Методики розподілу собівартості послуг допоміжних виробництв

Розподіл собівартості послуг допоміжних виробництв здійснюється зазвичай на підставі кількості переданих послуг споживачам і їх питомої фактичної собівартості. Проблеми розподілу виникають в разі надання зустрічних послуг. Наприклад, парокотельного опалює ремонтний цех, в той же час обладнання нарокотельной ремонтується персоналом ремонтного цеху.

У вітчизняній теорії та практиці набув поширення метод оцінки зустрічних послуг на основі планової собівартості. Наприклад, зустрічні послуги надають парокотельного і енергоцех. Для визначення фактичної собівартості 1 кВт • год треба виконати наступні розрахунки:

  • 1) до власних витрат енергоцеху додати планову собівартість отриманого пара і відняти планову собівартість відпущеної для парокотельной електроенергії;
  • 2) отриману суму поділити на кількість електроенергії, відпущеної основним споживачам. Для визначення фактичної собівартості 1 т пара, відпущеної основним споживачам, виробляється аналогічний розрахунок.

На підприємствах країн Заходу популярні три методи розподілу послуг допоміжних виробництв: прямий (direct), покроковий (stepdown), розподілу зустрічних послуг за допомогою системи лінійних рівнянь (reciprocal allocation method or cross-allocation).

При розподілі собівартості послуг за прямим методом ігноруються зустрічні послуги одного підрозділу іншому, фактична собівартість всіх послуг списується на загальновиробничі витрати основних цехів.

При розподілі собівартості послуг допоміжних виробництв з використанням покрокового методу вибирається цех, витрати якого розподіляються першими. Як правило, це цех з максимальною собівартістю наданих послуг. Розподіл проводиться між допоміжними і основними цехами. Визначається фактична собівартість послуг другого допоміжного цеху. Далі береться наступний допоміжний цех і, крок за кроком, триває розподіл витрат. Закінчують підрозділом, які надали мінімальний обсяг послуг.

приклад 4.4

На швейній фабриці в організаційній структурі виділені два основних цехи: розкрійний і пошивний, а також два допоміжних цеху: ремонтно-механічний (далі РМЦ) і парокотельного. РМЦ обслуговує парокотельного, а парокотельного постачає паром в свою чергу РМЦ. Потрібно провести розподіл собівартості послуг допоміжних цехів. Вихідні дані (табл. 4.3) містять інформацію про групах розподіляються витрат і базах розподілу. Витрати РМЦ беруться без урахування послуг парокотелиюй, вони будуть розподілятися пропорційно кількості годин, витрачених на ремонт обладнання парокотельной, розкрійного та пошивочного цехів. Витрати парокотельной будуть розподілятися пропорційно кількості тонн відпущеного цехам пара.

Таблиця 4.3

Дані для розподілу послуг підрозділів

Групи витрат

допоміжні

цехи

Основні цехи

РМЦ

парокотельного

розкрійний

пошивний

Собівартість послуг допоміжних виробництв (без урахування зустрічних послуг), руб.

600 000

114 000

Загальновиробничі витрати, руб.

400 000

200 000

Витрати праці робітників РМЦ на ремонт обладнання споживачів, ч

16 000

24 000

40 000

Відпущений пар споживачам, т

2000

16 000

2000

Процедура розподілу наступна.

Крок 1. Розподіляються витрати РМЦ в сумі 600 000 руб. База розподілу дорівнює 80 000 год (16 000 + 24 000 + 40 000). Коефіцієнт розподілу дорівнює 7,5 (600 000: 80 000). Собівартість розподілених послуг по ремонту обладнання парокотельной дорівнює 120 000 крб. (7,5 × 16 000). Собівартість розподілених послуг але ремонту обладнання розкрійного цеху дорівнює 180 000 руб. (7,5 × 24 000). Собівартість розподілених послуг по ремонту обладнання пошивочного цеху дорівнює 300 000 руб. (7,5 × 40 000).

Крок 2. Розподіляються витрати парокотельной в сумі 234 000 руб. (114 000 +120 000). База розподілу дорівнює 18000 т (16 000 + 2000). Коефіцієнт розподілу дорівнює 13 (234 000: 18 000). Собівартість пара для розкрійного цеху дорівнює 208 000 руб. (13 × 16 000). Собівартість пара для пошивочного цеху дорівнює 26 000 руб. (13 × 2000).

При використанні методики розподілу за допомогою системи лінійних рівнянь собівартість наданих зустрічних послуг виражається через лінійну залежність, тобто будується і вирішується система лінійних рівнянь.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >