Мораторій як інструмент санації банків

Так як загибель банку може завдати великої шкоди як приватним, так і державним інтересам, то по відношенню до проблемних банків повинні застосовуватися і такі інструменти преду

прежденія банкрутства, які нерідко сприймаються учасниками банків і (або) кредиторами як завдають шкоди їх правам та інтересам. Одним з таких інструментів є мораторій на задоволення вимог кредиторів банків.

Мораторій (від лат. Moratorius - уповільнюючий, відстрочувати) - відстрочка виконання зобов'язань (обов'язків), що встановлюється на певний термін або до закінчення будь-яких надзвичайних подій. Поширюється на всі зобов'язання (загальний мораторій) або тільки на деякі їх види або на окремі категорії боржників.

Значення мораторію на задоволення вимог кредиторів полягає в тому, щоб використовувати кошти, отримані в період дозволеного законом тимчасового невиконання вимог кредиторів, на проведення відповідних організаційних та економічних заходів, спрямованих на поліпшення фінансового стану боржника і, як наслідок, на задоволення в майбутньому вимог кредиторів.

Мораторій означає втручання держави в сферу приватноправових відносин боржника і його кредиторів. Введення мораторію свідчить про те, що ці відносини втратили баланс, який можна було б відновити звичайними заходами судового захисту. Наслідком введення мораторію є обмеження прав як засновників (учасників), так і кредиторів боржника.

У нашій країні інститут мораторію вперше був введений Законом України "Про неспроможність (банкрутство) підприємств" (давно скасованим). При цьому мораторій вводився під час здійснення процедури зовнішнього управління і поширювався на всі вимоги кредиторів до боржника незалежно від підстав і часу їх виникнення. У чинному Законі від 26.10.2002 № 127-ФЗ "Про неспроможність (банкрутство)" мораторій на задоволення вимог кредиторів також займає ключове місце в період зовнішнього управління.

Інститути, еквівалентні мораторію, нерідко зустрічаються також в законодавстві інших країн (Австралії, Австрії, Великобританії, ФРН, Італії, США. Франції і ін.).

Регулювання діяльності проблемних банків в Росії має свою специфіку, пов'язану з тим, що відповідно до Закону про неспроможність КО всі заходи щодо попередження банкрутства повинні проводитися до відкликання в банку ліцензії.

Мораторій щодо зобов'язань банків застосовується при призначенні в банк ВА в період, коли від управління банком в більшій чи меншій мірі усуваються колишні менеджери і власники. У цьому його зв'язок з мораторієм, передбаченим в загальному Законі про банкрутство, їх загальна родова риса. Специфіка ж "банківського" мораторію пов'язана перш за все з тим, що він вводиться на підставі адміністративного рішення Банку Росії за клопотанням керівника ВА. Порядок застосування мораторію на задоволення вимог кредиторів визначено в ст. 26 Закону № 40-ФЗ, частина якої вже була приведена вище.

З ст. 26 Закону про неспроможність КО

<...>

  • 2. Протягом терміну дії мораторію:
    • - Не нараховуються передбачені в законі або договорі неустойки (штрафи, пені), відсотки, інші фінансові санкції та не застосовуються інші заходи відповідальності за невиконання або неналежне виконання кредитної організацією грошових зобов'язань і (або) виконання обов'язкових платежів (далі - фінансові санкції);
    • - Не допускається стягнення за виконавчими і іншим документам, стягнення за якими проводиться в безспірному (безакцептному) порядку;
    • - Призупиняється виконання виконавчих документів, за винятком випадків, передбачених у п. 3 цієї статті;
    • - Забороняється задоволення вимог ... учасника КО про виділ йому частки (вкладу) в КК КО в зв'язку з його виходом зі складу її ... учасників.

На суму вимог кредитора за грошовими зобов'язаннями та (або) обов'язкових платежів, вираженим в рублях, в розмірі, встановленому на день введення мораторію (без урахування нарахованих відсотків), нараховуються відсотки в розмірі 2/3 ставки рефінансування Банку Росії. На суму вимог кредитора за грошовими зобов'язаннями та (або) обов'язкових платежів, виражених в іноземній валюті, в розмірі, встановленому на день введення мораторію (без урахування нарахованих відсотків), нараховуються відсотки виходячи із середньої ставки банківського відсотка за короткостроковими валютними кредитами, що надаються за місцем знаходження кредитора. Нараховані відсотки підлягають виплаті після закінчення терміну дії мораторію.

  • 3. Дія мораторію не поширюється:
    • - На вимоги громадян, перед якими КО несе відповідальність за заподіяння шкоди життю або здоров'ю;
    • - На вимоги громадян про виплату вихідної допомоги та оплати праці громадян, які працюють за трудовим договором (контрактом), і щодо виплати винагород за авторськими договорами;
    • - На вимоги про оплату організаційно-господарських витрат, необхідних для діяльності КО;
    • - На виконання виконавчих документів, виданих до дня введення мораторію на підставі рішень про стягнення заборгованості КО за укладеними з фізичними особами договорів банківського вкладу та договорами банківського рахунку.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >