Навігація
Головна
 
Головна arrow Фінанси arrow Корпоративні фінанси
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

КРИТЕРІЇ ВІДБОРУ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ

У цьому розділі розглянуто теоретичні принципи, що лежать в основі оцінки ефективності інвестиційних рішень, проведений порівняльний аналіз критеріїв відбору інвестиційних проектів, а також розбираються умови і обмеження застосування окремих критеріїв.

В результаті вивчення даного розділу читач буде:

знати

• визначення та умови застосування критеріїв вибору інвестиційних проектів;

вміти

• розраховувати чисельні значення різних критеріїв для інвестиційного проекту з заданими грошовими потоками;

володіти

методами прийняття інвестиційних рішень на основі критеріїв в стандартних і нестандартних ситуаціях. * •

Будь-яка компанія протягом своєї діяльності здійснює інвестиції в різноманітні інвестиційні проекти - від заміни обладнання, оренди нового офісу, набору штату співробітників до будівництва заводу з нуля. Оскільки компанія має завжди обмеження за кількістю грошових коштів, спрямованих на інвестиції, їй необхідні інструменти, за допомогою яких вона зможе відбирати тільки ефективні інвестиційні проекти.

Перш ніж розглядати критерії відбору проектів, необхідно зрозуміти, як проекти, що реалізуються в компанії, пов'язані один з одним. Згідно з критерієм пов'язаності інвестиційні проекти прийнято розділяти наступним чином:

  • • незалежні проекти {independent projects)]
  • • альтернативні проекти (mutual exclusive projects );
  • • залежні проекти (project sequencing).

При незалежних проектах компанія може вибрати один або кілька із запропонованих проектів. Іншими словами, компанія може не вибрати жодного проекту з числа пропонованих, або вибрати один з них, або вибрати їх всі, якщо у неї достатньо коштів на їх реалізацію.

При альтернативних проектах компанія може реалізувати тільки один проект із запропонованих. Наприклад, компанія має в своєму розпорядженні земельною ділянкою, на якому може бути або зведений бізнес-центр, або побудований житловий будинок. Тому при виборі проекту з використання землі компанія зможе відібрати один і тільки один з цих двох аналізованих проектів.

При виборі залежних проектів рішення не може бути прийнято тільки на основі аналізу одного проекту, в цьому випадку рішення приймається відразу за всіма залежним проектам в сукупності. наприклад, компанія вирішує почати видобуток корисних копалин в "глухому" районі тайги. Для цього їй необхідно окремо виконати кілька проектів:

  • 1) підвести залізницю або автомобільну дорогу, щоб забезпечити доставку будматеріалів і вивезення продукції;
  • 2) побудувати житло для будівельників / робочих;
  • 3) побудувати основні виробничі потужності;
  • 4) почати видобуток і реалізацію продукції.

Очевидно, що тільки четвертий проект дозволяє компанії отримувати прибуток. Однак без здійснення перших трьох проектів його реалізація неможлива. У той же час здійснювати будь-який з перших трьох проектів без четвертого також не має сенсу. Таким чином, приймати рішення компанії необхідно одночасно по всіх чотирьох проектів.

Інший приклад - зведення житлового комплексу в мегаполісі. Як правило, інвестор (компанія-девелопер, як прийнято зараз називати) повинен додатково побудувати місту об'єкти соціальної інфраструктури: дитячий сад, лікарню чи школу. Очевидно, що будівництво дитячого садка за свій рахунок і передача його місту не є вигідною інвестицією для девелопера, і при оцінці будівництва дитячого садка окремо такий проект навряд чи буде схвалений. Але якщо даний проект розцінювати як "пропуск" до будівництва житлового комплексу, його швидше за все приймуть, оскільки вигоди інвестора від продажу / експлуатації житлового будинку компенсують витрати по будівництву дитячого садка. Також і будівництво житлового комплексу не може бути оцінений окремо, так як для його споруди необхідно врахувати додаткові витрати на будівництво дитячого садка, що, безсумнівно, зменшить показники прибутковості проекту житлового комплексу.

Розглядати залежні проекти окремо один від одного безглуздо. Тільки аналізуючи спільно всі проекти з одного ланцюжка, можна отримати об'єктивне уявлення про ефективність проекту і прийняти адекватне рішення.

В цілому показники (їх ще часто називають критерії), на основі яких відбувається порівняння і відбір інвестиційних проектів, діляться на дві великі групи: класичні та альтернативні (рис. 7.1). Класичні показники мають один спільний недолік - вони не враховують гнучкості в управлінні проектом. Вважається, що коли проект приймається, то згодом інвестиційне середовище не змінюється, тобто всі параметри проекту і навколишнього середовища будуть постійними. Тому на початку 1970-х рр. з'явилася концепція реальних опціонів, що дозволяє врахувати вигоди від можливості:

  • • відмови від реалізації проекту, якщо ринкова кон'юнктура погіршиться;
  • • розширення виробництва, якщо ринкова кон'юнктура виявиться сприятливою;
  • • відстрочення реалізації проекту, якщо ситуація на ринку є невизначеною.

Дана концепція надала дослідникам новий підхід до оцінки ефективності інвестицій під назвою "оцінка на основі реальних опціонів" (real option valuation, ROV). Однак концепція реальних опціонів в цій книзі не зачіпається, оскільки в даний час зазвичай розглядається па магістерському рівні.

На рівні бакалаврів вивчаються класичні показники, що діляться на бухгалтерські (не враховують вартість грошей у часі) і економічні (враховують вартість грошей у часі). Стрілочками на рис. 7.1 відзначені зв'язку між показниками. Як випливає з рис. 7.1, кожен бухгалтерський показник має свій економічний аналог. Також показники діляться на абсолютні (вимірюються в рублях, роках, штуках і т.д.) і відносні (вимірюються або в частках, або у відсотках). На рис. 7.1 відносні показники знаходяться в прямокутниках із суцільною кордоном. Уважний читач помітить, що практично будь-який абсолютний показник має відносний аналог.

Система показників відбору інвестиційних проектів

Мал. 7.1. Система показників відбору інвестиційних проектів

Одним з найважливіших параметрів інвестиційного проекту є горизонт планування , тобто термін, протягом якого в розрахунках враховуються грошові потоки за проектом. Як буде видно надалі, від цього можуть істотно залежати деякі показники. Зазвичай виділяють дві фази в процесі реалізації інвестиційного проекту: інвестиційну та експлуатаційну (рис. 7.2).

Горизонт планування інвестиційного проекту

Мал. 7.2. Горизонт планування інвестиційного проекту

На рис. 7.2 горизонт планування позначений буквою п і показує число ліг, протягом яких будуть враховуватися потоки за проектом. В кінці горизонту планування зазвичай мається на увазі, що активи, що залишилися від проекту, продаються на ринку по термінальній вартості ( terminal value).

Визначення горизонту планування при оцінці інвестиційних проектів

Зазвичай горизонт планування (л) вибирають одним з трьох способів.

  • 1. Час досягнення нормативних термінів експлуатації створених в процесі реалізації проекту активів з моменту їх введення в експлуатацію. Так, під час будівництва нової будівлі заводу, нормативний термін служби якого, наприклад, становить десять років, горизонт планування за проектом можна встановити в ті ж десять років.
  • 2. Максимальний час, протягом якого можна отримувати адекватні прогнозні значення ринку: інфляцію, величину попиту і т.д. В іншому випадку інвестор ризикує приймати рішення, грунтуючись на цифрах, які не мають йод собою жодного обґрунтування.
  • 3. Для проектів із заміни обладнання в якості горизонту планування має сенс брати перетин але часу роботи старого і нового обладнання в разі, якщо нове обладнання купується зараз. Це дозволить оцінити, наскільки збільшиться грошовий потік, якщо відбудеться зміна устаткування. Бо в момент, коли старе обладнання підлягає заміні, розглядається вже інший тип проекту, тобто питання вже ставиться не "змінювати чи не змінювати", а "що купувати", якщо компанія хоче продовжувати свою діяльність.

Важливим моментом аналізу ефективності проекту також є вибір розрахункового періоду (кроку). Під розрахунковим періодом розуміється період часу, протягом якого акумулюються всі фінансові показники. Зазвичай розрахунковим періодом служить рік, однак для деяких проектів логічніше використовувати півріччя або навіть квартали. У зв'язку з цим виникає питання: як обліковувати суми, які відносяться до періоду часу, а не до одного конкретного моменту часу?

Для цього в теорії і практиці фінансових розрахунків використовується актуалізація витрат проекту за методом авансування, а доходів проекту - за методом фіналізації. Авансування означає, що грошова сума, що витрачається за період часу, враховується так, як ніби була виплачена на початку періоду часу. Так, щомісячна заробітна плата персоналу враховується на початку відповідного місяця.

Фіналізація увазі, що сума, отримана за період часу, враховується, як ніби вона була отримана в кінці періоду. Так, щомісячна виручка магазину при розрахунках відноситься на останній день відповідного місяця. У деяких випадках (наприклад, при оцінці бізнесу) все потоки (і витрати, і доходи) відносять на середину періоду.

Застосовуваний при побудові фінансової моделі проекту підхід до відображення припливу і відпливу грошових коштів відображає песимістичний погляд на формування грошових потоків, тому, якщо проект навіть при даних передумови характеризується показниками, що говорять про його ефективності, то в дійсності вони, за інших рівних умов, будуть ще краще. Якщо показники проекту виявляються в районі прикордонних значень (нуля), то можна припускати, що в дійсності проект може бути ефективний, проте для підтвердження цього необхідний більш ретельний перерахунок показників з урахуванням реальних моментів надходження коштів.

Від вибору горизонту планування і розрахункового періоду залежать вибір і розрахунок ставки дисконтування - ключового показника у визначенні економічних показників.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук