Навігація
Головна
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка будівництва

ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В БУДІВНИЦТВІ

Виробнича діяльність будівельних організацій може бути розглянута з технічної, економічної, управлінської, організаційної точок зору. Ці аспекти є основою для розвитку сталого конкурентоспроможного будівельного підприємства. У зв'язку зі специфікою підручника ми розглянемо в першу чергу економічні питання, що становлять зміст виробничої діяльності.

Виручка від реалізації будівельної продукції

Зазвичай вважається, що виробнича діяльність націлена на отримання прибутку як джерела доходів власників капіталу. Разом з тим вітчизняний досвід показує, що співвласники підприємства в більшості випадків беруть активну участь в його діяльності, є керівниками або працівниками будівельних організацій. Тому метою виробничої діяльності в рівній мірі можна вважати отримання загальної виручки від реалізації будівельної продукції, розширення присутності на підрядному ринку, розвиток виробничої потужності організацій навіть при невеликій величині одержуваного прибутку. Більш того, частина власників будівельних організацій вишукують можливості формального зменшення прибутку, так як обчислення прибутку пов'язане зі сплатою податку на прибуток.

У цих умовах найважливішим економічним показником виробничої діяльності є виручка від реалізації будівельної продукції. Продукція будівництва - закінчені будівництвом об'єкти, їх комплекси, а також результати окремих видів робіт, що здаються замовнику. Відповідно, реалізація будівельної продукції - продаж результатів виконаних робіт, об'єктів і комплексів.

Слід зазначити, що для будівельно-монтажних організацій основною продукцією є виконання будівельно-монтажних робіт. Проте до виручки від реалізації можуть ставитися кошти, отримані від продажу вироблених товарів і надання послуг. З точки зору оподаткування синонімами виручки від реалізації є доходи від реалізації та грошові надходження, пов'язані з реалізацією (відповідно до ст. 249 ПК РФ).

Виручка від реалізації є грошовою сумою, отриманою при реалізації продукції. До реалізації відноситься також продаж матеріалів і основних засобів, не призначених самими будівельними організаціями, а куплених раніше і не використаних для виконання робіт, а також виручка від продажу майнових прав. Розрізняють декілька видів виручки. Валова виручка надходить на рахунок виконавця робіт без будь-яких відрахувань, тобто з урахуванням ПДВ. Виручка нетто виручка від реалізації продукції за вирахуванням податку на додану вартість та інших обов'язкових платежів [1] . Для фінансового аналізу можуть також бути використані поняття річної виручки, середньомісячної виручки.

Виручка від реалізації визначається в залежності від облікової політики підприємства: методом нарахування або касовим методом. По суті, мова йде про дату, на яку фіксується отримана виручка: дата фіксації в бухгалтерії факту здачі-приймання робіт або дата отримання коштів на банківський рахунок. У податковому обліку будівельних організацій виручку відображають при нарахуванні (тобто по підписанню акту про виконання робіт) - див. Гл. 39 підручника. Здача-приймання робіт документується зазвичай складанням акту про приймання виконаних робіт за формою КС-2 (табл. 31.1), затвердженої наказом Мінстату України від 11.11.1999 № 100.

Хоча акт про виконання робіт за формою КС-2 не є обов'язковим бухгалтерським документом, він вживається практично повсюдно. Однак суми, що включаються в акт, можуть бути визначені різними шляхами в залежності від прийнятих сторонами договірних умов. Так, якщо оплата проводиться відповідно до кошторису, в акт повинні включатися посилання на рядок кошторису. При цьому акт відрізняється від кошторису практично тільки обсягами робіт: в кошторисі обсяг визначається на весь об'єкт, а в акті обсяг обмежений часовими рамками фактичного виконання (як правило, за місяць).

В акті про виконання робіт наводяться також всі коефіцієнти і нарахування, що використовувалися в кошторисах, за винятком резерву коштів на непередбачені роботи і витрати. Якщо в договорі зазначено, що оплата проводиться за фактично виконаним роботам і витрат, а договірна ціна не включає розрахований в зведеному кошторисному розрахунку резерв, то резерв залишається в розпорядженні замовника. При цьому в разі виявлення необхідності виконання додаткових робіт підрядник зобов'язаний сповістити про це замовника і узгодити з ним необхідність проведення таких робіт (за винятком випадків ліквідації аварійних ситуацій). Замовник оплачує додаткові роботи за рахунок резерву; в цьому випадку вони включаються в акт про виконання робіт додатковими рядками.

Таблиця 31.1

Уніфікована форма № КС-2

АКТ ПРО ПРИЙНЯТТЯ ВИКОНАНИХ РОБІТ

номер

Найменування

робіт

Номер одиничної розцінки

одиниця

вимірювань

ня

виконано робіт

по

порядку

позиції по кошторису

коли

кість

Ціна за одиницю, крб.

вар

ність,

руб.

1

2

3

4

5

6

7

8

Разом Всього за актом

X

X

здав

посада підпис розшифровка підпису

М.П.

прийняв _

посада підпис розшифровка підпису

М.П.

Якщо ж в контрактній ціні враховано резерв коштів на непередбачені роботи і витрати, що характерно для державних і муніципальних замовлень, то при розрахунках за виконані роботи і витрати резерв коштів в актах приймання НЕ розшифровується і оплачується замовником за нормою, встановленої при формуванні договірної ціни [2 ][2] .

Акт складається, як правило, щомісяця, підписується представниками замовника і підрядника (при прийманні субпідрядних робіт - представниками підрядника та субпідрядника). У разі присутності на майданчику інженера замовника або технічного агента інвестора вони візують акт. При оплаті робіт відповідно до кошторисів акт містить посилання на позиції кошторису, при оплаті за договірними цінами графа "посилання на кошторис" не заповнюється. Обсяг виконаних робіт визначається обмірами, іноді на підставі візуальної проміжної оцінки (звідси просторічне назву "процентовка"), що, звичайно, неправильно. Акт може включати також дані про вартість технологічного обладнання в разі поставки його підрядником.

У разі застосування твердих договірних цін графи форми КС-2 з посиланнями на позицію кошторису, номер одиничної розцінки і з ціною за одиницю можуть не заповнюватися [3] . При цьому переробляти все кошторису під договірну ціну немає необхідності.

Практичний досвід

Якщо ж у договорі закладена можливість оплати платіжних етапів за договірною ціною, то потреба в більш дрібній проміжне прийняття робіт за актами, по суті, відпадає. Щомісячне оформлення актів зберігається тільки для більш рівномірного отримання коштів підрядниками, але вартість робіт за актами, оформлюваним в межах одного платіжного етапу, не повинна перевищувати наперед визначеної вартості цього етапу. Після закінчення всіх робіт по етапу оформляється акт приймання етапу в цілому, і на підставі цього акта проводиться оплата решти частини коштів. Такий спосіб випробуваний на ряді будівництв і призводить до суттєвого спрощення проміжних приймально-здавальних процедур.

Разом з тим слід сказати, що оформлення актів про виконання робіт дозволяє в майбутньому уникнути можливих суперечок про виконання фізичних обсягів робіт, підтвердити виконання робіт при постановці об'єкта на баланс і при наступних можливих перевірках. Тому в будь-якому випадку рекомендується оформляти акти КС-2.

Окремо стоїть питання про виручку за зведення титульних тимчасових будівель і споруд. Як відомо, в кошторисні нормативи включені витрати на будівництво, експлуатацію та розбирання цих споруд. Тому, якщо в договорі підряду була включена вартість таких споруд по укрупненої нормі, то додаткової розшифровки сум, отриманої підрядною організацією, не потрібно. Побудовані тимчасові будівлі і споруди приймаються за актом, зараховуються в основні засоби замовника (крім тимчасових автодоріг, під'їзних шляхів та архітектурно оформлених зборів, будівництво яких в норму не входить) і передаються в користування підряднику в порядку, встановленому в договорі підряду. Після закінчення будівництва конструкції і устаткування, одержувані в результаті розбирання тимчасових будівель і споруд, оприбутковуються бухгалтерією замовника, проте можуть бути продані підряднику лише за його згоди [4] . Тимчасові нетитульні об'єкти приймаються в експлуатацію окремим актом за формою КС-8.

Позареалізаційна виручка кошти, отримані організацією від діяльності, не пов'язаної з реалізацією продукції. До них відносяться:

  • - доходи від пайової участі в капіталах інших організацій;
  • - доходи від здачі майна в оренду;
  • - доходи від надання в користування патентів та інших прав;
  • - вартість матеріалів, отриманих при демонтажі основних засобів;
  • - отримані від контрагентів відповідно до договірних умов штрафи, неустойки та пені;

отримані за користування грошовими коштами відсотки;

- позитивна курсова різниця, що виникає при зміні курсу валютних цінностей та ін.

Обсяг виручки, одержуваної будівельною організацією, залежить перш за все від обсягу виконаних будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт, а також від рівня їх оплати. Велика частина майбутньої виручки визначається ціною договорів, що укладаються. Тому систематичне зниження підрядником пропонованої на конкурсі ціни істотно нижче собівартості - демпінг ( dumping ) тягне за собою втрати виручки, які можуть стати непоправними і привести до збитків і розорення фірми.

  • [1] Правила проведення арбітражним керуючим фінансового аналізу, затв. постановою Уряду РФ від 25.06.2003 № 367.
  • [2] Лист Мінрегіону Росії від 05.07.2011 № 17697-ВП / 08.
  • [3] Лист Мінрегіону Росії від 21.08.2009 № 27335-ВП / 08.
  • [4] Лист Мінрегіону Росії від 23.06.2009 № 19269-ВП / 08.
 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук