Навігація
Головна
 
Головна arrow Маркетинг arrow Маркетинг освітніх послуг

КОНКУРЕНЦІЯ НА РИНКУ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ

Поняття і методи конкуренції

Реформування системи освіти призвело до того, що держава сама стала сприяти розвитку в сфері освіти ринкової ситуації, конкуренції як на стороні виробників, так і на стороні споживачів освітніх послуг.

Поняття конкуренції юридично закріплено в Законі Української РСР від 22.03.1991 № 948-1 "Про конкуренції та обмеження монополістичної діяльності на товарних ринках", відповідно до якого вона визначається як "змагальність господарюючих суб'єктів, коли їх самостійні дії ефективно обмежують можливість кожного з них впливати на загальні умови обігу товарів на цьому ринку і стимулюють виробництво тих товарів, які потрібні споживачеві ".

Конкуренція стосовно ринку освітніх послуг - суперництво між освітніми установами, які прагнуть до досягнення однієї і тієї ж мети - підготовці висококваліфікованих фахівців, затребуваних на ринку праці, - за споживачів.

У зв'язку з несприятливою демографічною ситуацією в країні, яка привела до різкого зниження кількості абітурієнтів, відбулося посилення конкуренції на ринку освітніх послуг. У 2010 р атестат про основну загальну освіту отримали 1,3 млн чол. (110,5% до рівня 2009 року), про повну загальну середню (повну) загальну освіту - 0,7 млн ​​чол. (88,7%). Прийом до державних і муніципальних освітніх установ вищої професійної освіти в 2010 р скоротився на 134,2 тис. Чол. (На 10,1%) в основному за рахунок студентів, прийнятих на заочну форму навчання (скорочення склало 91,1 тис. Чол., Або 15,0%). Чисельність прийнятих на денну форму навчання зменшилася на 19,2 тис. Чол., Або на 3,0%. Прийом на навчання до державних і муніципальних освітніх установ вищої професійної освіти за рахунок бюджетів усіх рівнів у 2010 р склав 519,1 тис. Чол. і скоротився в порівнянні з 2009 роком на 40,7 тис. чол., або на 7,3%. Питома вага прийнятих з повним відшкодуванням вартості навчання зменшився на 1,3% і склав 56,6% від загальної кількості абітурієнтів.

Таким чином, демографічний спад значно знизив конкурентоспроможність недержавних вузів.

Конкурентами на ринку освітніх послуг можуть виступати:

  • • державні вузи;
  • • недержавні вузи, які надають аналогічні освітні послуги;
  • • організації та промислові підприємства з розвиненою системою підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів;
  • • консалтингові фірми, що організують крім консультаційної діяльності навчальні курси.

Освітні установи крім освітніх послуг виробляють освітні продукти, тому конкурентами можуть виступати будь-які підприємства і організації, що виробляють аналогічні продукти.

Залежно від типу споживачів і реалізованих освітніх послуг і продуктів можна виділити наступні типи конкурентів:

  • • прямі - пропонують аналогічні освітні послуги тим же групам споживачів (наприклад, державні і недержавні вузи пропонують однакові освітні програми абітурієнтам);
  • • товарні - пропонують однакові освітні послуги різним споживачам (наприклад, по одній і тій же спеціальності здійснюється підготовка студентів очного і заочного відділень);
  • • непрямі - пропонують різні освітні послуги одним і тим же споживачам (наприклад, крім основної освітньої програми студенти можуть отримати ще додаткову освіту);
  • • неявні - пропонують різні освітні послуги різним споживачам (наприклад, багато вузів здійснюють підготовку за різними освітніми програмами, розрахованим як на випускників шкіл, так і на дорослу аудиторію).

Вузи здійснюють діяльність з підготовки фахівців на ринку, який характеризується перевищенням пропозиції над попитом. Тут умови диктують споживачі освітніх послуг, як індивідуальні, так і групові (підприємства і організації).

Розрізняють цінові та нецінові методи конкуренції, при цьому перші засновані на завоюванні частки ринку за рахунок зміни ціни на освітні послуги, а другі обумовлені відмітними особливостями пропонованих послуг. До них відноситься якість освіти, форма навчання, технологія навчання, що привласнюється кваліфікація, гарантія працевлаштування, а також надання додаткових і супутніх послуг. (Наприклад, крім професійної підготовки закінчити курси з водіння автомобіля або паралельно отримати другу вищу освіту.) З усього перерахованого вище якість освіти є основним компонентом нецінової конкуренції. Підвищуючи якість своїх послуг, вузи отримують значні переваги перед конкурентами, що може служити підставою для призначення більш високу ціну. Якщо ж вуз утримує ціну своїх послуг на рівні конкурентів, то більш висока якість дозволяє йому зайняти лідируюче становище на ринку, збільшити число споживачів своїх послуг і розмір займаної ринкової частки.

Найсильнішим знаряддям нецінової конкуренції у всіх сферах діяльності завжди була реклама. В даний час її роль зросла багаторазово. За допомогою реклами вузи не тільки доносять до споживачів інформацію про характер послуг, що надаються, а й формують довіру до своєї освітньої діяльності.

Зміцнити свої позиції в конкурентному середовищі можна не тільки за допомогою цінових та нецінових методів, але і за допомогою іміджу освітньої установи. Імідж розглядається як найважливіший фактор зміцнення конкурентних позицій вузу, що забезпечує його переваги і здатність до суперництва.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук