Навігація
Головна
 
Головна arrow Фінанси arrow Корпоративні фінанси
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Сигнальні моделі дивідендів

Сигнальні моделі дивідендів {signaling hypothesis) відкидають передумову, зроблену Ф. Модільяні і М. Міллером, про те, що інвестори і менеджери мають однакову (симетричну) інформацію щодо майбутніх дивідендів і обсягу прибутку, заробленої компанією. Згідно сигнальної моделі інвестори не мають достатньо чітких уявлень про розмір майбутніх дивідендів і чистого прибутку компанії. У той же час менеджери, знаючи про майбутні проекти, освоюваних ринках збуту, нових технологіях і т.д., володіють більшою інформацією і набагато ясніше представляють ключові прогнозні фінансові показники фірми, в тому числі і прогнози по прибутку. На ринку виникає асиметрія інформації між менеджерами компанії і інвесторами. Збільшення дивідендів інвестори сприймають як сигнал про впевненість керівництва в майбутньому стабільне зростання прибутку компанії. Навпаки, зниження дивідендів служить для інвесторів сигналом про погіршення прогнозів щодо майбутніх прибутків. В результаті під впливом сигнальних ефектів збільшення дивідендів призводить до зростання ціпи акцій. Таким чином, зміна ціни акцій внаслідок зміни дивідендів є підставою вважати, що оголошення про дивідендні виплати має інформаційне, або сигнальне, зміст.

Ф. Модільяні і М. Міллер вказували, що в умовах невизначеності дивіденди створюють "інформаційне поле". Зміни, що вносяться до дивідендну політику, інвестори сприймають як зміна поглядів менеджерів на перспективи майбутніх прибутків. В результаті коригування рівня дивідендних виплат є каталізатором зростання або падіння цін акцій. Однак, на думку ММ, така зміна цін акцій внаслідок оголошень про дивіденди часто не містить реальних підстав для коливань, тому що ціни відображають лише реакцію на майбутні доходи і можливості зростання.

Сигнальні моделі, такі як модель Бхаттачарія або модель Міллера і Рока, розрізняються запропонованими їх авторами механізмами, за допомогою яких інвестор може визначити, чи дійсно компанія володіє хорошими перспективами зростання або ж вона просто скорочує інвестиції, щоб виплатити вищі дивіденди, і в дійсності зменшує свою вартість.

У сигнальної теорії поки що залишаються деякі білі плями. Зокрема, теорія не дає універсальної відповіді на питання: про що саме сигналізує дивіденд ринку? П. Асквит і Д. Маллінз стверджують, що дивіденди є сигналом поліпшення перспективи щодо майбутніх грошових потоків, і ціна акцій під впливом цих новин зростає [1] . М. Міллер в одній з робіт доводить, що стійкість дивідендних платежів є сигналом того, що фінанси компанії знаходяться під контролем. Ф. Істербрук задається питанням: чому в якості сигналу вибираються саме дивідендні виплати, а не інші більш дешеві методи? Крім того, як зазначає Істербрук, збільшення дивідендів може мати двоякий сенс: свідчити як про перспективи зростання, так і про відсутність у компанії вигідних інвестиційних проектів [2] .

Результати емпіричних досліджень сигнального змісту дивідендних виплат

З питання сигнального, або інформаційного, змісту дивідендів проводилося велике число досліджень, в рамках яких виявлялося наявність реакції фондових ринків на оголошення про дивіденди. Результати емпіричних досліджень підтвердили існування сигнальних ефектів дивідендів, особливо на ринку США. Однак, як відзначають дослідники, досить складно виявити і довести, що зміна цін акцій було викликано саме оголошенням дивідендів. Наприклад, якщо розкриття інформації про прибуток компанії збігся з часом оголошення дивідендів, то складно визначити, що саме викликає зміна цін акцій - прибуток або дані про суми дивідендів того чи іншого періоду. Тому Дж. Ахароні і І. Свері включали в дослідження тільки ті оголошення дивідендів, які відбувалися в інтервалі не менше 10 днів від розкриття інформації про прибутки компанії. За результатами проведеного ними дослідження в період з 1963 по 1976 р на основі вибірки М9 компаній було встановлено, що при оголошенні про зниження дивідендів ціна акцій компаній в середньому падала на 3,76%, а коли дивіденди підвищувалися, то ціна акцій зростала на 0 , 72%. Інвестори більше довіряють збільшенням або зниженням дивідендів, коли одночасно підвищувалася або скорочувалася прибуток компанії, і навпаки. Це ще раз доводить, що саме по собі наявність сигнальних ефектів дивідендних виплат досить складно виявити і довести. Крім того, емпірично не зовсім чітко доведено, чи впливає на ціну акцій тільки інформаційний ефект або також перевагу інвесторами дивідендного доходу доходу від приросту капіталу.

Економістами також проводилися дослідження щодо впливу дивідендних виплат не тільки на короткострокову, але і на довгострокову динаміку цін акцій. У 1996 р А. Агхагбе і Дж. Мадура сфокусували увагу на двох видах сигналів. Перший з них - компанія вперше виплачує дивіденди, а другий - компанія пропускає виплати дивідендів. Виявилося, в результаті того що компанія ініціювала виплати дивідендів, спостерігалася позитивна довгострокова динаміка цін акцій. Навпаки, якщо компанія пропускала виплати дивідендів але якихось причин, то це мало негативний вплив на довгострокову динаміку цін акцій.

Джерела : Aharony J ., Swary I. Quarterly dividend and earnings announcements and stockholders 'returns: an empirical analysis // The Journal of Finance. 1980. Vol. 35. № 1. P. 1-12; Watts R. The information content of dividends // Journal of Business. 1973. April. P. 191-211; Akhigbe A., Madura J. Dividend policy and corporate performance // Journal of Business Finance and Accounting. 1996. Vol 23. № 9-10. P. 1267-1289.

Оскільки сучасні дослідження підтверджують, що дивідендні виплати несуть в собі інформаційний зміст щодо прибутків або грошових потоків компанії, дані ефекти необхідно враховувати при розробці дивідендної політики компанії. Це особливо важливо, якщо компанія планує внести коригування в політику виплат акціонерам під впливом змінених факторів. В силу можливого негативного впливу скорочення дивідендів на котирування акцій ці наслідки мають бути прийняті до уваги керівництвом компаній.

  • [1] Asquith Р .. Mullins D .. Jr. Signaling with dividends, stock repurchases, and equity issues // Financial Management. 1986. Vol. 15. P. 27-44.
  • [2] Easterhrook FH Two agency-cost explanations of dividends // American Economic Review. 1984. Vol. 74. P. 650-659.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук