КОНСУЛЬТУВАННЯ СІЛЬСЬКИХ ТОВАРОВИРОБНИКІВ З ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

В результаті вивчення даного розділу студент повинен:

знати

• основи методики аналізу інвестиційних проектів; методику консультування з питань аналізу ризиків та підбору схем фінансування інвестиційних проектів;

вміти

• здійснювати підготовку інвестиційних рішень з комбінованим застосуванням методів моделювання та проектного аналізу;

володіти

• прийомами і способами пошуку, систематизації та обробки інформації, необхідної для всебічної оцінки ефективності, можливості бути реалізованим і ризиків інвестиційних проектів; методами підготовки інвестиційних рішень і їх всебічного обґрунтування; методикою моделювання ситуацій "з проектом" і "без проекту", підготовки рішень при технічному аналізі інвестиційних проектів, пошуку оптимального розподілу доходів між учасниками проекту.

Для основної частини товаровиробників АПК інвестиційна діяльність є не самою типовою. Їх виробничо-збутова (або поточна) діяльність може бути вдосконалена найрізноманітнішими способами (підвищення врожайності сільськогосподарських культур або продуктивності тварин, скорочення витрат на одиницю продукції, підвищення цін реалізації за рахунок поліпшення якості продукції і т.п.). Значна частина подібних змін може відбуватися, наприклад, в результаті підвищення зацікавленості персоналу в якісному виконанні своїх функцій, вдосконалення організаційних структур, раціоналізації збуту продукції і послуг, а також окремих виробничих операцій, тобто практично без витрат інвестиційного характеру.

Інвестиції - це таке вкладення коштів та інших ресурсів, яке радикально змінює виробничо-збутову діяльність підприємства. При цьому наслідки позначаються протягом терміну, який перевищує власне інвестиційний період.

Консультанти але інвестиційної діяльності повинні мати у своєму розпорядженні певним набором досить переконливих прикладів і ілюстрацій, які, з одного боку, близькі за своєю природою до основної діяльності клієнтів ІКС, з іншого - дозволяють в лаконічній формі рельєфно показати переваги і недоліки конкретних інвестиційних пропозицій, розглянутих варіантів і прийнятих рішень.

Основи аналізу інвестиційних проектів. Правила і критерії оцінки ефективності і можливості бути реалізованим проектів

Методика оцінки інвестиційних проектів передбачає систематичне застосування ряду корисних прийомів, якими консультант повинен володіти якомога впевненіше.

По-перше, розумно всебічний розгляд інвестиційних пропозицій і проектів. З цією метою рекомендується дослідження кожного проекту в семи аспектах: 1) комерційному, 2) технічне, 3) інституціональному або організаційному, 4) соціальному, 5) екологічному, 6) фінансовому і 7) так званому економічному (оцінка суспільної ефективності проекту з позицій національної економіки, економіки регіонів і галузей). Кожен з аспектів надалі конкретизується і деталізується.

Багатоаспектний аналіз дозволяє уникнути недооцінки впливу на проект найрізноманітніших чинників, кожен з яких може зробити реалізацію проекту свідомо безглуздою. Наприклад, неувага до соціального оточення проекту може призвести до серйозних помилок в оцінці витрат на кадрове забезпечення проекту [1] .

По-друге, раціонально послідовне розгляд і відбір проектних пропозицій, проектів та їх варіантів, за якими слідують розробка конкретного варіанту проекту, його експертиза, узгодження з партнерами в процесі переговорів. Тільки після цього рекомендується приступати до реалізації проекту, не забуваючи про постійний контроль, оцінку виявлених відхилень від наміченого плану реалізації у вартісному та часовому відносинах.

Після реалізації проекту отриманий досвід повинен бути зафіксований, систематизовано та узагальнено, щоб при прийнятті таких рішень його можна було врахувати. Ця концепція "проектного циклу" є однією з основ даної методики. Грубою помилкою вважається вибір певного виду без уважного розгляду його альтернатив. Більш надійні рішення приймаються тоді, коли аналіз поетапно поглиблюється, а число аналізованих проектних пропозицій пропорційно скорочується за рахунок відсіву частині варіантів по чітко сформульованим причин.

Ще один найважливіший принцип аналізу інвестиційних проектів - поступовість включення до розгляду різних факторів.

Методика передбачає застосовувати на початку розрахунку ціни базисного періоду (фіксовані або незмінні ціни). При цьому спочатку оцінюють деякий базисний сценарій реалізації інвестиційного проекту. Ця оцінка в подальшому доповнюється аналізом ризиків, включаючи ризики, пов'язані з впливом інфляції на проект. Крім того, рекомендується провести аналіз проекту в цілому (або "самого по собі"), щоб зрозуміти, чи слід шукати шляхи реалізації даного проекту або внаслідок його низької ефективності для суспільства, регіону та конкретних учасників пошук не має сенсу.

Якщо проект в цілому визнаний ефективним, то розглядаються варіанти фінансування витрат і способи розподілу очікуваних вигод. Це призводить до оцінки ефективності і реалізації проекту з позицій учасників. При цьому до грошових потоків по виробничо-збутової та інвестиційної діяльності додаються потоки по фінансовій діяльності, а також облік взаємодії раніше розглянутих рухів грошових коштів з правилами оподаткування, умовами страхування та ін.

Таким чином, до моменту завершення аналізу не тільки виникає комплексна оцінка проекту з різних позицій, але і формується повна картина залежності результатів реалізації проекту від безлічі умов. При цьому на деякі чинники учасники здатні вплинути, а з впливом інших вони можуть тільки вважатися і по можливості відповідним чином коригувати свою поведінку.

Консультант повинен враховувати специфіку конкретних проектів і конкретних підприємств, а також інші обставини і в той же час чітко уявляти собі загальний порядок оцінки інвестиційних проектів:

  • 1) збір інформації та проведення розрахунків для оцінки ефективності проекту в цілому; при цьому проект розглядається у всіх аспектах (в даному підручнику основна увага зосереджена на вартісних оцінках); якщо проект в цілому визнається ефективним з позиції суспільства і в комерційному відношенні, то на цій же стадії визначають мінімальну потребу у фінансуванні ;
  • 2) формування схеми розподілу витрат і вигод між учасниками і перевірка фінансової можливості бути реалізованим проекту з урахуванням власних коштів учасників та залучених ними позикових коштів;
  • 3) оцінка фінансової ефективності проекту для кожного з учасників або оцінка ефективності участі в проекті, а також мінімального запасу готівки по ходу реалізації проекту у кожного з учасників;
  • 4) оцінка ризиків участі в проекті, які можуть ставитися як до ефективності, так і до можливості бути реалізованим.

Оцінка - процес ітераційний. Наприклад, при аналізі ризиків може бути виявлено, що прийнятні в разі реалізації базисного сценарію показники ефективності і можливості бути реалізованим можуть виявитися зовсім іншими, якщо відбудеться навіть незначна затримка з виходом на проектну потужність, якщо подорожчання ресурсів буде (як і в попередніх періодах) випереджати подорожчання виробленої продукції, якщо погодні умови в певний момент виявляться несприятливими для проекту. При виявленні таких ризиків слід переглянути рішення, прийняті на першому - третьому етапах. Часто рішення другого етапу необхідно переглядати вже при аналізі ефективності з позицій учасників.

Один з найважливіших моментів в оцінці ефективності - забезпечення порівнянності даних, що відносяться до різних періодів часу. Як правило, в перспективі очікувані позитивні зміни у виробничо-збутової діяльності повинні виправдати намічені на найближчий час інвестиційні витрати. Просте підсумовування цих результатів не є коректним, оскільки ігнорує важливу обставину - фактор часу в оцінці витрат і надходжень.

При цьому рекомендується (особливо на початкових стадіях аналізу) не займатися прогнозуванням подорожчань окремих ресурсів і продукції, а також загальної інфляції. Однак консультант повинен пояснити своїм клієнтам, що мається на увазі під розрахунками в фіксованих цінах. В іншому випадку часто виникає непорозуміння суті отриманих оцінок, оскільки замість реальних, добре відомих кожному грошей розрахунок проводиться в якихось умовних грошах, які не схильні до знецінення в результаті інфляції.

Приклад 9.1. Для представників старших поколінь чудовою ілюстрацією може служити їхнє життя в 60-80-і рр. минулого століття, коли інфляції практично не було. Для людей, які не мають такого життєвого досвіду, можна використовувати приклад з тих же часів, попередньо пояснивши, наприклад, що морозиво "48 копійок" отримало таку назву тому, що кілька поколінь прекрасно розуміли, про який продукт йде мова, оскільки ціна на нього не змінювалася десятки років. У ті часи кожен громадянин, у якого були вільні грошові кошти, міг покласти їх в ощадкасу на строковий вклад і через рік отримати на 3% більше. Якщо ж ці відсотки залишалися на рахунку, то ще через рік він міг отримати вже на 6,09% більше, оскільки відсоток нараховувався на збільшився внесок: 100 руб. х 1,03 = 103 руб .; 103 руб. до 1,03 = 106 руб. 09 кін. і т.д.

Отже, те, що називається ставкою дисконту, в ті часи було однаковим для безлічі громадян - 3% річних. При цьому отримані гроші мали рівну купівельну спроможність протягом десятків років. Кожен розумів, що якщо він сьогодні відмовиться від покупки, наприклад, 100 пачок морозива по 48 копійок (тобто на 48 руб.) І покладе ці гроші в ощадкасу, то через рік зможе купити вже 103 пачки на суму 49 руб. 44 вряди. (48 + 3% від 48 = 49,44).

При розрахунку в фіксованих цінах оцінки формуються в умовних грошах, купівельна спроможність яких не схильна до інфляції.

Підприємницька діяльність характеризується можливостями реального накопичення, які оцінюють від 6-8 до 12-15% річних. Зручно на початкових етапах аналізу проектів використовувати ставку дисконту (Rate), що дорівнює 10% річних. При аналізі ризиків рекомендується перевірити, як може вплинути на результати недооцінка або переоцінка своїх можливостей, альтернативних участі в проекті.

Припустимо, що підприємство в даний час має в своєму розпорядженні сумою у 2000 грошових одиниць (ВО), з яких 1000 ВО призначені для виробничого споживання, а решта 1000 ВО можуть бути використані для розвитку (накопичення). Якщо можливості накопичення характеризуються ставкою 10% річних, то через рік підприємство зможе використовувати для накопичення Вже 1100 Д.Є., а ще через рік - 1210 Д.Є. і т.д. (Рис. 9.1).

Консультант слід звернути увагу на те, що наведена ілюстрація динаміки зростання грошових коштів підприємства може бути використана для пояснення поняття «дисконтування».

Зокрема, добре видно, що в початковий момент ставлення засобів, призначених для споживання і накопичення, - один до одного. У міру використання доступної підприємству можливості збільшення коштів, призначених для накопичення, по 10% за крок, ставлення змінюється, і на п'ятому кроці розрахункового періоду становить уже 1 до 1,611. Відповідно, можна вважати, що одна і та ж сума в 1000 ВО з позиції даного підприємства з плином часу цінується все менше, хоча її купівельна спроможність залишається незмінною (видно, що цієї суми вистачає на збереження масштабів виробництва). Менш цінною вона стає в порівнянні з розміром накопичених коштів.

Динаміка зростання грошових коштів підприємства в ситуації "без проекту"

Мал. 9.1. Динаміка зростання грошових коштів підприємства в ситуації "без проекту"

За допомогою дисконтування ми дізнаємося, з якої сьогоднішньої суми коштів, призначених для накопичення, ми могли б накопичити певну суму в майбутньому. Для цього потрібно знати термін, про який йде мова, і характеристику можливості накопичення (для нас Rate = 10%). Питання ставиться просто: якщо з сьогоднішньої суми в 1000 ВО за п'ять ліг вдається отримати 1611 ВО, то з якої суми за той же термін можна накопичити рівно 1000 ВО?

Саме в цьому сенсі сьогоднішня сума в 621 Д.Є. відповідає сумі 1000 ВО через п'ять років, що можна перевірити простим розрахунком.

І далі: 826 → 909 → 1000 ВО (До кінця п'ятого року).

Товаровиробник повинен зрозуміти, що ефективними слід вважати такі інвестиційні проекти, які до певного терміну дадуть результат, що перевищує нормальний для нього рівень накопичень.

Реалізація інвестиційного проекту (в певному сенсі майже одноразова і одноразове вкладення коштів) повинна радикально змінювати ситуацію (рис. 9.2).

Порівняння результатів реалізації проекту з результатами діяльності підприємства в разі відмови від проекту

Мал. 9.2. Порівняння результатів реалізації проекту з результатами діяльності підприємства в разі відмови від проекту

У нашому прикладі:

  • • при відмові від проекту підприємство за п'ять років зможе збільшувати свої кошти з 2000 до 2611 д.е .;
  • • в разі реалізації проекту в першому році підприємство несе значні інвестиційні витрати і протягом декількох років (до кінця четвертого року - термін окупності інвестицій) має меншим розміром коштів, ніж при відмові від проекту;
  • • завдяки проекту (з урахуванням того, що отримані кошти будуть використані для подальшого накопичення) підприємство до кінця п'ятого року матиме у своєму розпорядженні сумою в 3201 д.е .;
  • • до кінця розрахункового періоду номінальне перевага проекту перед альтернативним використанням коштів, призначених для накопичення, складе 590 Д.Є. (3201 - 2611);
  • • це ж перевага в перерахунку до "сьогоднішнього дня" складе 366 Д.Є. (590 / 1,661 = 366).

Приклади, подібні до наведеного, дозволяють консультанту в досить простий, по коректній формі пояснити своїм клієнтам сутність показників, які сучасна економічна теорія рекомендує використовувати всім господарюючим суб'єктам при прийнятті інвестиційних рішень.

Зокрема, найбільш важливий показник ефективності інвестиційних проектів , званий NPV проекту (Net Present Value of Project) або ЧДД (сумарний чистий дисконтований дохід), ЧПЦ (чиста приведена цінність), ГТС (чиста поточна, або "сучасна", вартість), показує перевага проекту над альтернативним використанням тієї ж суми коштів, яка необхідна для реалізації проекту. При цьому перевага виміряна в "грошах сьогоднішнього дня". Одночасно визначається термін окупності проекту (в дисконтированной формі, тобто з урахуванням фактора часу при порівнянні грошових коштів).

Це легко підтвердити простим розрахунком (табл. 9.1).

Зауважимо, що консультанту важливо підбирати терміни, які сприяють правильному розумінню товаровиробниками суті вироблених розрахунків і формованих оцінок. З цієї точки зору терміни ЧДД, ГТС, ЧПЦ і ін. Досить небезпечні при буквальному тлумаченні, оскільки неминуче пов'язані з позитивним сприйняттям слова "чистий", можливістю інтерпретувати слово "поточний" як "рухається". Слово "дисконтований", яке вживається при спілкуванні фахівців, навпаки, нічого не пояснює людині, якій важливо правильно вирішувати питання: витрачати йому свої гроші на цей проект чи ні. В цьому відношенні "бездушний" термін "NPV проекту", який найкраще відповідає поняттю "підсумкове перевага проекту перед відмовою від нього", у багатьох відношеннях безпечніше. Однак частина аудиторії буде незадоволена засміченням російської мови іноземними словами. Необхідно враховувати реакцію клієнтів па той чи інший спосіб вирішення питання про термінологію. Додатковим аргументом на користь терміна NPV є його використання в документації Россельхозбанка - основного кредитора підприємств АПК.

Таблиця 9.1

Розрахунок показників ефективності проекту при Rate = 10%

показник

Крок розрахункового періоду

0

1

2

3

4

5

Ситуація "без проекту"

Засоби, зайняті у виробництві "без проекту" (на споживання)

1000

1000

1000

1000

1000

1000

Процес розвитку при інвестуванні "звичайним способом"

1000

1100

1210

+1331

+1464

1611

Віє грошових коштів "без проекту"

2000

2100

2210

2331

2464

2611

Ситуація "з проектом"

Використання коштів в проекті і результати його реалізації

-1000

100

300

500

500

500

Використання результатів реалізації проекту "звичайним способом"

-

100

410

951

1546

2201

Засоби, зайняті в раніше створеному виробництві (на споживання)

1000

1000

1000

1000

1000

1000

Всього грошових коштів "з проектом"

1000

1100

1410

1951

2546

3201

Вплив проекту на підприємство (різниця: "з проектом" - "без проекту")

Приріст коштів (номінально)

-1000

-1000

-800

-380

82

590

Складний відсоток (фактор компаундування)

1

1,1

1,21

1,331

1,464

1,611

Приріст чистих вигод в перерахунку до 0-му кроці (тобто дисконтований приріст)

-1000

-909

-661

-285

56

366

Перевірка: якщо "сьогодні" отримати суму, рівну NPV проекту?

366

403

443

488

537

590

Дані, що характеризують ситуацію "без проекту", відповідають графіками на рис. 9.1. Внаслідок реалізації проекту за підсумками нульового року підприємство втратило 1000 ВО (Воно має в своєму розпорядженні сумою 1000 ВО замість 2000 Д.Є. "без проекту").

Надалі проект приносить додаткові кошти (+100; +300; +500; +500; +500 ВО). При цьому в ситуації "з проектом" у підприємства зберігається можливість використовувати вільні кошти для накопичення по 10% за рік. В результаті до кінця другого року "з проектом" підприємство має в своєму розпорядженні сумою 1410 ВО .: 1000 ВО (В раніше створеному виробництві) + 300 ВО (Нові надходження від проекту) + 110 Д.Є. (Результат річного використання для накопичення 100 ВО, отриманих від проекту в першому році). Ці 410 Д.Є. через рік дозволять накопичити 451 Д.Є. (410 + 10% від 410 = 410 + 41 = 451).

З урахуванням чергових надходжень від проекту і засобів в раніше створеному виробництві за підсумками третього року підприємство "з проектом" буде мати у своєму розпорядженні засобами на суму 1951 Д.Є. Це менше, ніж було б у разі відмови від проекту ( "без проекту" - 2331 ВО). Отже, проект ще не окупився. Проміжне значення NPV проекту дорівнює -285 Д.Є. (номінально різниця становить -380 ВО на грошах третього року).

До кінця четвертого року проект вже забезпечує перевагу перед альтернативним використанням коштів на суму 82 Д.Є. (Номінально) або +56 в перерахунку до "сьогоднішнього дня". Остаточний результат за весь розрахунковий період +590 (номінально). Ці очікування ілюструють розглянуті вище графіки на рис. 9.2.

При цьому останній рядок табл. 9.1 показує, що номінальне перевага +590, виміряний в грошах п'ятого року, дійсно відповідає величині +366 сьогодні:

На подібних же прикладах консультант може пояснити властивості і інших показників ефективності. Зокрема, слід звернути увагу товаровиробників на те, що при розрахунках застосовувалася конкретна ставка дисконту (10%), яка характеризує можливості деякого підприємства використовувати кошти, призначені для накопичення. Якщо ця характеристика буде скромніше, то в порівнянні з нею той же проект буде більш ефективним. Значення NPV проекту зросте (див. Рис. 9.3, Rate = 5%), а термін окупності скоротиться.

Якщо ж звичайні можливості підприємства вище, то при якомусь значенні Rate проект може виявитися гірше альтернативного йому використання вільних грошових коштів (див. Рис. 9.3, Rate = 25%).

Внутрішньою нормою прибутковості проекту (або IRR - Internal Rate of Return) називають таке значення Rate, при якому проект не гірше і не краще цієї альтернативи. В такому випадку перевага проекту перед альтернативою (тобто NPV проекту) дорівнює нулю. У нашому прикладі такою альтернативою є 20,8%. Оскільки ця величина значно перевищує реальні можливості підприємства (10% за рік), проект забезпечує перевагу перед реальною альтернативою (NPV> 0).

Визначення внутрішньої ставки прибутковості проекту (IRR)

Мал. 9.3. Визначення внутрішньої ставки прибутковості проекту (IRR)

Облік достоїнств і недоліків показника IRR (внутрішньої норми або ставки прибутковості проекту - ВНД, ВСД) важливий для практики консультування. З одного боку, отримані значення зручно порівнювати з відсотками по депозитах або з прибутковістю діючого виробництва. З іншого боку, спрощене трактування може привести до помилкових висновків. Консультант повинен скрупульозно розбиратися з кожною ситуацією, спираючись па весь арсенат інструментів аналізу. При цьому важливо пам'ятати, що коректно певні значення критеріїв ніколи не суперечать один одному (якщо NPV> 0, то IRR> Rate, Індекс прибутковості інвестицій PI> 1, а термін окупності менше розрахункового періоду) [2] . Консультант не повинен забувати про це.

Консультант-економіст відповідає за перевірку фінансової можливості бути реалізованим проекту. Це означає, що по ходу реалізації проекту необхідно контролювати розмір доступних підприємству коштів, які на кожному кроці повинні забезпечувати всі майбутні витрати.

У нашому прикладі було сказано, що підприємство має в своєму розпорядженні сумою, необхідною для інвестиційних витрат в нульовому році. Надалі від проекту очікуються тільки позитивні чисті надходження (тобто надходження перевищують витрати на всіх наступних кроках). Формально фінансова реалізація проекту підтверджується позитивними значеннями в рядку "Всього грошових коштів" з проектом "", мінімальне з яких одно + 1000 ВО Складається враження, що даний проект фінансово реалізуємо без залучення позикових коштів, оскільки мінімальна потреба в додатковому фінансуванні відповідно до правил визначається по мінімуму накопиченого сальдо, якщо цей мінімум менше нуля.

Консультант повинен враховувати, що при аналізі по роках реальні проблеми фінансової здійсненності часто вже не розкриваються, оскільки в розрахунках враховуються тільки результати за рік, а руху грошових коштів в межах року ігноруються. В АПК з характерною для нього сезонністю виробництва і тривалими виробничими циклами спостерігається нерівномірність грошових потоків, а також істотне відставання надходжень від витрат, без яких цих надходжень не буде. Аналіз повинен охоплювати всі види діяльності підприємства, а не тільки грошові потоки проекту, оскільки в інших галузях і видах діяльності спостерігається настільки ж нерівномірний розподіл витрат і вигод.

Головні способи досягнення фінансової можливості бути реалізованим проектів - це мобілізація на реалізацію проектів власних коштів у великих обсягах або залучення позикових коштів на деяких умовах. Тут можливі, наприклад, лізинг техніки або отримання кредитів для її придбання і ін.

Перейдемо до розгляду основних способів фінансування проектів, про які повинен знати грамотний консультант-економіст.

  • [1] Більш докладно про це можна прочитати в кн .: Алексанов Д. С., Кошелєв В. М. Економічна оцінка інвестицій. М .: Колос-Прес, 2002. С. 21-58; Методичні рекомендації з інвестиційного аналізу в сфері агроекології для фахівців АПК та природоохоронних організацій. М.: Изд-во МСОП - Всесвітній союз охорони природи, 2003. С. 7-10.
  • [2] Алексанов Д. С., Кошелєв В. М. Економічна оцінка інвестицій. С. 80-93.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >