Навігація
Головна
 
Головна arrow Психологія arrow Вікова психологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

НАВЧАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА, ЇЇ ЗВ'ЯЗОК З ІНШИМИ ВИДАМИ ДІЯЛЬНОСТІ

Навчальна діяльність - це процес придбання людиною нових знань, умінь і навичок або зміна старих. В ході навчальної діяльності учень опановує змістом розвинених форм суспільної свідомості - науковими поняттями, художніми образами, моральними цінностями, правовими нормами.

Навчальна діяльність досить складна сама по собі, тому завдання початкової школи полягає не тільки в наданні якогось обсягу знань і умінь, а й в тому, щоб навчити дитину вчитися. Для молодших школярів навчальна

діяльність є провідною, але сама при цьому ще тільки формується.

Для того щоб навчальна діяльність проходила успішно, необхідна позитивна мотивація (щоб дитина сама захотіла вчитися). Але до вступу до школи дитина не має уявлення про процес навчання, для нього основним мотивом є просто "бути школярем", і з часом, коли ця потреба задоволена, даний мотив втрачає свою силу. Тому одним з головних завдань успішності навчальної діяльності є формування стійкої пізнавальної мотивації, яка тісно пов'язана з утриманням та способами навчання.

Предметом змін до навчальної діяльності є сам учень. Навчальна діяльність повертає дитини на самого себе, вимагає рефлексії, оцінки того, "ким я був" і "ким я став". Тому новим предметом діяльності для учня стає процес власного зміни. Головним у навчальній діяльності є те, щоб людина подивилася на себе з боку і оцінив власні зміни. Тому для школяра важливо якомога швидше навчитися виділяти навчальне завдання і відрізняти її від реальної життєвої проблеми. Для навчився цього школяра стає байдуже, про що конкретно йдеться в завданні, він розуміє, що на матеріалі цього завдання йде рішення більш масштабної навчальної завдання і відпрацювання узагальнених способів навчальних дій.

Д. Б. Ельконін представив наступну структуру навчальної діяльності:

  • 1) мотивація навчання - система спонукань, яка змушує дитину вчитися, надає навчальної діяльності сенс;
  • 2) навчальна задача, тобто система завдань, при виконанні яких дитина освоює найбільш загальні способи дії;
  • 3) навчальні дії - ті дії, за допомогою яких вирішується навчальна задача, тобто всі ті дії, які учень виробляє на уроці (специфічні для кожного предмета і загальні);
  • 4) дії контролю - ті дії, за допомогою яких контролюється хід засвоєння навчального завдання;
  • 5) дії оцінки - ті дії, за допомогою яких оцінюється успішність засвоєння навчального завдання.

Розглянемо, в якій формі здійснюється навчальна діяльність. На початкових етапах - це спільна діяльність учи-

теля і учня. За аналогією з освоєнням предметних дій в ранньому віці виходить, що спочатку все знаходиться в "руках учителя" і він "діє руками учня". Тільки в шкільному віці діяльність здійснюється з ідеальними об'єктами (числа, звуки), а "руками вчителя" є його інтелект. Навчальну діяльність можна порівняти з предметної, тільки в навчальній діяльності предмет є теоретичним і ідеальним, що веде до проблем в спільній діяльності під час навчального процесу. Але в процесі навчання відбувається взаємодія дитини не тільки з учителем, а й один з одним, яке також впливає на розвиток навчальної діяльності.

Г. А. Цукерман досліджувала роль кооперації з однолітками в психічному розвитку молодших школярів. Матеріалом для дослідження послужило експериментальне навчання російській мові першокласників. Порівнювалися експериментальний і контрольний класи. В експериментальному класі вчитель працював з групою спільно працюючих учнів, основним його завданням була організація ділового спілкування учнів з приводу досліджуваного матеріалу. У контрольному класі навчання було традиційним, при якому впливу вчителя адресувалися окремо кожного учня. Після закінчення дослідження результати в експериментальному класі були краще, ніж в контрольному. Звідси випливає, що діти краще засвоюють навчальний матеріал в спільній роботі з однолітками.

Г. А. Цукерман висунула ідею про те, що співпраця з однолітками якісно відрізняється від співпраці з дорослим. У відносинах дитини з дорослим саме останній ставить цілі, контролює і оцінює дії дитини. Дитині залишається роль виконавця, окрім того, він в принципі обмежений в можливостях свого взаємодії з дорослим через початкового нерівноправності їх позицій. Помічено, що діти можуть робити помилки вуже сформувалися діях і з легкістю їх знаходять, але тільки за допомогою дорослих. На думку Г. А. Цукерман, це відбувається тому, що вчитель передає тільки операційний склад дії, але залишається власником його смислів і цілей.

При спільній роботі з однолітками рівноправне спілкування збагачує дитини досвідом контрольно-оцінних дій і висловлювань. Аналізуючи взаємодію дітей в експериментальному класі, Г. А. Цукерман виділила дві характеристики спільної навчальної діяльності.

1. Незалежність від дорослого. Роль дорослого полягає в організації роботи та її "запуску", а потім діти працюють

самостійно. До вчителя вони звертаються дуже рідко, але постійно взаємодіють з однолітками. Це забезпечує врахування позиції партнера, його точки зору, сприяє децентрации, що веде до розвитку рефлексії.

2. Спрямованість не стільки на результат, скільки на спосіб своїх і партнера дій. Робота будувалася в формі "ситуації педради": діти виконували роль вчителів різних класів і обговорювали, на які правила треба дати завдання того чи іншого класу. В ході обговорення відзначався високий мотиваційний рівень учнів.

Навчальна діяльність пов'язана з іншими видами діяльності молодших школярів - ігровий і трудовий. Розглянемо, який вплив вона робить на ігрову діяльність. У молодшому шкільному віці актуальність гри зберігається, але в характері ігрової діяльності відбуваються зміни (табл. 7). Зростає значення ігор з досягненням відомого результату (спортивні, інтелектуальні ігри). У цьому віці гра носить прихований характер, тобто відбувається перехід від ігор в плані зовнішніх дій до ігор в плані уяви (гра-драматизація). Сформульовані правила гри стають важливіше заключного в грі сюжету. Крім того, гра починає підкорятися навчальної діяльності.

Таблиця 7

Етапи ігрової діяльності в молодшому шкільному віці

Етап розвитку гри

вік

дитини

зміст

Партнери (товариш) по грі

Вплив гри на розвиток дитини

Спортивні ігри (друга стадія розвитку ігор з правилами)

молодший

школяр

Головне - не процес, а результат гри - виграш

Для гри потрібен товариш. Порушення правил - звичайна практика

Розвиток рухових здібностей і особистісних якостей (мотивації і т.д.)

Ігри-фантазії

молодший

школяр

Зовнішнього дійства немає, діти фантазують, представляють себе в майбутньому

Не потрібні

Розвиток уяви, здатності до планування

Проте для молодшого школяра гра дуже важлива, оскільки дозволяє зробити сенс речей більш явним. За допомогою гри дитина наближає до себе сенс цих речей. У молодшому шкільному віці гра продовжує мати хоча і допоміжне, але все-таки істотне значення. Вона дозволяє дитині опанувати високими суспільними мотивами поведінки.

Навчальна діяльність пов'язана і з працею. У зв'язку з перебудовою школи питання зв'язку навчальної діяльності з працею стає особливо важливим. Участь дітей у трудовій діяльності має суттєвий вплив на процес засвоєння знань. Одна з основних труднощів освоєння знань в школі - це відірваність від життя. Дитина засвоює знання, знає формулювання і може проілюструвати їх на прикладі, але ці знання не застосовуються на практиці. Тому коли дитина стикається з життєвим завданням, то змушений вдаватися до життєвим уявленням. Це відбувається тому, що школа не організує діяльність, спрямовану на застосування отриманих знань на практиці.

Але завдання школи полягає не тільки в тому, щоб дати дитині певну кількість знань - потрібно виховати його в моральному відношенні. Перед школою стоїть завдання формування моральних якостей дитини в ході навчальної діяльності. Повністю забезпечити вирішення даного завдання в умовах суто теоретичного навчання не представляється можливим. А в праці громадський результат діяльності виступає в реальній предметній, речовій формі, у трудовій діяльності більш відчутна необхідність спільних зусиль колективу в досягненні певного результату. Саме тому праця має особливо важливе значення для формування моральних якостей особистості.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук