ЗАЛУЧЕННЯ ДІТЕЙ ДО ТЕАТРАЛІЗОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Залучення дітей до театралізованої діяльності сприяє освоєнню дитиною світу людських почуттів і комунікативних навичок, розвитку здатності до співпереживання.

З першими театралізованими діями малюки знайомляться дуже рано в процесі різноманітних ігор-забав, хороводів, при прослуховуванні виразного читання віршів і казок дорослими. Педагог повинен використовувати різні можливості, щоб обіграти будь-якої предмет або подію, пробуджуючи фантазію дитини. Наприклад, на прогулянці може сказати: "Подивіться, яке ласкаве сонечко, воно посміхається вам, дітки. Давайте і ми йому посміхнемось, привітаємося"; запропонує малюкам зобразити, як тупотить ведмідь, стрибає зайчик, літає літачок, гойдаються гілочки дерев, шелестять листочки. Бажано супроводжувати такі дії відповідними віршиками і пісеньками.

Зі справжніми театралізованими виставами діти можуть познайомитися в дитячому закладі при переглядах вистав, циркових вистав, лялькового театру, як в постановці професійних артистів, так і силами педагогів, батьків і старших дітей.

Педагоги можуть інсценувати знайомі дітям казки, віршики та в повсякденному житті. Для цього можна використовувати різноманітні лялькові театри (бі-ба-бо, тіньової, пальчиковий, настільний, театр на фланеграфе), а також звичайні іграшки. Бажано залучати дітей до посильної участі в інсценуваннях, обговорювати з ними побачене. Для цього найкраще використовувати знайомі дітям казки - "Ріпка", "Теремок", "Колобок", "Курочка-ряба" і ін. Дітям раннього віку складно вимовляти текст ролі повністю, але вони можуть вимовляти деякі фрази, зображати жестами дії персонажів. Наприклад, в "Ріпці" малюки можуть "тягнути" ріпку, в "Курочку-Рябі" зображати плач діда і баби, показувати, як мишка махнула хвостиком, пищати за неї. Малюки можуть не тільки самі виконувати деякі ролі, а й діяти ляльковими персонажами. В процесі таких ігор-інсценівок, діючи разом з дорослими і наслідуючи їм, вони вчаться розуміти і використовувати мову міміки і жестів, вдосконалюють свою промову, в якій емоційне забарвлення, інтонація виступає важливою складовою.

Залучаючи дітей до гри-інсценізації, не слід чекати від них точного зображення особливостей персонажа, набагато важливіше бажання дитини брати участь в ній, його емоційний стан. Спільне переживання дітьми почуття, їх прагнення показати, що відчуває персонаж, допомагає малюкам освоювати абетку взаємин. Співпереживання персонажам інсценівок розвиває емпатію, уявлення про "поганих" і "хороших" людські якості.

підсумки

Діти з самого раннього віку виявляють цікавість до музики, творів образотворчого мистецтва, поезії, театральних постановок. Ці естетичні враження збагачують їх емоційну сферу, лягають в основу формування художнього смаку, стимулюють творчу активність.

Найважливіша роль в художньо-естетичному розвитку дитини належить дорослим. Педагоги привертають увагу дітей до краси навколишнього світу, в доступній формі знайомлять їх з творами літератури і мистецтва, пробуджують і підтримують інтерес до різних видів художньо-естетичної діяльності, знайомлять їх з різноманітними матеріалами, засобами, використовують безліч ігрових прийомів для стимуляції дитячої уяви, втягують в різні види діяльності (малювання, ліплення, виготовлення аплікацій).

Педагоги підтримують інтерес дітей до музики: надають можливість слухати фрагменти класичних і народних музичних творів, експериментувати з різноманітними музичними іграшками та інструментами; спонукають їх відображати музичні образи в двіженіях-, співі; створюють умови для залучення дітей до театралізованої діяльності; організують перегляд вистав, інсценувань, використовуючи різні види театру (ляльковий, настільний, пальчиковий, тіньовий і ін.), залучають дітей до посильної участі в розігруванні казок, потешек, віршиків.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >