Навігація
Головна
 
Головна arrow Маркетинг arrow Конкурентоспроможність товарів і послуг
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Науково-технічний потенціал країни

Як зазначалося вище, фірми США отримують 30-50% прибутку за рахунок товарів-новинок. У них матеріалізовані нові ідеї, джерелом яких є наукові досягнення, зокрема відкриття та винаходи. Згідно з наявними в США оцінками на 1 дол., Вкладений у НДДКР, припадає 9 дол. Зростання ВВП.

До кінця XX в. витрати на дослідження і розробки в Росії становили трохи більше 1% ВВП. Тим часом розвинені країни, що лідирують у сфері оновлення технологій і торгівлі високотехнологічною продукцією, витрачають на НДДКР значно більше - 2-2,5% ВВП. Результати опитувань показують, що тільки 1/3 російських підприємств вважає інновації необхідною умовою підвищення своєї конкурентоспроможності. У результаті частка участі підприємницького сектору в розвитку науково-технічного потенціалу країни становить близько 16%, що набагато менше, ніж у розвинених країнах, де приватні компанії забезпечують 60-70% загальнонаціональних витрат на НДДКР.

На дискусії, що пройшла в 2008 р в рамках Форуму "Стратегія - 2020" зазначалося, що в Росії тільки 9,4% підприємств здійснюють технологічні інновації. Для порівняння: у Німеччині - 73%, в Португалії - 39% і навіть у Греції, де 2/3 економіки становить туризм, - 27%.

У XX ст. були зроблені 80-95% всіх винаходів фахівцями з колишнього СРСР або нашими співвітчизниками, які виїхали за кордон. Причини успіхів пояснюються високим інтелектуальним потенціалом: добре організованою системою стимулювання та підтримки винахідництва; якісно поставленим освітою і відносно великими витратами (що найголовніше) на науку (в колишньому СРСР вони становили 4% ВВП, тобто були найвищими в світі).

Сьогодні в Росії на рівні законодавчих актів і дій Уряду РФ немає ефективної підтримки інтелектуально-інноваційної, винахідницької діяльності, необхідної для підйому вітчизняної промисловості.

У Росії загальні витрати на науку різко скоротилися, що призвело до зниження винахідницької активності в науково-дослідних інститутах та на підприємствах, негативно відбилося на інноваційної діяльності останніх. Небагато великі російські підприємства мають власні науково-дослідні центри, в той час як для більшості зарубіжних фірм це вважається нормою. Так, фінський концерн "Тіккуріла" - світовий лідер в області лакофарбової промисловості - виділяє щорічно 4% валового прибутку на науку [821.

Одним з основних пріоритетів державної політики Росії має стати збереження і розвиток науково-технічного потенціалу країни.

Росія залишається світовим лідером у розробці низки фундаментальних проблем в галузі природничих наук, а також у прикладних розробках лазерної та кріогенної техніки, нових матеріалів, аерокосмічної техніки, окремих зразків військової техніки і технологій, засобів зв'язку та телекомунікацій, інформатики, розробки програмних продуктів для ЕОМ і ін. [9]. Тому необхідно стимулювати розвиток і експорт високотехнологічних виробництв, заснованих на вітчизняних науково-технічних розробках, які здатні забезпечити конкурентні переваги російським компаніям на найближчу та довгострокову перспективи.

За оцінкою незалежних експертів, наведеною в роботі [10], вартість створеної вітчизняної інтелектуальної власності, що не затребуваною російською промисловістю, перевищує 400 млрд дол.

Рівень розвитку інформаційних технологій

За оцінками американських економістів, 2/3 зростання продуктивності в другій половині 1990-х рр. США пояснюються розвитком інформаційних технологій. Спочатку інформаційні технології використовувалися для обліку та ведення записів, тобто за допомогою комп'ютерів були автоматизовані рутинні і повторювані конторські функції. Вже на першому етапі їх застосування дало величезний ефект на робочих місцях.

Так, раніше казино витрачали 20% прибутку на процес стеження за гравцями, що роблять високі ставки. Тепер за кордоном багато з них обладнані першокласними комп'ютерними системами, що дозволяють аналізувати дані про відвідувачів і їх платоспроможності.

Сьогодні інформаційна технологія - це щось більше, ніж просто комп'ютери. Крім них вона включає обладнання розпізнавання даних, автоматизацію процесів життєвого циклу і інші апаратні засоби та послуги. Так, система автоматичного проектування продукції дозволила японським автомобільним фірмам в два - вісім разів скоротити час конструювання нових моделей.

У легкій промисловості Росії інформаційні технології планується застосувати при розробці взуття.

Нарешті, розвиток засобів зв'язку телекомунікацій та ЕОМ дозволяє оперативно отримувати інформацію про становище на внутрішньому і зовнішньому ринках, аналізувати її і готувати варіанти прийняття тих чи інших рішень.

За рівнем розвитку телекомунікаційних систем - найважливішого чинника успішного ведення сучасного бізнесу - Росія відстає від країн Заходу, але оцінками фахівців, на 15-20 років [88]. Зокрема, за питомою вагою у світовому комп'ютерному парку наша країна знаходиться в середині другого десятка (за даними рейтингу), а за кількістю комп'ютерів на душу населення - в середині четвертого десятка.

Відставання за рівнем розвитку інформаційних технологій, безумовно, обмежує можливості прискореного підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товарів і послуг.

Стан фінансової системи. Стан фінансової системи визначається насамперед курсом і стабільністю національної валюти. Курс рубля (долара, євро) визначає жорсткість конкурентної боротьби. Високий курс рубля (низький курс долара, євро) підвищує жорсткість конкурентної боротьби на внутрішньому ринку Росії, оскільки збільшує конкурентоспроможність імпортних товарів.

Зміцнення євро веде до подорожчання європейських товарів на російському ринку, які за даними за 2008 р становили 50% всього імпорту. У результаті попит на ці товари і відповідно фізичні обсяги російського імпорту знижуються. Зміцнення євро на 1% (при фіксованому реальному обмінному курсі по відношенню до долара США) скорочує обсяг імпорту також на 1%. Зменшення обсягів імпорту вигідно російським виробникам, оскільки дає їм шанс на імпортозаміщення.

Зниження курсу рубля зменшує конкурентоспроможність імпортної продукції через її подорожчання. Девальвація національної валюти в серпні 1998 р надала вітчизняної промисловості унікальну можливість підвищити свою конкурентоспроможність на внутрішньому ринку. Це торкнулося насамперед виробників продуктів харчування. Їхня продукція за ціновими і споживчим параметрами виявилася набагато більш конкурентоспроможною в порівнянні з зарубіжними аналогами.

Суттєвий приріст продукції стався також у легкої і текстильної промисловості. Криза благотворно вплинув і на розвиток виробництва будівельної і лакофарбної продукції.

Деякі країни свідомо підтримують низький курс власної валюти, наприклад Китай. Юань він тримає на одному рівні вже тривалий час. Завідомо низький курс допомагає Китаю не пускати на свій ринок імпортні товари і заповнювати своєю продукцією західні ринки.

Наведені нижче приклади показують, як продумана тарифна політика сприяє конкурентоспроможності вітчизняної меблевої промисловості.

В кінці 2004 р вперше були введені мита на імпорт меблів, що враховують її цінову і товарну категорію. Зокрема, збільшилися мита на ввезення недорогої продукції, яка становила до 80% меблевого імпорту в Росії, що негайно викликало його відтік з країни. У результаті в 2005 р відбулося скорочення імпорту меблів з Білорусії, що становить 1/3 в структурі російського імпорту.

Паралельно з підвищенням мит на готові меблі були знижені з 20 до 10% тарифи на ввезення комплектуючих (фасадні скла, кромки, фурнітура). У підсумку вітчизняні виробники змогли у великих обсягах використовувати імпортну фурнітуру (у нашій країні в невеликій кількості виробляються тільки ковані елементи і дзеркала), а значить наблизитися до конкурентоспроможності європейської меблів. Ряд підприємств перейшов на фурнітуру, яку раніше могли дозволити тільки виробники дорогих меблів: загартоване скло, роликові направляючі висувних ящиків та ін.

В якості позитивного факту в митній політиці слід вказати на прийняття рішення про звільнення від мит і зниженні їх на техніку та сировину, які не виробляються (не видобуваються) в Росії. Зокрема, із сировини слід згадати бавовна, австралійський і новозеландський шерсть.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук