ТЕКСТОВІ ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ

Загальні положення

Текстові документи поділяють на документи, що містять в основному суцільний текст (пояснювальна записка, технічні умови), і документи, що містять текст, розбитий на графи (специфікації, таблиці).

Текстові документи необхідно складати відповідно до ГОСТ 2.105-95. Їх слід виконувати на аркушах формату А4 (табл. 2.2) по ГОСТ 2.301-68 з нанесенням на них рамки і відповідної основного напису друкарським, машинописним або рукописним способом.

Величини полів між рамкою і краями аркуша рівні: зліва - 20 мм, зверху, праворуч і знизу - 5 мм.

На першому аркуші пояснювальної записки, на якому подано зміст, основний напис виконується за формою 2 (ГОСТ 2.104-68) (рис. 2.1), на решті аркушів - за формою 2а (ГОСТ 2.104-68) (рис. 2.2).

Основний напис для текстових конструкторських документів (перший або обкладинку)

Мал. 2.1. Основний напис для текстових конструкторських документів (перший або обкладинку)

Основний напис для креслень, схем і текстових конструкторських документів (наступні аркуші)

Мал. 2.2. Основний напис для креслень, схем і текстових конструкторських документів (наступні аркуші)

Позначення виробів і конструкторських документів

Кожному виробу, відповідно до ГОСТ 2.101-68, має бути присвоєно позначення.

Позначення виробу є одночасно позначенням його основного конструкторського документа (креслення деталі або специфікації складальної одиниці).

Складовою частиною, на які креслення не випущені, згідно ГОСТ 2.109-73, повинні бути присвоєні самостійні позначення за загальними правилами.

Позначення неосновного конструкторського документа має складатися з позначення виробу і коду документа, встановленого стандартами ЕСКД (ГОСТ 2.102-68, ГОСТ 2.601-68, Рис. 2.3 ГОСТ 2.102-68, 2.701-84).

Структура позначення наведена на рис. 2.3 (номера полів вказані в дужках):

  • • в поле 1 записують умовний код, сформований з скороченої назви дисципліни та особистого шифру студента, наприклад, МЕХ 52768;
  • • в поле 2 записують порядковий номер від 1 до 9 основний складальної одиниці, що входить до складу виробу;
  • • в поле 3 записують порядковий номер від 1 до 9 складальної одиниці, що входить до складу основної складальної одиниці і позначеної в поле 2;
  • • в поле 4 записують від 01 до 99 позначення деталі.

В позначенні конструкторських документів між полями 1 і 2, 3 і 4 ставлять розділові точки (рис. 2.3).

Якщо документу присвоєно код, то праворуч від поля 4 приводять його позначення.

В позначенні всього проектованого вироби в зборі, одночасно що є позначенням його специфікації, в полях 2, 3, і 4 записують нулі. Таке ж позначення записують в 1рафу 2 основного напису специфікації (розд. 2.3.17).

Для конструкторських документів за все вироби в зборі (креслення загального вигляду, пояснювальної записки), крім позначення вироби, правіше поля 4 призводять буквені позначення коду документа, відповідно, "ВО" або "ПЗ".

Іншими конструкторськими документами всього вироби в зборі можуть бути специфікації складальних одиниць, що входять до його складу, і креслення деталей, що не увійшли ні в одну з складальних одиниць.

Номер складальної одиниці в цьому випадку записують в поле 2 позначення специфікації, а номер деталі - в поле 4 позначення креслення.

Приклад позначення конструкторської документації на привід: пояснювальна записка МЕХ 53721.00.00 ПЗ;

специфікація приводу МЕХ 53721.00.00;

креслення загального виду приводу МЕХ 53721.00.00 ВО;

специфікація рами МЕХ 53721.01.00;

креслення загального вигляду рами МЕХ 53721.01.00 ВО;

специфікація черв'ячного редуктора МЕХ 53721.20.00;

креслення загального вигляду черв'ячного редуктора МЕХ 53721.20.00 ВО;

специфікація черв'ячного колеса редуктора МЕХ 53721.21.00;

складальне креслення черв'ячного колеса редуктора МЕХ 53721.31.00 СБ;

креслення маточини черв'ячного колеса редуктора МЕХ 53721.21.01;

креслення черв'яка редуктора МЕХ 53721.00.12.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >