Калькулювання в системі управління "точно в термін"

Спеціальна система калькулювання "за останньою операції" розроблена з метою організації виробництва і управління "точно в строк", коли управлінські рішення спрямовані на радикальне зниження витрат. В першу чергу на підприємствах, які застосовують систему "Точно в термін", організовуються заходи щодо зниження запасів і витрат на внутрішньозаводське переміщення вантажів. Невеликі за величиною запаси матеріалів і готової продукції все ж створюються на випадок, якщо будуть порушені договірні умови термінів, якості, комплектації поставки матеріалів і т.д. Зберігання запасів вимагає додаткових ресурсів на утримання складських приміщень, оплату праці комірників. Також можуть виникнути втрати в процесі зберігання. При системі "точно в термін" всі ці витрати прагнуть звести до мінімуму. Порівняння традиційної та JIT організації процесів на підприємстві легко провести за допомогою рис. 6.5, де показані принципові схеми матеріального потоку при серійному виробництві та виробництві "Точно в термін".

Матеріальний потік при серійному і JIT-виробництві

Мал. 65. Матеріальний потік при серійному і JIT-виробництві:

1 - внутрішньозаводське переміщення вантажів

Система калькулювання "за останньою операції" створена для інформаційного забезпечення управління виробництвом "Точно в термін". В рамках калькулювання "за останньою операції" є модифікації, в основі яких лежить принцип ліквідації надлишкової інформації для управління. У зв'язку з мінімізацією витрат на зберігання і внутрішньозаводських транспортування стають нерелевантними дані бухгалтерського обліку по всіх стадіях руху матеріального потоку. Як наслідок вносяться зміни до робочого плану рахунків, скорочуються облікові записи.

Варіанти калькулювання в системі J ГГ:

  • • ліквідується облік операцій, пов'язаних з рухом і наявністю матеріалів на складах;
  • • ліквідується облік операцій, пов'язаних з відпуском на виробництво матеріалів і випуском готової продукції;
  • • ліквідується облік операцій, пов'язаних з рухом і наявністю матеріалів на складах; облік витрат в процесі виробництва; облік операцій, пов'язаних з випуском готової продукції. Калькулювання собівартості починається тільки при відвантаженні продукції покупцеві.

Наприклад, варіант 1 характеризується поєднанням рахунків "Матеріали" і "Основне виробництво" в єдиний рахунок "Матеріали і виробництво" (рис. 6.6).

Калькулювання за останньою операції (варіант 1)

Мал. 6.6. Калькулювання за останньою операції (варіант 1)

Перша особливість калькулювання за останньою операції виникає при придбанні матеріалів у постачальників. Пов'язані з придбанням матеріалів витрати відразу ж відбиваються на рахунку "Матеріали і виробництво". Друга особливість пов'язана з іншими виробничими витратами. Понесені загальновиробничі витрати відображаються так само, як і в інших калькуляційних системах, на рахунку "Загальновиробничі витрати". Відмінності полягають в складі витрат (на даному рахунку враховуються також витрати на оплату праці виробничих робітників); в порядку віднесення на зменшення прибутку періоду.

Другий підхід до калькулювання в системі "Точно в термін" має також дві точки обліку на матеріальному потоці, що дозволяють обійтися без традиційного обліку витрат на виробництво. Рахунок "Продажі" є ключовим. На ньому здійснюється збір всіх витрат і калькулювання собівартості продукції (рис. 6.7). Перша особливість виникає при відпуску матеріалів у виробництво, дана операція не відображається на рахунках. Витрати, пов'язані з виробничим споживанням матеріалів, відносяться на рахунок "Продажі". Друга особливість пов'язана з урахуванням інших виробничих витрат. Облік понесених витрат аналогічний обліку в варіанті 1, але закривається рахунок "Загальновиробничі витрати" не на рахунок "Готова продукція", а безпосередньо на рахунок "Продажі".

Калькулювання за останньою операції (варіант 2)

Мал. 6.7. Калькулювання за останньою операції (варіант 2)

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >