Стратегія розвитку банку: зміст і технологія розробки

У загальному випадку під стратегією банку як робочим інструментом управління доцільно розуміти узгоджуються з його концепцією розвитку (місією) ясно сформульовані керівництвом банку відповіді на основні, принципові питання розвитку організації (розраховані не обов'язково на тривалі періоди часу), отримані на основі аналізу сукупності зовнішніх і внутрішніх факторів, що впливають або можуть вплинути на умови і результати її діяльності в доступній для огляду (доступною прогнозування та планування) перспективі. Такі відповіді повинні втілюватися в єдиному завершеному робочому документі, в якому можуть міститися такі розділи або частини:

  • • система цілей банку;
  • • стратегія управління банком:
  • - Політики банку за основними напрямками його діяльності;
  • - Система практичних заходів, здатних реалізувати зазначені політики (рис. 5.1).

Ієрархія цілей банку при стратегічному управлінні

Мал. 5.1. Ієрархія цілей банку при стратегічному управлінні

При розробці такого документа рекомендується виходити з такого правила (стандарту).

Стратегія розвитку комерційного банку

1. Банк повинен починатися зі стратегії його розвитку (виникнення, становлення, функціонування, виживання) - продуманою, якісної (адекватної умовам його діяльності), індивідуальної, гнучкою.

Розробка якісної стратегії і її послідовна реалізація - центральна проблема становлення та сталого розвитку (виживання) кожного комерційного банку.

Відсутність у банку власної стратегії розвитку або її формальна наявність означає відсутність в ньому планування (маючи на увазі, що управління банком має включати такі послідовні ланки: аналіз ... планування ... оперативне управління ... контроль) і, отже, повноцінного навіть за формальними ознаками управління.

  • 2. Наявність навіть якісної стратегії розвитку саме по собі не гарантує банку успіху. У той же час її відсутність прирікає банк на неуспіх, особливо в середньо- і довгостроковій перспективі.
  • 3. Якісна стратегія розвитку банку, якщо вона реально їм використовується:
    • • сприяє суворої, осмисленої координації його зусиль;
    • • забезпечує єдність загальних пріоритетів банку і засобів їх досягнення, оснащує діяльність банку за необхідне "стрижнем";
    • • значно зменшує ризик прийняття керівництвом банку невірних яких неузгоджених між собою управлінських рішень;
    • • служить чіткої базою відліку для подальших процесів прийняття рішень, контролю і оцінки успішного ходу діяльності організації;
    • • є критерій якості постановки менеджменту в банку і кінцевих результатів його діяльності.
  • 4. Слід уникати тих грубих недоліків в ставленні до проблеми стратегії розвитку і до її розробки, які вже виявилися в практиці вітчизняних банків. Основні з цих недоліків наступні:
    • • відсутність стратегії як такої, в тому числі з-за ігнорування необхідності її розробляти;
    • • фрагментарний, некомплексний характер оголошується стратегії;
    • • відсутність належної ув'язки, внутрішньої узгодженості між різними складовими елементами стратегії;
    • • включення в єдиний документ, який претендує на статус стратегії розвитку банку, на рівних правах найрізноманітніших, різноякісних і логічно різнорівневих елементів.
  • 5. Потреба у виробленні власної якісної стратегії розвитку (виживання) банку тим вище, чим гірше у нього справи (поки зберігаються шанси вижити, залишитися функціонувати в якості самостійного банку).
  • 6. Власна стратегія (змістовно інша) потрібна і стійко розвивається, міцному банку.

Визначення чіткої стратегії (її уточнення) особливо важливо, якщо банк:

  • • зростає, розширюється;
  • • проникає в нові для себе сфери діяльності;
  • • відчуває вплив зростаючої конкуренції.
  • 7. Стратегія розвитку банку повинна враховувати і бути внутрішньо узгодженої зі стратегією розвитку економіки країни і (або) стратегією розвитку економіки регіону, якщо такі є, а якщо немає, то банк все одно повинен мати власну стратегію.
  • 8. Для кожного планового періоду банк може мати тільки одну стратегію. На початковому етапі формування стратегії можливий розгляд декількох альтернативних варіантів проекту стратегії, які, однак, повинні базуватися на одних і тих же ключових ідеях.
  • 9. Ініціювати розробку (уточнення, оновлення) стратегії розвитку банку має обов'язково вище керівництво банку в особі (варіанти):
    • • голови правління;
    • • правління;
    • • ради;
    • • ради і правління.

Така ініціатива повинна включати в себе:

  • - Формулювання ключових ідей стратегії (її оновленого варіанту);
  • - Організацію роботи з розробки стратегії (її оновленого варіанту).
  • 10. Формування стратегії розвитку банку займає в загальному процесі його управління (тобто в ланцюжку аналіз - планування - оперативне управління - контроль) певне місце: починається на етапі аналізу, базуючись на його результатах, і безпосередньо можна вважати серцевиною планування.
  • 11. Розробка стратегії розвитку банку доцільна щодо всіх об'єктів банківського управління (всіх процесів, що характеризують діяльність банку, або їх складових частин, всіх його внутрішніх і зовнішніх відносин) в цілому або в різних комбінаціях.

Кожен банк, з огляду на власні оцінки ситуації, в тому числі всередині банку, свої сильні і слабкі сторони, інтереси і можливості, може виділити з усього різноманіття об'єктів банківського управління ті з них, щодо яких розробка (уточнення) стратегії в даний момент часу представляється його керівництву і фахівцям більш актуальною. Необхідно також мати на увазі фінансові і інші витрати, пов'язані з наміченими перетвореннями.

12. Стратегії розвитку вітчизняних комерційних банків з урахуванням російських реалій можуть розроблятися на різні терміни, але не менше ніж на рік (тобто стратегія може і не бути довгостроковою за світовими стандартами).

Тривалість періоду часу, на який банк формулює свою стратегію, залежить від доступного його аналітикам і керівникам горизонту обґрунтованого прогнозування ситуації в економіці країни і (або) регіону, на ринках банківських послуг і положення самого банку.

  • 13. Проект стратегії розвитку банку на основі ключових ідей, сформульованих керівництвом банку, може готуватися (варіанти в порядку наростання перевагу):
    • • запрошеної з боку групою незалежних експертів (за відсутності у банку власних фахівців потрібного профілю і рівня);
    • • фахівцями банку спільно із запрошеними з боку експертами;
    • • фахівцями банку в складі спеціального структурного підрозділу банку (можливі назви підрозділу: управління (відділ) розвитку; управління (відділ) планування, управління (відділ) стратегії розвитку, управління (відділ) стратегічного (перспективного) планування і т.п.).
  • 14. Підготовка проекту стратегії розвитку банку повинна складатися в послідовному (при необхідності - итеративном) збагаченні і уточнення ключових ідей, сформульованих керівництвом банку, їх деталізації в плані можливостей і механізмів реалізації, внутрішнього узгодження. При цьому дуже бажано максимально повно врахувати всі думки і пропозиції структурних підрозділів банку і його співробітників. Це передбачає ознайомлення персоналу банку з початковим варіантом стратегії, підготовленим запрошеними з боку фахівцями або власним Управлінням (відділом) розвитку.
  • 15. Стратегія розвитку банку повинна бути оформлена у вигляді єдиного документа і затверджена відповідно до особливої ​​регламентом рішенням (варіанти): а) правління; б) ради; в) ради і правління.

Відповідальність за зміст і реалізацію стратегії розвитку несе затвердив її орган управління банку.

16.1. Повна стратегія розвитку як єдиний завершений і робочий документ банку повинен містити такі розділи або частини:

I. Концепція розвитку (місія) банку.

II. Система цілей банку.

ІII. Стратегія управління банком:

  • • політика (політики) банку;
  • • система практичних заходів.
  • 16.2. На першому етапі необхідно визначити і сформулювати концепцію розвитку (місію) банку.

Концепція банку - це исповедуемая банком загальна філософія або ідеологія, то, ніж він хоче стати в майбутньому, до чого прагне в кінцевому рахунку (тому конкретні терміни тут можна при бажанні вказати, але їх можна і не вказувати), тобто модель його перспективного стану і місця в економіці країни (регіону) і суспільстві, як це бачиться керівництву і співробітникам банку.

Для банків, які переживають значні труднощі, проблема визначення своєї концепції розвитку зводиться до проблеми виявлення можливостей виживання, існування в подальшому в якості банку.

  • 16.3. На другому етапі слід визначити і чітко сформулювати перш за все якісні (кількісно поки не виміряні), а також найважливіші кількісні цільові орієнтири діяльності банку на конкретний плановий період (на рік і т.д.) стосовно укрупненим об'єктів банківського управління. Зазначені цілі повинні відповідати концепції банку і бути конкретними, реальними (досяжними) і взаємно підтримують.
  • 16.4. Концепція розвитку банку та якісні цілі його діяльності - це ті рамки, в яких має бути вжито всіх наступні управлінські рішення.
  • 16.5. "Концепція (місія)" і "Цілі діяльності" можуть бути об'єднані в один розділ документа.
  • 16.6. На третьому етапі необхідно сформулювати політику банку на конкретний плановий період (той же, що і в п. 16.3) стосовно до різних об'єктів банківського управління. Політика банку - це цілі його діяльності, які отримали уточнене якісне і кількісне вираження (виміряні цілі) і стали планами і критеріями успішності діяльності банку в цілому і (або) окремих його підрозділів.

Політика банку завжди існує як ціла система політик (планів, програм, проектів).

До планів банку пред'являються ті ж вимоги, що і до цілей його діяльності (див. Абзац 2 п. 16.3). Крім того, вони повинні:

  • • відповідати цілям і концепції (місії) банку;
  • • бути ув'язані з наявними можливостями і підкріплені ресурсами і конкретними практичними заходами;
  • • включати визначення типів і ступеня допустимих ризиків;
  • • містити опис очікуваних результатів.

Плани банку повинні розкладатися на плани його підрозділів (а не складатися з останніх).

  • 16.7. На останньому, четвертому етапі необхідно визначити комплекси практичних заходів (економічних, фінансових, юридичних, організаційних, технічних, технологічно, кадрових та ін.), Здатних в необхідні терміни реалізувати кожну з політик (кожен план) банку.
  • 16.8. На кожному з чотирьох етапів можливе використання методу ітеративного наближення до остаточних формулювань і обсягами.
  • 17. Затверджена стратегія розвитку банку повинна бути повідомлена (повністю або частково) всім співробітникам функціональних підрозділів банку:
    • • у вигляді письмового документа;
    • • через програми підвищення кваліфікації співробітників.
  • 18. Банку доцільно в формі викладу в ЗМІ і (або) іншими способами проінформувати про свою нову (уточненої) стратегії розвитку громадськість, учасників і клієнтів банку. Можлива підготовка 2 варіантів документа - для службового використання і для зовнішніх користувачів.
  • 19. Робота над затвердженою стратегією розвитку банку повинна вестися постійно з метою:
    • • підтримки її в актуальному стані;
    • • відстеження ходу її реалізації, в тому числі в частині відповідності принципових положень прийнятої стратегії:
      • а) конкретних планів (програм) банку;
      • б) знову прийнятих керівництвом банку документів нормативного характеру;
      • в) управлінських рішень оперативного характеру.
  • 20. Банку доцільно періодично повертатися до своєї стратегії розвитку, маючи на увазі аналіз ходу її реалізації і, можливо, внесення в неї необхідних коректив.

Про необхідність перегляду (уточнення) стратегії розвитку банку або окремих її елементів можуть свідчити:

  • • істотні труднощі і затримки в реалізації планів (програм) банку;
  • • численні винятки і поправки, потреба внесення яких в документ стає очевидною;
  • • зміна параметрів зовнішнього середовища, в якій доводиться діяти банку.
  • 21. Як підготовку проекту стратегії розвитку банку, так і всю подальшу поточну роботу над нею доцільно доручити одному спеціальному підрозділу (див. Подп, "в" п. 13), що діє в якості робочого органу при (варіанти):
    • • голові правління;
    • • правлінні;
    • • раді банку;
    • • раді і правлінні банку.

Функції цього підрозділу (у нього не повинно бути розпорядчих повноважень) можуть і повинні поширюватися на:

  • • аналіз:
    • - Проведення системного аналізу (дослідження глибинних чинників, які в доступній для огляду перспективі визначатимуть майбутнє банку), результати якого у вигляді прогнозів повинні лягти в основу проекту стратегії розвитку банку;
    • - Аналіз і оцінка ходу реалізації стратегії банку;
    • - Інформаційно-аналітичне забезпечення керівництва банку і функціональних підрозділів надійними відомостями і висновками;
  • • планування:
  • - Підготовка проекту стратегії розвитку банку;
  • - Підтримка стратегії розвитку банку в актуальному стані (підготовка пропозицій про внесення в неї змін і доповнень);
  • • регулювання (оперативне управління):
    • - Організація розробки всіх стратегічних документів банку;
    • - Підготовка проектів рішень, адресованих виконавцям планів (програм) банку;
    • - Перевірка документів принципового характеру, які готуються до підписання керівництвом банку;
    • - Підготовка пропозицій, спрямованих на вдосконалення організації роботи банку (структури, повноваження, регламенти і т.д.);
  • • контроль:
  • - Контроль і оцінка виконання стратегії розвитку банку.

Як випливає з викладеного, за розробкою концепції розвитку банку має слідувати визначення системи цільових орієнтирів його діяльності, а потім під ці цілі повинна бути вироблена стратегія управління банком, а саме сформульована політика банку та намічена система практичних заходів, здатних реалізувати таку політику і відповідно до мети діяльності банку. При цьому політика банку - це цілі його діяльності, які отримали уточнене якісне і кількісне вираження (виміряні цілі) і стали планами і критеріями успішності діяльності банку в цілому і (або) окремих його підрозділів . Політика банку завжди існує як ціла система політик, що відповідають різним напрямкам діяльності організації.

Зазначені цілі (виміряні, які отримали по можливості точні кількісні характеристики) повинні:

  • • бути конкретними, реальними (досяжними) і взаємно підтримують;
  • • бути ув'язані з наявними можливостями і підкріплені ресурсами і конкретними практичними заходами;
  • • включати визначення типів та ступенів допустимих ризиків;
  • • містити опис очікуваних результатів.

Так, перш ніж почати видавати кредити, банк повинен сформулювати свою кредитну політику (поряд і в згоді з його політиками стосовно всіх інших напрямках діяльності - депозитної, процентної, тарифної, технічної, кадрової, по відношенню до клієнтури, до конкурентів і т.д .), а також передбачити способи і засоби її втілення в реальну практику.

Особливий блок механізмів реалізації політик складає обов'язковий для кожного банку комплект інструктивних і методичних матеріалів , що регламентують всі аспекти організації його роботи на відповідному ринку.

Далеко не всі вітчизняні банки мають у своєму розпорядженні таким повним комплектом внутрішніх документів, що регламентують ті чи інші їх процеси. Ця обставина є грунт для недостатньо професійної і надмірно ризикованої діяльності банків на відповідних ринках.

Приклад деталізації стратегії банку представлений на рис. 5.2.

Приклад деталізації маркетингової стратегії банку

Мал. 5.2. Приклад деталізації маркетингової стратегії банку

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >