Процедури формування бюджетів

Розглянемо процедуру формування операційних і фінансових бюджетів (рис. 8.2). Одночасно дається загальна характеристика кожного з який складають бюджетів.

Генеральний бюджет промислового підприємства

Мал. 8.2. Генеральний бюджет промислового підприємства

Для зручності роботи введемо обмеження: на підприємстві виробляється і продається один вид продукції; незавершене виробництво незначно, воно нс приймається в розрахунок; від бюджету податків абстрагуємося.

приклад 8.8

Вихідні дані для складання бюджету: для виробництва продукції JH використовуються два види основних матеріалів А-111 і С-050. У штаті складаються робочі двох професій; трудові норми основних виробничих робітників залишаються незмінними протягом усього року; використовується погодинна оплата праці.

Ціна реалізації за одиницю JH становить 392 ден. од.

План продажів - 26 000 од. JH.

Норми витрати основних матеріалів на один виріб JH:

  • • А-111 - 9 л на 1 од. JH;
  • • З-050 - 10 кг на 1 од. JH.

Ціни на матеріали:

2012 р

2013 р

1 л А-111, ден. од.

3,9

4,0

1 кг З-050, ден. од.

5,8

6,0

Норми часу основних виробничих робітників: 0,25 і 3,75 год на од. JH.

Трудові розцінки:

2012 р

2013 р

Оператори лінії, ден. од. в годину

24

25

Робітники, що займаються змішуванням, ден. од. в годину

29

30

Бюджет загальновиробничих витрат - 1 750 000 грош. од. Бюджет управлінських і комерційних витрат - 2 075 920 ден. од.

Виробнича собівартість 1 од. готової продукції JH на початок бюджетного періоду склала 275 ден. од.

Інформація про запаси:

Запаси на початок

Плановані запаси на кінець року

Основні матеріали

10 000

9000

А-111, л

З-050, кг

12 500

11 000

Готова продукція JH, од.

2500

1500

Розрахунки по операційним бюджетам. Використовуючи вихідні дані прикладу 8.8, розглянемо послідовність складання операційних бюджетів.

Крок 1. Формування бюджету продажів (табл. 8.1). Бюджет продажів являє собою документ, в якому систематизуються в розрізі асортиментних (номенклатурних) груп продукції (видів робіт і послуг) в заданому інтервалі часу плановані кількісні показники доходів від продажів і їх вартісні значення в розрізі центрів фінансової відповідальності. Бюджет продажів є вихідною точкою бюджетування для більшості підприємств. Саме план продажів в натуральному вимірі, скоригований на норми запасів готової продукції на складах, визначає величину плану виробництва і відповідно забезпечують його ресурсів.

Таблиця 8.1

Бюджет продажів на 2013 р

Найменування

продукції

Ціна продажу, ден. од.

Обсяг продажу, од.

Обсяг продажів, ден. од.

JH

392

26 000

10 192 000

Чи завжди бюджет продажів є відправною точкою при складанні операційних бюджетів? Ні, не для всіх підприємств. Це пояснюється тим, що як правило процедура бюджетування починається з фактора, що лімітує діяльність господарюючого суб'єкта. Для більшості підприємств, що функціонують в ринковій економіці, можливості збуту продукції і товарів є обмежуючим фактором. Але можуть бути і інші ситуації.

приклад 8.9

На підприємстві зі збору та реалізації металобрухту фахівці починають процес бюджетування з складання бюджету закупівель матеріалів, так як з укладанням контрактів на продаж металобрухту у підприємства немає. На іншому підприємстві може бути недолік виробничих потужностей і в бюджетному періоді через відсутність фінансування не планується їх збільшення. Ексклюзивна технологія не дозволяє укласти договори з іншими організаціями на виробництво продукції з давальницької сировини. Виходячи з аналізу перелічених обставин на підприємстві процес бюджетування почнеться з розробки бюджету виробництва.

Для визначення загального обсягу продажів передбачуване до продажу кількість продукції в натуральному вираженні множиться на відпускні (договірні) ціни. Розраховують обсяг чистих продажів, тобто виручки, безпосередньо що залишається в розпорядженні підприємства після всіх виплат з неї відповідно до податкового законодавства. Він може бути розрахований двома варіантами: 1) коригуванням договірної ціни; 2) розрахунком граничної величини податків, що стягуються з виручки від продажів.

Бюджет продажів розраховується відповідно до маркетинговою стратегією підприємства, прогнозів щодо місткості ринку і потужностей підприємства. На цьому етапі аналізуються і уточнюються цінова і кредитна політика компанії. При підготовці бюджету продажів необхідно враховувати рівні обсягів продажів за попередні періоди і проаналізувати ряд макроекономічних чинників, кожен з яких може суттєво вплинути на обсяг продажів і його залежність від прибутковості продукції. Надійність прогнозу продажів підвищується в результаті використання комбінацій експертних і статистичних методів. До них можна віднести метод ковзної середньої, регресійний аналіз, аналіз трендів, метод Делфі і т.д.

У разі помилок в прогнозах підприємство може зазнати значних збитків. Наприклад, в разі, якщо прогнозні значення обсягу продажів перевищують фактичні продажі збитки виникають за рахунок затоварення продукції на складах і, отже, відволікання коштів з обороту, зростання витрат на зберігання, можливих втрат через зниження якості, перевищення ліміту терміну придатності. У разі помилок у визначенні географії ринків збуту збитки складаються за рахунок додаткових транспортних і вантажно-розвантажувальних витрат через переадресування вантажів. У разі заниження прогнозу продажів упущена вигода формується за рахунок термінової покупки матеріалів на незапланований випуск за підвищеними цінами, нераціональних перевезень, оплати понаднормових робіт і т.д. На помилки плану продажів впливають як невизначеність зовнішнього по відношенню до підприємства середовища, так і психологічні чинники. Останні багато в чому залежать від існуючої на підприємстві системи мотивації. Так, якщо преміювання здійснюється виходячи з обсягів продажів, не передбачені показники для штрафів або преміювання виходячи з обсягу отриманого маржинального доходу, дотримання термінів повернення дебіторської заборгованості та ін., Менеджери з продажу можуть запросити завищений плановий обсяг на випадок, якщо продажі зростуть.

Крок 2. Формування бюджету виробництва в натуральному вираженні (табл. 8.2). Бюджет виробництва призначений для розрахунку плану обсягу виробництва виходячи з результатів розрахунків попереднього кроку і норм запасів готової продукції на складах на початок і кінець планового періоду. Одним із значущих питань, пов'язаних з формуванням бюджету виробництва, є встановлення нормативу запасу готової продукції. В теорії даний показник передбачається рівним 10% обсягу продажів наступного місяця.

Розрахунок здійснюється для кожного виду продукції за наступною формулою:

Таблиця 8.2

Бюджет виробництва на 2013 р

показник

JH, од.

Бюджет продажів, од. (Табл. 8.1)

26 000

Запаси готової продукції на кінець періоду (+)

1500

Запаси готової продукції на початок періоду (-)

2500

бюджет виробництва

25 000

На підставі бюджету виробництва будується виробнича програма, яка включає крім кількісних показників маршрути обробки матеріалів і напівфабрикатів, календарні графіки і т.д. На промислових підприємствах цю функцію зазвичай виконує виробничо-диспетчерський відділ.

Крок 3. Формування бюджету матеріалів (споживання і придбання виробництва в натуральному вираженні). Після складання бюджету виробництва необхідно перейти до розробки наступної форми - бюджет виробничих витрат. Бюджет прямих матеріальних витрат (прямо відносяться на об'єкт калькуляції собівартості) і бюджет витрат на оплату праці виробничих робітників складаються на основі натуральних, трудових норм і розцінок. Почнемо з розрахунку бюджету матеріалів.

Метою третього кроку є розрахунок потреби в сировині, матеріалах, комплектуючих виробах, необхідних для виконання виробничої програми. При складанні бюджету закупівель враховуються як бюджет виробництва (крок 2), так і норми запасів сировини, матеріалів і комплектуючих виробів.

Спочатку здійснюється розрахунок виробничої потреби шляхом множення (табл. 8.3) запланованої кількості випуску продукції (по кожному найменуванню) на норми споживання сировини, матеріалів, комплектуючих виробів на одиницю продукції з урахуванням запасів на початок періоду.

Таблиця 8.3

Бюджет виробничої потреби матеріалів на 2013 р

показник

А-111

З-050

всього

Бюджет споживання в натуральному вимірі:

225 000

А-111 (25 000 × 9)

З-050 (25 000 × 10)

250 000

Бюджет споживання, ден. од.

Використання запасів на початок періоду:

39 000

А-111 (3,9 × 10 000), ден. од.

З-050 (5,8 × 12 500), ден. од.

72 500

Використання з закупівель матеріалів планового періоду:

860 000

А-111 4 × (225 000 - 10 000), ден. од.

З-050 6 × (250 000 - 12 500), ден. од.

1 425 000

Разом, використані основні матеріали, ден. од.

899 000

1 497 500

2 396 500

У табл. 8.4 розраховується бюджет з придбання основних матеріалів, який залежить від виробничої потреби в матеріалах і норм запасів на кінець періоду.

Для визначення потреби в закупівлі основних матеріалів розрахунок слід проводити виходячи з обсягу продажів і (або) обсягу виробництва і їх нормативний запас на початок і кінець періоду.

Алгоритм розрахунку бюджету прямих матеріальних витрат може бути представлений таким чином:

Визначення оптимального рівня запасів є самостійною і складне завдання, при вирішенні якої необхідно знайти правильне співвідношення між витратами на утримання запасів матеріалів і потенційними втратами, можливими через відсутність необхідних матеріалів на складі.

Таблиця 8.4

Бюджет закупівель основних матеріалів на 2013 р

показник

А-111

З-050

всього

Бюджет закупівель матеріалів в натуральному вимірі

Необхідно для виробництва продукції, од. (З табл. 8.3)

225 000

250 000

Запаси на кінець періоду (+)

9000

11 000

всього запасів

234 000

261 000

Запаси на початок періоду (-)

10 000

12 500

Потреба в закупівлі матеріалів, од.

224 000

248 500

Бюджет закупівель, ден. од .:

896 000

А-111 224 000 × 4

З -050 248 500 × 6

1 491 000

Разом потреба в закупівлі матеріалів, ден. од.

896 000

1 491 000

2 387 000

Крок 4. Формування бюджету трудових витрат основних робочих. Бюджет трудових витрат - це фінансовий документ, який представляє в систематизованої формі в заданому інтервалі часу плановані значення трудових витрат в розрізі центрів фінансової відповідальності (табл. 8.5). Метою здійснення кроку 4 є розрахунок витрат на оплату праці залучених до виконання виробничої програми виробничих робітників. Прямі витрати на оплату праці представляють собою заробітну плату основного виробничого персоналу, розмір якої прямо залежить від кількості виробленої продукції. Також цей бюджет включає планову величину нарахувань на заробітну плату до фондів соціального страхування (у прикладі ми абстрагувалися від всіх розрахунків по податках і зборах). Трудові витрати залежать від норм часу на виготовлення продукції і розцінок за 1 год роботи. Вихідними даними є результати розрахунків бюджету виробництва (кроку 2) і дані штатного розкладу і (або) тарифно-кваліфікаційних довідників.

Таблиця 8.5

Бюджет трудових витрат виробничих робітників на 2013 р

показник

Оператори лінії

Робітники, що займаються змішуванням

всього

Бюджет, ч

Оператори лінії (25 000 × 0,25)

6250

Робітники, що займаються змішуванням (25 000 × 3,75)

93 750

Разом, ч

6250

93 750

100 000

Бюджет, ден. од.

Оператори лінії (25 × 6250)

156 250

Робітники, що займаються змішуванням (30 × 93 750)

2 812 500

Разом, ден. од.

156 250

2 812 500

2 968 750

Крок 5. Формування бюджету загальновиробничих витрат. Метою формування даного бюджету є розрахунок витрат змінних і постійних витрат на обслуговування і управління виробничими підрозділами основного і допоміжного виробництва. Бюджет загальновиробничих витрат включає в себе всі витрати, пов'язані з організацією і управлінням діяльності виробничого підрозділу (цеху, будівельної дільниці) крім прямих витрат на матеріали та оплату праці. Рекомендується розрахунок здійснювати в постатейному розрізі і в цьому ж розрізі здійснювати облік фактичних витрат. Конкретний перелік показників даного бюджету буде різним для кожного підприємства залежно від його галузевої специфіки та визначається реальною можливістю здійснення контролю за його виконанням. У прикладі 8.8 бюджет загальновиробничих витрат дан в умови. Він становить 1 750 000 грош. од.

Крок 6. Формування бюджету собівартості продукції, готової до реалізації. На даному етапі складається комплект допоміжних бюджетів, що випереджають складання бюджету собівартості проданої продукції.

При розрахунку планової калькуляції виробничої собівартості використовуються діючі норми і нормативи витрат (табл. 8.6). Розрахунок бюджету запасів готової продукції на кінець бюджетного періоду ґрунтується на вихідних даних планової калькуляції виробничої собівартості одиниці готової продукції і величиною планованих її запасів в натуральному вираженні на кінець бюджетного періоду (табл. 8.7).

Таблиця 8.6

Планова калькуляція собівартості одиниці готової продукції JH на 2013 р

показник

Витрати на одиницю, грош. од.

Норми витрат в натуральному вираженні

Всього на одиницю, грош. од.

А-111 (25 000 x 9)

4

9 л

36

З-050 (25 000 х 10)

6

10 кг

60

Всього - основні матеріали, ден. од.

96

Оператори верстатів

25

0,25

6,25

Робітники, що займаються змішуванням

30

3,75

112,5

Всього - заробітна плата виробничих робітників, ден. од.

118,75

ОПР

17,5

4

70

Разом

284,75

Таблиця 8.7

Бюджет запасів матеріалів і готової продукції на кінець бюджетного періоду

показник

Витрати на одиницю, грош. од.

кількість

Всього, ден. од.

А-111

4

9000 л

36 000

З-050

6

11 000 кг

66 000

Основні матеріали, всього

204 000

Готова продукція

284,75

1500 од.

427 125

всього запасів

529 125

Крок 7. Формування бюджету собівартості проданої продукції. Бюджет собівартості продажів відноситься до допоміжних бюджетам (табл. 8.8). На його основі заповнюється однойменна стаття бюджету доходів і витрат. Собівартість готової продукції обчислюється підсумовуванням статей витрат, що містяться в бюджетах виробничої потреби матеріалів, трудових витрат виробничих робітників з відрахуваннями на соціальне страхування, загальновиробничих витрат. Далі визначається собівартість продукції, готової для продажу. Для цього собівартість випущеної протягом періоду продукції підсумовується з запасами готової продукції на початок періоду і з отриманої величини віднімаються запаси готової продукції на кінець періоду.

Таблиця 8.8

Бюджет собівартості продажів на 2013 р

показник

Джерело інформації

Разом, ден. од.

Запаси готової продукції на початок бюджетного періоду

дано

687 500

Основні матеріали

Табл. 8.3

2 396 500

Заробітна плата виробничих робітників

Табл. 8.5

2 968 750

загальновиробничі витрати

Табл. 8.6

1 750 000

Собівартість випуску (готової продукції)

7 115 250

Собівартість продукції, підготовленої до реалізації

7 802 750

Запаси готової продукції на кінець бюджетного періоду (-)

Табл. 8.7

427 125

Собівартість проданої продукції

7 375 625

Крок 8. Формування бюджету управлінських і комерційних витрат проводиться, як правило, за методом "від досягнутого" (див. Параграф 8.1). Бюджет управлінських витрат являє собою конкретний перелік витрат, необхідних для підтримки діяльності підприємства в цілому. Бюджет управлінських витрат повинен складатися для кожного управлінського підрозділу підприємства на організаційну структуру. Типовими для даного бюджету будуть наступні витрати: за змістом адміністративного персоналу (заробітна плата з відрахуванням єдиного соціального податку, представницькі, командировочні та ін.), Амортизація основних засобів і нематеріальних активів, що використовуються в управлінських підрозділах підприємства; на ремонт і обслуговування основних засобів загальногосподарського призначення; по оплаті інформаційних, консультаційних послуг, оренди, обов'язковому аудиту; пр. (відсотки за кредити і позики, податки, що включаються в собівартість продукції, охорона праці, підготовка кадрів і ін.).

Бюджет комерційних витрат являє собою перелік витрат, що забезпечують просування виготовленої продукції на споживчий ринок. Склад витрат, як правило, включає в себе, пов'язані з упаковкою продукції, складуванням, транспортуванням, рекламою, оплатою праці працівників сфери продажів з відрахуванням єдиного соціального податку. На підприємствах, що мають великий споживчий ринок, для його збереження і розширення, при бюджетуванні комерційних витрат слід особливу увагу приділити витратам на дистрибуцію, тобто пов'язаних з розповсюдженням товарів по регіонах. Подібні витрати можуть мати такі аналітичні розрізи: вид (група) товару (послуги), географічний сегмент (регіон поширення), канал поширення (виробник, опт, роздріб), умови продажу (готівкою, безготівковими, в кредит), спосіб доставки, тип покупців . Підприємство встановлює їх, керуючись наявністю "слабких ланок" процесу продажу продукції.

На 2013 р бюджет управлінських і комерційних витрат дається в умові прикладу 8.8. Він склав 2 075 920 ден. од.

Крок 9. Формування бюджету доходів і витрат. Бюджет доходів і витрат є прикордонним між операційними і фінансовими бюджетами (табл. 8.9). Він формується на основі послідовної ланцюжка записів і розрахунків в системі операційних бюджетів та відкриває ланцюжок фінансових бюджетів. Огляд практичної діяльності компаній показує, що в положеннях з бюджетування БДР кваліфікується по-різному: або як операційний бюджет, або як фінансовий бюджет. Бюджет доходів і витрат - це фінансовий документ, який представляє в систематизованої формі в заданому інтервалі часу плановані значення доходів і витрат по підприємству, можливо його формування в розрізі центрів фінансової відповідальності. Крім перерахованих операційних бюджетів при його складанні враховуються дані допоміжного бюджету з податків (не використовується в прикладі). БДР призначений для контролю за динамікою доходів і витрат, визначення та аналізу рентабельності бізнесу. На його основі менеджери можуть оцінити стан і результативність діяльності, приймати рішення про перерозподіл грошових потоків між підрозділами.

Таблиця 8.9

Бюджет доходів і витрат на 2013 р

показник

джерело

інформації

Разом, ден. од.

Об'єм продажу

Табл. 8.1

10 192 000

Собівартість продажів

Табл. 8.8

7 375 625

Валовий прибуток

2 816 375

Адміністративні та комерційні витрати

2 075 920

Операційний прибуток

740 455

На основі вихідної інформації операційних бюджетів складаються бюджети руху грошових коштів і баланс.

Бюджет руху грошових коштів - це план руху грошових коштів та їх еквівалентів, що відображає всі їх прогнозовані надходження і вилучення. Бюджет руху грошових коштів зазвичай представляють у табличній формі, але також використовується і спосіб графічного представлення (рис. 8.3). БДДС сприяє управлінню фінансами підприємств; забезпечує збалансованість грошових надходжень і їх вилучень. Його складання здійснюється для того, щоб систематизувати і продемонструвати інформацію про очікувані грошові потоки (надходження і виплати), визначення джерел фінансування господарської діяльності, в тому числі показати потребу в зовнішньому фінансуванні.

У відношення бюджету руху грошових коштів слід твердо пам'ятати два правила:

  • 1) грошовий ноток НЕ дорівнює потоку доходів і витрат;
  • 2) БДДС НЕ дорівнює БДР.

Причина відмінностей полягає в принципах, покладених в основу формування бюджетів. БДДС будується на основі касового принципу, в той час як БДР - на основі принципу нарахування.

Бюджет руху грошових коштів складається в розрізі трьох видів діяльності: операційної, інвестиційної та фінансової. Незалежно від специфіки конкретної діяльності підприємства в бюджеті руху грошових коштів повинні бути вказані чотири класи показників: надходження (позитивний грошовий потік), вибуття (негативний грошовий потік), чистий грошовий потік (різниця між припливом і відтоком грошових коштів), сальдо кінцеве (абсолютний залишок грошових коштів на кінець періоду).

Бюджет руху грошових коштів (графічне представлення)

Мал. 8.3. Бюджет руху грошових коштів (графічне представлення)

Розрізняють два способи побудови бюджету руху грошових коштів: прямий і непрямий. Відповідно до прямим методом бюджет руху грошових коштів формують по кожній статті на основі договорів з клієнтами, постачальниками, на основі розрахунків бюджетних виплат але оплаті праці і т.д. Використовується прийом коригування окремих статей (продажів і собівартості) у зв'язку зі змінами різних негрошових статей (запасів, дебіторської та кредиторської заборгованості).

Розробці бюджету руху грошових коштів випереджає складання графіків погашення дебіторської та кредиторської заборгованості. Погашення дебіторської заборгованості забезпечить приплив грошових коштів, а кредиторської, навпаки, їх відтік. У складі дебіторської заборгованості більшості підприємств завжди є заборгованість покупців і замовників і її наявність свідчить про відволікання коштів з обороту. Відомі два методи оцінки коефіцієнта погашення заборгованості покупців. Перший - статистичний, заснований на виявленні в динаміці тенденції частки сплачених рахунків покупців щодо загального обсягу продажів. Другий метод передбачає проведення регресійного аналізу, формалізує ефект запізнювання платежів в оплату за продажу в кредит (товарний). У складі кредиторської заборгованості до розряду хронічної відносяться: постачальникам, працівникам по оплаті праці, податковим органам, позабюджетних державних фондів та ін. Перераховані вище, крім розрахунків з постачальниками, легко піддаються прогнозу, так як заздалегідь відомі і однозначні дні їх погашення.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >