Навігація
Головна
 
Головна arrow Страхова справа arrow Страхування
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Передумови виникнення системи соціального страхування

Ключовими передумовами для виникнення соціального страхування на етапі великого машинного виробництва з'явилася матеріальна залежність найманих працівників від єдиного джерела їх доходів - заробітної плати, втрата якої але причин об'єктивного і масового характеру (хвороби, нещасний випадок, старість, втрата місця роботи) повністю позбавляла працівника і його родину засобів до існування. Потрібна була принципово нова форма соціального захисту, яка б ґрунтувалася на самовідповідальності, особистої передбачливості, соціальної справедливості та солідарної взаємодопомоги. В середині XVIII століття в Англії і Франції виникають товариства взаємного страхування для робітників і суспільства взаємного допомоги.

Однак добровільні форми взаємного страхування не дозволяли вирішувати завдання соціального захисту працівників на прийнятному рівні. Перехід до системи обов'язкового страхування в 1890-з рр. в Німеччині з ініціативи Отто Бісмарка дозволив здійснити стратегічний прорив у формуванні найбільш ефективного інституту соціального захисту, який застосував спочатку більшість європейських країн, а згодом (1930-1960-ті рр.) переважна більшість країн світового співтовариства.

Зі зміною соціально-економічного ладу змінюється і система соціального захисту населення. В СРСР основний її формою стає соціальне забезпечення, при якому соціалістичну державу за рахунок своїх ресурсів забезпечує виплату пенсій, безкоштовне медичне обслуговування, виплату різного роду соціальних допомог населенню. В даний час невід'ємною частиною здійснюваних в Росії соціально економічних перетворень став перехід до якісно нової системи соціального захисту - від соціального забезпечення до соціального страхування.

Відмінною рисою ринкової економіки є високий ступінь відповідальності кожної людини за формування умов свого життя: отримані доходи, задоволення потреб, відновлення працездатності, утримання сім'ї і т.д. Але в житті кожної людини можуть виникнути ситуації, що загрожують його існуванню, з якими самотужки він впоратися не може. У цих умовах в країнах з ринковою економікою набула розвитку система соціального страхування, яка захищає людину від матеріальної незабезпеченості в зв'язку з неможливістю участі у трудовій діяльності.

Відсутність здатності до праці (тимчасової або постійної) через хворобу, нещасного випадку, старості або зниження попиту на працю породжують матеріальну незабезпеченість. У людей в таких випадках залишається тільки природне право - право на життя. Тому в ринковій економіці соціальний захист виступає як органічний компонент організації господарському та соціальному житті суспільства, а її організаційно-правові форми забезпечують безперервний характер трудового процесу і відтворення робочої сили. Внаслідок цього соціальним страхуванням у першу чергу охоплені наймані працівники і люди, що живуть за рахунок власної праці, основним джерелом існування яких є заробітна плата або дохід. До числа страхових ризиків, які загрожують самому існуванню людини і які підлягають страхуванню в рамках даної системи, відносяться хвороба, старість, інвалідність, смерть годувальника, безробіття, нещасний випадок на виробництві, тимчасова непрацездатність жінок через вагітність, пологів та догляду за дитиною. При цьому дані ризики носять не поодинокий, а масовий характер, тому що обумовлені не тільки особистими обставинами, а й соціально-економічними умовами суспільства. У ринковій економіці центр ваги соціального забезпечення переноситься на самого працівника і роботодавця. Це досягається за рахунок переходу до страхової формі соціального захисту населення, що передбачає безпосереднє (пряме чи непряме) участь у формуванні фінансової бази соціального забезпечення як самих працівників, так і роботодавців, а також встановлення прямої залежності розміру страхових виплат від розміру страхових внесків.

У ринковій економіці має місце поєднання особистої відповідальності кожного за формування умов свого життя і солідарної його підтримки страховим співтовариством при настанні страхових випадків, що загрожують самому існуванню людини. Однак принцип солідарності тільки доповнює зусилля, які прикладаються самими індивідами, що проявляється в їх участі у фінансуванні свого соціального забезпечення. Все це дає підставу зробити висновок, що інститут соціального страхування в умовах ринкової економіки може бути досить ефективним лише при об'єднанні зусиль працівників, роботодавців і держави.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук