Сутність і структура страхового тарифу

Страховий тариф (тарифна ставка - в практиці страхування і брутто-ставка - в спеціальній літературі) являє собою плату страхувальника страховику за страхування в рублях з одиниці страхової суми або предмета страхування або у відсотках від загальної величини страхової суми. Таке визначення страхового тарифу характеризує його лише з одного боку - з боку використання його в розрахунках між страхувальником і страховиком, тобто в розрахунково-облікової практиці. З іншого боку, - з боку економічною сутністю - страховий тариф висловлює відносини солідарного розподілу ймовірного сукупного збитку у зв'язку зі страховими випадками даного виду (предмета, об'єкта) страхування між що беруть участь в ньому страхувальниками в розрахунку на одиницю страхової суми за тарифний період. Одночасно він висловлює і відносини між страхувальниками з приводу відповідної частки грошових коштів, яку вони вносять у формований страховий фонд. Страховий тариф часто вказують у відсотках від страхової суми.

Страхові тарифи за обов'язковими видами страхування встановлюються в законах про обов'язкове страхування. Тарифи за добровільними видами особистого страхування, страхування майна і страхування відповідальності можуть розраховуватися страховиками самостійно. Конкретний розмір страхового тарифу визначається в договорі страхування за згодою сторін. При обчисленні розміру страхових платежів одиниця розрахунків може розглядатися в цілому для країни, по окремих регіонах, з урахуванням особливостей конкретного району і неоднаковістю прояви ризику в часі і просторі. Пояснимо це на прикладі.

Приклад розрахунку страхового внеску . Застраховано 100 об'єктів, страхова сума по кожному склала 200 тис. Руб., Щорічна виплата склала б 400 тис. Руб. при ймовірності настання страхового випадку 1% (0,02п100п200 тис. руб.) і умови, що збитки більше або дорівнює страховій сумі. Якщо названі виплати розділити на кількість всіх застрахованих об'єктів, то отримаємо внесок з одного страхувальника в загальному страховому фонді, рівний 4 тис. Руб. (0,02п200 тис. Руб.). Саме таку суму страхової премії повинен сплатити кожен страхувальник. Тут 4 тис. Руб. - Нетто-ставка по даному виду страхування в рамках даної страхової сукупності, або 40 руб. зі 100 руб. страхової суми.

Зазвичай за одиницю страхової суми приймається 100 руб., Рідше 1 руб. або 1 тис. руб. За допомогою тарифної ставки визначається страховий платіж, який страхувальник повинен заплатити при укладанні договору страхування. Для цього величина тарифної ставки множиться на страхову суму, зазначену в договорі страхування, Якщо тарифна ставка встановлена, наприклад, 2 руб. зі 100 руб. страхової суми, а її розмір, на який укладається договір, дорівнює 5 млн руб., то величина страхового платежу складе

(2 руб.п5 млн руб.): 100 руб. = 100 000 руб.

Імовірність загибелі або пошкодження майна (будівель, тварин, сільськогосподарських посівів і т.п.) від всіляких страхових подій (пожежі, хвороб, вимерзання тощо) різна. Отже, повинні бути різними і тарифні ставки, прийняті при страхуванні того чи іншого об'єкта від обраного страхового події.

Якщо тарифні ставки розраховані правильно, то страховик за рахунок отриманих страхових платежів може в повній мірі виконати свої зобов'язання, покрити витрати по проведенню страхування, а за сприятливого розвитку ризиків і незначних збитках страховик може навіть отримати прибуток. Однак треба мати на увазі, що при розрахунку фактичних результатів за поточний звітний період береться до уваги і сума заявлених, але не врегульованих збитків, які мають істотний вплив на фінансові показники діяльності страхової організації. Завищення тарифів по відношенню до ймовірності наявного ризику не сприяє укладанню договорів страхування з потенційними страхувальниками, знижує конкурентоспроможність страховика на страховому ринку. І навпаки, заниження тарифної ставки може привести до того, що у страховика не вистачить коштів для здійснення страхових виплат, і в результаті збиток страхувальник не буде відшкодовано, але така ситуація складається далеко не завжди. Ставки розраховуються на так званий тарифний період , тобто еквівалентність досягається (або повинна досягатися) за період, який був покладений в основу розрахунку тарифів.

Таким чином, тарифна ставка по кожному виду страхування є брутто-ставку і підрозділяється на нетто-ставку і навантаження. Розрахунок тарифів страхової компанії з додатком використаної для розрахунку методики, зазначенням джерела вихідних даних і структури тарифної ставки, визначенням частки нетто-ставки і навантаження подається до органу страхового нагляду. Після отримання дозволу страхова організація має право використовувати розраховані тарифи. Стосовно до конкретного договору страхування розмір страхового тарифу визначається за згодою сторін з урахуванням багатьох обставин, що характеризують даний об'єкт страхування.

У стабільних економічних умовах розроблені страховими компаніями страхові тарифи діють зазвичай тривалий час і є найважливішим елементом в організації економічних відносин між страховиками і страховиком. Множенням тарифної ставки на страхову суму визначається розмір страхової премії, що сплачується страхувальником за страхування страховикові. Своєчасна сплата страхувальником страхової премії (внесків) є основним його зобов'язанням перед страховою організацією.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >