Навігація
Головна
 
Головна arrow Економіка arrow Державне і муніципальне управління
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Методологія та інструментарій антикризового менеджменту

Методологія формування антикризового менеджменту спирається на весь багатий арсенал дослідницьких методів сучасної політології, використовуючи системний, структурно-функціональний, соціокультурний, синергетичний, ситуаційний, інноваційний та інші наукові підходи.

Антикризовий менеджмент в державному управлінні - це цілісна система заходів, де всі дії і програми повинні бути пов'язані в єдиний логічний ланцюжок і представляти собою якесь структурно-функціональне ціле. Методологічно він в першу чергу спирається на ідеї системної методології та структурно-функціонального аналізу. Однак принципово важливим рішенням при визначенні набору методологічних концепцій та інструментарію антикризового менеджменту в конкретної управлінської ситуації є стратегічний вибір між двома моделями менеджменту - превентивної та реактивної. Зазначені моделі протилежні одна одній за принципами антикризового реагування.

Превентивна модель антикризового менеджменту спрямована на попередження криз, вона може розглядатися як система заходів, що попереджає настання кризової ситуації. Це свого роду превентивна стратегія дій держави, покликана запобігти кризі. Наприклад, досить легко прогнозувати, що прийняття непопулярних політичних рішень (скорочення робочих місць, монетизація пільг, зниження заробітної плати та ін.) Здатне генерувати кризові тенденції і тому має супроводжуватися превентивним антикризовим менеджментом, здатним пом'якшити для суспільства наслідки таких рішень.

Реактивна модель антикризового менеджменту спрямована на подолання кризи, вона може розглядатися як система заходів, покликана звести до мінімуму можливі негативні наслідки кризи. Іншими словами, це стратегія виходу з кризи, коли він вже настав з усією своєю очевидністю.

Інструментарій превентивного менеджменту базується насамперед на синергетичної методології, яка розглядає будь-яку управлінську ситуацію як потенційно кризову: кожне наше рішення - помилка (в якихось аспектах). Саме тому важливо з самого початку визначити можливі точки біфуркації в розвитку управлінської ситуації [1] .

Іншим найважливішим методологічним підходом тут виступає соціокультурний підхід, необхідний для визначення захисних соціокультурних механізмів (традиції, цінності, ментальні установки), які можна використовувати, щоб нейтралізувати виникаючі кризові тенденції. Наприклад, важливо звернутися до історичного досвіду аналогічних кризових ситуацій в минулому і подивитися, які шляхи виходу з кризи вже були апробовані суспільством. Саме їх можна рекомендувати в першу чергу як стратегії, адаптовані соціокультурним досвідом.

У превентивної стратегії важливо використовувати також еволюційний підхід, що пропонує сприймати можливу кризову ситуацію не як близьку катастрофу, а як природний процес у розвитку системи, що вимагає необхідного переходу до більш сучасним технологіям управління [2] . Еволюційна методологія попередження кризи використовує кілька найбільш важливих механізмів вдосконалення системи управління [3] :

  • - Експертний аналіз умов діяльності державних менеджерів і оперативне впровадження більш сучасних і ефективних методик управління;
  • - Розробка різних дослідницьких програм, спрямованих на створення нових управлінських моделей. Наприклад, вивчення антикризового досвіду урядів зарубіжних країн та адаптація до українських умов найбільш прогресивних зарубіжних антикризових технологій; визначення потреб організації в інноваційних підходах і розробка необхідних інновацій та ін.

Однак головне значення для превентивної моделі антикризового менеджменту набуває вивчення механізмів зародження та розвитку кризових тенденцій за допомогою ведення моніторингу. Завдання полягає в тому, щоб якомога раніше виявити наближення симптомів можливої кризи. У процесі моніторингу необхідно здійснювати стратегічний контроль діяльності всіх сфер державного управління, проводити оперативну оцінку їх стану, виявляти різні типи ризиків в управлінській діяльності. Саме на цій основі в подальшому передбачається вироблення стратегії запобігання розвитку кризових тенденцій, а також розробка концепції антикризового менеджменту.

Алгоритм превентивної моделі антикризового менеджменту [4]

  • 1. Ідентифікація областей ризику.
  • 2. Запобігання виникненню крізісас допомогою антикризової програми змін, розрахованих на основі ідентифікації областей ризику.
  • 3. Підготовка команди антикризового реагування, яка здатна швидко діяти, якщо криза все-таки вибухне.
  • 4. Розробка концепції антикризового менеджменту.

Превентивна модель антикризового менеджменту економічніша, ніж реактивна, оскільки запобігти кризі значно дешевше, ніж подолати його руйнівні наслідки. Ось чому сьогодні експерти рекомендують використовувати методику превентивного антикризового менеджменту в повсякденній управлінській практиці, навіть якщо криза малоймовірний, адже попереджений - значить озброєний.

Реактивна модель менеджменту виходить з принципово інших методологічних постулатів. Вона спрямована на розробку дій, що дозволяють подолати вже позначилася кризову ситуацію з найменшими втратами, шляхом застосування ефективних управлінських механізмів. Завдання менеджменту в цьому випадку - ефективна реакція на значущі зміни ситуації на основі заздалегідь чітко спланованого комплексу альтернативних варіантів управлінських рішень, які передбачають реалізацію різних заходів в залежності від розвитку ситуації [5] .

Інструментарій реактивного менеджменту базується насамперед на ситуаційному аналізі, який розглядає будь-яку управлінську ситуацію в динаміці і передбачає гнучке використання найрізноманітніших взаємодоповнюючих методик. Перевагою даного підходу є розробка системи альтернативного реагування на критичну ситуацію з урахуванням напрямку її розвитку [6] .

Важливим методом в рамках реактивної моделі виступає інноваційний підхід, який спрямований на використання нестандартних інноваційних рішень в процесі виходу з криз. У руслі даного підходу прийнято відмовлятися від традиційного прагнення до посиленої економії ресурсів під час кризової ситуації і намагатися зробити акцент на пошуку нових управлінських рішень, зайнятися модернізацією технологій управління. Інноваційний підхід передбачає активне використання механізмів інтеграції і партнерства, вибудовування взаємодії держави, бізнесу і суспільства в процесі подолання кризи. Така взаємодія є фундаментом для генерування бізнес-ідей та перманентного розвитку всієї системи в інноваційному потоці [7] .

В рамках використання реактивної моделі також передбачається ведення моніторингу для фіксації всіх негатив

них і позитивних тенденцій , які свідчать про вихід з кризи або про його загостренні, щоб мати можливість своєчасно приймати адекватні ситуаційні рішення і переглядати стратегічну лінію в разі потреби.

Алгоритм реактивної моделі антикризового менеджменту

  • 1. Ідентифікація областей кризи.
  • 2. Оперативне створення команди антикризового реагування, яка здатна швидко діяти в ситуації, що склалася.
  • 3. Термінова розробка концепції антикризового менеджменту з її негайної реалізацій.

Відзначимо, що реактивний і превентивний підходи на практиці часто використовуються в якості взаємодоповнюючих, оскільки в системі управління можливі кризові ситуації на різних рівнях, в різних структурах і на різних стадіях розвитку. Таким чином, з точки зору сучасного антикризового менеджменту подолання кризи - цілком керований процес, успіх якого багато в чому залежить від своєчасного розпізнавання кризових тенденцій і вибудовування системи менеджменту адекватного реагування.

  • [1] Див .: Лєсков Л. В. Знання та Влада. Синергетична кратология. С. 30.
  • [2] Див .: Кюнтцель С. Еволюційний моделювання і критичний реалізм // Питання економіки. 2009. № 1. С. 23-248.
  • [3] Див .: Несмеєва А. Антикризовий менеджмент: консервативний або еволюційний підхід? // Центр консалтингових послуг "Интеркон". URL: crisis-strategy.ru/content/view/135/171/ (дата звернення: 15.06.2013).
  • [4] Див .: Green Р. S. Winning PR tactics. L., 1994. P. 138.
  • [5] Див .: Уткін Е. А. Антикризове управління. М., 1997. С. 8.
  • [6] Див .: A Social Constructionist Approach to Crisis Management // Communication Studies. 2003. Vol. 54.
  • [7] Див .: Бичков В. Антикризова стратегія підприємства: інноваційний підхід // Центр консалтингових послуг "Интеркон". URL: crisis-strategy.ru/content/view/135/171/ (дата звернення: 15.06.2013).
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук