Порядок оформлення результатів судово-медичної експертизи трупа

Висновок за результатами розтину трупа має бути повним, детальним, всебічним і об'єктивним, викладено доступною мовою для осіб з немедичною освітою, легко читатися, написано в логічній послідовності, мати машинописну копію навіть при електронному зберіганні його змісту.

Вступна частина (юридична передмову) повинна мати порядковий номер, прізвище та ім'я померлого, вік, стать, дату, місце і час смерті, дату, місце і час розтину, прізвище та ім'я, кваліфікацію і посаду судово-медичного експерта (-ів), осіб, які були присутні на розтині, їх функції, назва правоохоронного органу (влади), який призначив (уповноважує) розтин трупа, особи, упізнав тіло судово-медичному експерту, інформацію про обстановку та обставини смерті, представлену судово-медичному експерту представником правоохоронних органів, суддями, близькими родичами та іншими особами.

Дослідницька частина включає результати зовнішнього і внутрішнього досліджень трупа (зовнішньої і внутрішньої експертиз), перелік матеріалу, взятого для гістологічного, мікробіологічного, судово-хімічного (токсикологічного) досліджень, для генетичної ідентифікації, для інших досліджень, оформлення судово-медичним експертом стосовно юридичним нормам . Сюди ж включаються наявні результати додаткових досліджень.

Головним критерієм оцінки повноцінності дослідної частини повинно служити її відповідність поставленим питанням слідства, виду отриманої травми, причини смерті потерпілого і особливостям його лікування.

Лише після отримання результатів лабораторного дослідження, а разом з ними і нових ознак, судово-медичний експерт може приступити до оформлення синтезує розділу дослідницької частини - судово медичного діагнозу.

Судово-медичний діагноз - це медичний висновок про сутність захворювання (травми), що відображає її нозологію, етіологію, патогенез, морфофункціональні прояви, відповідно до рубрик та термінами, передбаченими адаптованим варіантом Міжнародної класифікації хвороб X перегляду.

Загальноприйнятою є тричленна структура судово медичного діагнозу, який фіксується перед заключною частиною і передбачає послідовне виклад нозологічних форм: основного захворювання (ушкодження), ускладнення, супутньої патології.

Основним захворюванням або ушкодженням вважається таке захворювання або пошкодження, яке: саме по собі стало причиною смерті (загальне переохолодження організму, ураження технічним електрикою і т.п.); зумовило поразку організму, створивши нахил для виникнення іншого захворювання або пошкодження, безпосередньо і призвів до смерті (вивих шийного хребця, що супроводжується порушенням функції спинного мозку, привів до розвитку масивних пролежнів, виснаження, сепсису, який з'явився безпосередньою причиною смерті), або викликало інший патологічний процес ( ускладнення ), яка спричинила за собою смерть (перелом кісток черепа, який ускладнився гнійним менінгітом).

Стосовно до судово-медичній практиці під основним пошкодженням розуміють не тільки виборче пошкодження будь-якого органу, що спричинило смерть, але і всі інші пошкодження, обумовлені комплексом даної травми. Якщо пошкодження виникли одномоментно від одного фактора (падіння з висоти) або на різних етапах одного і того ж виду травми (автотравмах), всі наявні ушкодження вносять в пункт основного захворювання. При цьому поряд з видом травми вказують, починаючи з найбільш значущих для танатогенеза, характер пошкоджень (їх кількість, локалізацію, сліпе, наскрізне, проникаюче, одиночне, множинне, поєднане).

Висновки - це заключний етап експертного дослідження (пізнання), на якому в стислій, доступній формі наводяться результати проведеного дослідження. При їх складанні не слід застосовувати медичну термінологію, а викладати у формі, доступній для розуміння не тільки працівниками правоохоронних органів, а й усіма учасниками можливого судового розгляду.

Висновки необхідно формулювати чітко і ясно, не допускати фраз і мовних зворотів, що дозволяють різне тлумачення висновків. Правилом формулювання повинна бути точність і конкретність виразів.

Висновки експерта повинні містити відповіді на всі поставлені запитання, а також відображати дані, встановлені в ході дослідження і мають значення для справи.

Зміст і форма висновків повинні відповідати один одному і змістом поставлених на вирішення експертизи питань.

Виходячи з завдання експерта - констатації наявності факту або його відсутності, - доцільно в висновках відображати тільки ті обставини (механізм ушкоджень, механізм травми, тяжкість пошкоджень та ін.), Які випливають з результатів, отриманих при дослідженні.

У висновках повинні знайти відображення і причинно-наслідкові зв'язки. Зв'язки між причиною і наслідком можуть бути: простими, детермінованими, тобто строго визначеними; складними, майже зумовленими, з ефектом, що залежать від ряду умов; ймовірносними, коли одна причина може реалізуватися в кількох наслідках з числа можливих залежно від умов того, що відбувається явища (термічні опіки - різні форми опікової хвороби та ін.).

При всьому різноманітті зв'язків при встановленні прямої залежності слідства від причини необхідний повний патогенетичної аналіз.

При неможливості дати категоричну відповідь експерт викладає причини, зберігаючи при цьому право на гаданий (імовірнісний) відповідь на поставлені питання.

Що стосується побудови висновків, то для різних видів експертиз схема повинна бути різною, але не по суті, тобто не за змістом, а лише по її формі.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >