники економічної ефективності функціонування галузі;
  • • показники соціально-економічної ефективності функціонування галузі;

вміти

• виявляти і аналізувати чинники, що характеризують ефективність діяльності галузі та підгалузей, а також перспективи їх розвитку;

володіти

  • • методами аналізу ефективності діяльності галузі;
  • • способами виявлення напрямків зростання ефективності роботи галузі.

Поняття ефективності і ефекту і показники, що характеризують їх

Діяльність торгової галузі має деякі специфічні риси, тому галузь виконує як економічні, так і соціальні функції. Це визначає критерії оцінки ефективності діяльності галузі. Ефективність галузі залежить від того, наскільки добре вона виконує свої функції і вирішує поставлені перед нею завдання.

Ефективність зазвичай визначають порівнянням (зіставленням) отриманих результатів з понесеними витратами. Формула показника, що характеризує ефективність, має вигляд дробу, в чисельнику якого стоїть значення результатів діяльності в певному періоді, а в знаменнику - значення витрат або показника, з яким проводиться порівняння, за той же період. Крім загальних показників ефективності (рентабельність активів (відношення прибутку до вартості активів), фондовіддача (відношення товарообігу до середньої за період вартості активів), вироблення (відношення товарообігу до середньої за період чисельності працівників) і ін.) Можлива розробка показників ефективності для аналізу конкретної ситуації . Вони будуть враховувати специфіку підгалузі (роздрібна торгівля, оптова торгівля, громадське харчування) або навіть конкретного підприємства. Однак принцип побудови показника залишиться тим же: порівняння результатів з витратами і визначення, у скільки разів результати перевершили витрати.

При розрахунку показників ефективності результати і витрати можуть бути виражені в однойменних показниках (наприклад, в вартісних): в цьому випадку значення ефективності виражається коефіцієнтом (наприклад, рентабельність). При розрахунку в різнойменних показниках значення ефективності виражається кількістю результату в розрахунку па одиницю витрат (серед перерахованих вище показників таким буде вироблення). У будь-якому випадку діяльність визнається ефективною, якщо показник ефективності більше 1 (результат перевершив витрати). Якщо показник дорівнює 1, отже результати дорівнюють витратам, якщо показник ефективності менше 1, то діяльність визнати ефективною можна (результат нс відшкодував витрати).

Показник ефекту відрізняється від показника ефективності тим, що показує, на скільки результати виявилися більшими (менше) витрат. Відповідно, ефект - це завжди різниця результатів і витрат. Одним з найпоширеніших показників ефекту є прибуток від продажу товарів:

Прибуток від продажу товарів = Товарообіг - (Купівельна вартість товарів + Витрати обігу).

Показник ефекту повинен бути більше нуля, в цьому випадку діяльність визнається ефективною. Якщо показник дорівнює нулю, значить результати дорівнюють витратам, якщо показник ефекту менше нуля, то діяльність визнати ефективною можна, так як результати нс покрили витрат. За існує різновид показника ефекту, для якої дане правило застосовується з точністю до навпаки.

Наприклад, необхідно з'ясувати, який ефект дає захід щодо оптимізації товаропостачання торговельного підприємства. У цьому випадку ефект (Е) буде розраховуватися як різниця суми витрат з доставки та зберігання товарів, зафіксованої до реалізації заходу (И0), і суми цих витрат після реалізації заходу (І1):

Е = В1 - И0.

Якщо значення ефекту виявиться позитивним, це буде означати, що сума витрат з доставки та зберігання товарів зросла після реалізації заходу, отже, захід неефективно. Якщо ж сума ефекту виявиться негативною, то можна зробити висновок, що витрати знизилися і захід ефективно.

Ефективність діяльності галузі можна розглядати з кількох позицій.

  • 1. З точки зору внутрішніх для торговельної галузі показників: діяльність можна визнати ефективною, якщо підприємства галузі отримують прибуток, ефективно використовують ресурси, успішно розвиваються. Для оцінки цього виду ефективності використовуються різні види показників рентабельності, ресурсоотдачи, оборотності активів і т.п. Ці показники будуть розглянуті у відповідних розділах підручника.
  • 2. З точки зору взаємодії торговельної галузі з іншими галузями і виконання її функцій в економіці. В цьому випадку необхідно брати до уваги той факт, що галузь вирішує нс тільки економічні, але й соціальні завдання. Так, формування частки ВВП і податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів - це завдання економічні. А постачання населення доступними за ціною товарами високої якості - соціальне завдання, так як вирішує проблему поліпшення якості життя населення. Тому всі показники можна розглядати як економічні, соціальні або соціально-економічні.

До економічними показниками ефективності функціонування торговельної галузі відносяться:

  • • внесок галузі у формування ВВП країни і валового продукту регіонів;
  • • поповнення бюджетів регіонів і федерального бюджету:
  • • прискорення оборотності товарів, скорочення часу обігу товарів.

Показники, що характеризують соціальну ефективність функціонування галузі, такі:

  • • економія часу покупців, який витрачається на пошук товарів та здійснення торгівельних операцій (в даний час але даними досліджень в російських супермаркетах і гіпермаркетах покупці проводять в черзі в середньому 16 хв, але крім цього вони витрачають набагато більше часу на пошук і вибір товарів);
  • • ступінь задоволення потреб населення в товарах і послугах торгівлі, перспективні терміни досягнення рекомендованих норм споживання.

До соціально-економічними показниками слід віднести:

  • • індекси цін на продовольчі і непродовольчі товари;
  • • ступінь досягнення (виконання) індикаторів розвитку торгової галузі.

Як уже зазначалося, торгівля відіграє важливу роль в економіці: є провідником товарів від виробника до споживача. У цьому сенсі її можна порівняти з кровоносною системою людського організму: по каналах руху товару переміщаються товари, і якщо частина каналів перестає нормально діяти, то постачати їх регіон відчуває економічні та соціальні проблеми - зростання цін, соціальну напруженість, відтік грошових коштів в інші регіони. Також зі складнощами збуту стикаються учасники даного каналу руху товару. Теж захворіє і частина організму, яка погано забезпечується кров'ю. Тому розвиток і нормальне функціонування торговельної галузі є сферою особливої ​​уваги в багатьох країнах. У Російській Федерації розвиток торговельної галузі регулюється державою. Формування єдиної політики повинна служити Стратегія розвитку торгівлі. Стратегія містить ряд індикаторів, що відображають вимоги до рівня розвитку торгової галузі. І то, наскільки своєчасно і повно виконуються встановлені вимоги, теж може характеризувати ефективність діяльності галузі.

У табл. 5.1 містяться цільові індикатори Стратегії, їх поточні значення і наведено зміна показників, яке необхідно для досягнення запланованих значень. Найнижче значення темпу зростання заплановано для чисельності зайнятих в торгівельній галузі. Фактично, чисельність зайнятих вже знаходиться в заданому діапазоні значень. При цьому інші показники повинні вирости в 1,3-2,3 рази. Таке зростання можливий тільки при значному збільшенні продуктивності праці в галузі в цілому. Крім продуктивності існують і інші чинники, які впливають на ефективність роботи галузі.

Таблиця 5.1

Сучасний стан та перспективи зміни основних соціально-економічних показників внутрішньої торгівлі Російської Федерації

Основні соціально-економічні показники внутрішньої торгівлі

До 2015 року (в поточних цінах)

2011 р

Очікуване зміна за період

Внесок галузі у ВВП

20,2-20,8%

19,0%

Збільшення частки від + 1,2 до + 1,8%

Оборот оптової та роздрібної торгівлі

80,1- 84,2 трлн руб.

Оптова торгівля - 39,5 трлн руб., Роздрібна - 19,1 трлн руб., Всього - 58,6 трлн руб.

Темп зростання від 136,7 до 146,7%

Оборот роздрібної торгівлі на душу населення

  • 190-
  • 196 тис руб. на чол.

133,4 тис. Руб. на чол.

Темп зростання від 142,4 до 146,9%

зайнятість

Від 12 до 13 млн чол.

12,432 млн осіб.

Темп зростання до 104,6%

податкові

надходження

  • 1,3-
  • 1,4 трлн руб.

2010 р .: 787 млрд руб.

Темп зростання від 165,2 до 177,9%

Продуктивність роздрібної торгівлі

  • 2,8-
  • 3,1 млн руб. на 1 зайнятого

1,58 млн руб. на 1 зайнятого

Темп зростання від 177,2 до 196,2%

Частка сучасних форматів в торгівлі

50-55%

2011 і 2012 рр .: не більше 20%, при цьому в трьох регіонах торгові мережі відсутні, а в Москві і Санкт-Петербурзі вони формують 47% роздрібного товарообігу

Збільшення частки на 30%

Заробітня плата

25,1- 27,6 тис. Руб. на чол. в місяць

20,8 тис. Руб. на чол. в місяць

Темп зростання від 120,7 до 132,7%

інвестиції в основний капітал

730 800 млрд руб.

344,9 млрд руб.

Темп зростання від 211,65 до 232,0%

Забезпеченість сучасними торговими площами по реалізації продовольчих товарів

109-139 м2 на 1000 чол.

Істотно різниться по регіонах, в середньому - менше 80 м2 на 1000 чол.

Темп зростання від 135,0 до 173,8%

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук