ДІАГНОСТИКА ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ І ПОКАЗНИКИ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЙ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

Після вивчення глави 12 студент повинен:

знати

  • • пріоритетні напрямки розвитку національної економіки та перспективи технічного, економічного і соціального розвитку галузі охорони здоров'я та підприємства охорони здоров'я (організації охорони здоров'я);
  • • принципи прийняття і реалізації економічних і управлінських рішень в організації охорони здоров'я (на підприємстві охорони здоров'я);
  • • аналіз стану і використання основних засобів організації охорони здоров'я;
  • • аналіз використання трудових ресурсів організації охорони здоров'я;
  • • аналіз результатів технічного розвитку організації охорони здоров'я;

вміти

  • • виявляти проблеми економічного характеру при аналізі конкретних ситуацій, пропонувати способи їх вирішення і оцінювати очікувані результати;
  • • систематизувати і узагальнювати інформацію, готувати довідки і огляди з питань професійної діяльності, редагувати, реферувати, рецензувати тексти з питань економіки і управління охороною здоров'я в частині економічного аналізу;
  • • використовувати інформаційні технології для вирішення економічних завдань на підприємстві (в організації) охорони здоров'я на основі фінансового аналізу;

володіти

  • • методами розрахунку показників ефективності діяльності організації охорони здоров'я;
  • • навичками професійної аргументації при розборі стандартних ситуацій в сфері управління охороною здоров'я при проведенні фінансового аналізу;
  • • методами економічного аналізу виробничо-господарської діяльності організації охорони здоров'я та її підрозділів, оцінки ринкових позицій комерційної організації охорони здоров'я;
  • • методами визначення економічної ефективності впровадження повий медичної техніки і технологій, заходів з підвищення конкурентоспроможності продукту медичної праці.

Предмет, цілі і завдання економічного аналізу. Види економічного аналізу. Джерела інформації для аналізу діяльності бюджетної установи охорони здоров'я

Економічний аналіз по суті являє собою дослідження кількісних аспектів економічних явищ і в даний час є необхідним елементом управління, який покликаний сприяти вибору кращих варіантів економічних дій відповідно до поставлених цілей і завдань. Інформацію для прийняття управлінських рішень формують показники, кількісно і якісно характеризують явище або досліджуваний об'єкт. Ці показники можна розділити на дві групи:

  • • показники діяльності (як правило, специфічні для конкрентних організації охорони здоров'я);
  • • показники ефективності, тобто відношення найбільш можливого результату діяльності до найменших витрат об'єктивно обмежених ресурсів.

Економічний аналіз як метод дослідження економіки охорони здоров'я як по всій сукупності що протікають в ній процесів, так і по кожному з них окремо може здійснюватися з метою виявлення основних тенденцій і закономірностей розвитку галузі; їх взаємозв'язку і взаємовпливу; факторів, що визначають ті чи інші результати, основні пропорції і співвідношення. На мікрорівні економічний аналіз являє собою методи оцінки витрат і вигод, відносної прибутковості діяльності, величини чистого прибутку організації на даний період. В процесі аналізу господарської діяльності розкриваються соціально-економічні чинники, що впливають на ефективність діяльності, що, як правило, служить основою для вибору управлінських рішень керівництвом медичної організації.

Види аналізу господарської діяльності поділяються на загальний і цільовий аналіз.

Загальний аналіз досліджує всі сторони діяльності організації.

Цільовий аналіз охоплює окремі напрямки або вирішує спеціальні завдання. Цільовий аналіз може бути класифікований за такими критеріями:

  • 1) за часом прийняття рішень :
    • • перспективний,
    • • ретроспективний,
    • • поточний,
    • • оперативний;
  • 2) періодичності проведення •.
  • • періодичний,
  • • одиничний;
  • 3) зв'язки із загальними функціями управління •.
  • • аналіз, попередній складання плану,
  • • аналіз виконання плану,
  • • аналіз результатів контролю над лікувальним процесом,
  • • аналіз ефективності стимулювання праці і т.п .;
  • 4) рівнями управління '.
  • • міжвідомчий,
  • • внутрішньовідомчі й,
  • • внутрішньоорганізаційні,
  • • внутріотделенческій,
  • • аналіз робочого місця лікаря, медсестри.

Предмет аналізу господарської діяльності організації охорони здоров'я включає наступні елементи:

  • 1) дотримання договірних зобов'язань;
  • 2) використання основних фондів;
  • 3) використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів;
  • 4) собівартість продукту;
  • 5) модернізація і переоснащення організації;
  • 6) ефективність діяльності медичного колективу - прибуток, рентабельність, резерви зростання.

З найбільш значущих заданий економічного аналізу виділяються наступні три напрямки:

  • 1) оцінка матеріально-технічних умов надання медичних послуг і виявлення їх змін в просторово-часовому розрізі;
  • 2) виявлення основних факторів, що викликають зміни в фінансово-виробничому стані організації охорони здоров'я, і оцінка ступеня їх впливу;
  • 3) виявлення резервів підвищення ефективності функціонування організації охорони здоров'я або фармацевтичного підприємства.

До завдань економічного аналізу також відносяться: виявлення способів економії ресурсів; пошук і впровадження передових технологій лікувального процесу; оцінка ефективності управлінських рішень та медичної допомоги [1] .

Методи аналізу господарської діяльності різні.

Порівняльний метод зіставляє фактичні показники з плановими, періодами минулого року, іншими організаціями охорони здоров'я. Також застосовуються:

  • методи математичної статистики (наприклад, методи вивчення одновимірних і багатовимірних статистичних сукупностей);
  • методи елементарної математики : арифметичні, алгебраїчні та інші подібні методи;
  • методи дослідження операцій (дослідження управління запасами, зносу і заміни обладнання);
  • економетричні методи (наприклад, методи "витрати - випуск", виробничі функції);
  • математичної теорії оптимальних процесів (для управління техніко-економічними процесами, управління ресурсами);
  • системний аналіз ;
  • методи моделювання ;
  • евристичні методи (наприклад, методи експертних оцінок).

В економічному аналізі порівняльний метод вважається одним з найважливіших, саме з нього і починається процес аналізу. Існує кілька способів порівняння:

  • 1) порівняння фактичних даних з плановими величинами;
  • 2) порівняння з минулими періодами;
  • 3) порівняння з кращими методами роботи і показниками по підрозділам установи охорони здоров'я, передовим досвідом, новими досягненнями медичної науки і техніки.

Якщо порівнюються середні показники, необхідно дотримуватися певних умов і вимоги, а саме; показники повинні обчислюватися по кожній однорідній групі підрозділів даної установи охорони здоров'я або інших установ (наприклад, результати діяльності районних поліклінік, спеціалізованих стаціонарів одного профілю, терапевтів, що працюють в одній або різних поліклініках).

Факторний метод визначає вплив окремих факторів на зміну певного показника. Такий аналіз дозволяє встановити, який із чинників надає на досліджуваний показник вирішальний вплив.

Балансовий метод полягає в зіставленні як в натуральній, так і у вартісній формі системи показників, наприклад, ресурси і їх використання, грошові доходи і витрати, активи і пасиви, виробництво товарів медичного призначення і їх розподіл і т.д.

Індексний метод - це метод статистичного аналізу, що застосовується для вивчення динаміки явища. За допомогою індексів порівнюються трудові витрати, дається грошова оцінка результатів і т.п. Метод грунтується на відносних показниках, що відображають зміну рівня досліджуваного явища до такого в минулому або до базисному показнику. Індекс розраховується як відношення вимірюваної величини до базисної.

Інформаційною базою економічного аналізу є дані медичної та економічної статистики, бухгалтерського та управлінського обліку.

Таким чином, економічний аналіз в медичних організаціях - це сукупність прийомів і методів угруповання і порівняльної оцінки показників медичної, господарської та фінансової діяльності, метою якого є визначення способів раціонального використання внутрішніх ресурсів [2] .

Економічний аналіз повинен проводитися на всіх стадіях формування та реалізації управлінських рішень.

Підпорядкування економічного аналізу цілям управління дозволяє значно підвищити ефективність роботи закладів охорони здоров'я. Як правило, аналіз проводиться на основі показників, які відображають ефективність використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів в роботі установи.

Фінансово-економічний аналіз ґрунтується на даних бухгалтерського обліку та імовірнісних оцінках майбутніх чинників господарського

життя установи охорони здоров'я. У зв'язку з цим достовірна бухгалтерська звітність стає інформаційною базою подальших аналітичних розрахунків, необхідних для прийняття управлінських рішень.

Сучасна організація охорони здоров'я має статус самостійно господарюючого суб'єкта. У зв'язку з цим зростає роль керівника, перш за все - головного лікаря як організатора лікувального та господарського процесів. Головний лікар повинен володіти питаннями взаємин з кредитно-фінансовими організаціями, оплати медичної допомоги та формування цін на медичні послуги, використовувати в своїй роботі методи фінансового менеджменту. Керівники підрозділів медичного закладу покликані аналізувати результати і витрати, регулювати потребу в матеріальних і фінансових ресурсах з метою підвищення економічної ефективності медичної діяльності.

Найважливішим питанням для керівника є управління кадрами. Сам процес управління медичним персоналом проходить певні стадії:

  • 1) аналіз ситуації;
  • 2) постановка цілей;
  • 3) стратегічне і тактичне планування;
  • 4) організація;
  • 5) контроль.

Управління трудовими ресурсами - обов'язок керівника будь-якого рівня: головного лікаря, завідувача відділенням, головної медсестри та ін. Керівник повинен вміти аналізувати чисельність посад і фізичних осіб, рух кадрів, кваліфікацію лікарського та сестринського персоналу.

Економічний аналіз зайнятості медичного персоналу представлений в табл. 12.1.

Таблиця 12.1

Показники та етапи економічного аналізу зайнятості медперсоналу

[3]

етап

вид допомоги

амбулаторний

прийом

стаціонарна допомога

допоміжні ті служби

I. Визначення розрахункових норм часу на одиницю роботи

Відвідування: закінчений випадок поліклінічного обслуговування

Один випадок госпіталізації (періоди: надходження, діагностичний процес, лікування, виписка)

дослідження; процедура

II. Розрахунок нормативних показників по праці

Розрахункові норми процесів; планова функція лікарської і медсестринської посади

Розрахунковий норматив на одну посаду (в чисельності пацієнтів); кількість госпіталізованих на одну посаду в рік

Планова навантаження на одну посаду (в хвилину; умовних одиниць трудомісткості, або УЄТ)

Закінчення табл. 12.1

етап

вид допомоги

амбулаторний

прийом

стаціонарна допомога

допоміжні

служби

III. Визначення витрат праці на виконаний в установі обсяг роботи

Фактичне число відвідувань на рік

Зайнятість ліжка в році; фактична кількість випадків госпіталізації в рік

Витрати праці (в хвилину, уел. Од. Трудомісткості, або УЄТ) протягом року по підрозділах, групах персоналу

IV. Розрахунок чисельності медичного персоналу

Чисельність лікарів за обсягом роботи: визначення чисельності середнього і молодшого медичного персоналу

Чисельність посад лікарів за обсягом роботи; чисельність середнього і молодшого медичного персоналу в розрахунку на фактично зайняті ставки протягом року

Чисельність лікарського і середнього медичного персоналу за обсягом роботи; чисельність молодшого медичного персоналу по нормативному співвідношенню з розрахунковим числом лікарів і середнього медичного персоналу 1

Економічний аналіз передбачає визначення рівня продуктивності праці одного працівника, що характеризує результати, досягнуті ним в одиницю часу. В охороні здоров'я прийняті кількісні натуральні показники (число відвідувань, процедур, досліджень, госпіталізацій), які співвідносяться з витратами живої праці і використовуються в якості наведені цифри щодо праці. Вартісні показники продуктивності праці можуть виражатися через вартість наданих медичних послуг. Також в результаті проведеного аналізу може бути визначена трудомісткість як показник, зворотний продуктивності праці [4] .

Продуктивність праці можна розрахувати наступним чином:

де чистий прибуток - це прибуток, після сплати податків і відсотків за кредит, а також інших першочергових платежів (орендна плата, відрахування до вищестоящих організацій та ін.); середньооблікова кількість працівників - середньоарифметичне від числа працівників організації охорони здоров'я за 12 міс.

Рівень продуктивності праці може обчислюватися для одного працівника, працівників підрозділу, працівників медичного закладу, працівників охорони здоров'я в цілому і як рівень продуктивності суспільної праці.

Крім трудових до основних відносяться і матеріальні ресурси. Дослідження ефективності використання матеріальних ресурсів перш за все пов'язано з аналізом руху основних фондів, до яких відноситься і медичне обладнання.

Економічна ефективність використання ліжкового фонду, що є важливою частиною основних фондів стаціонару, розуміється як ступінь його раціонального і цільового використання [5] :

де коефіцієнт раціонального використання ліжкового фонду До ,. - це

коефіцієнт цільового використання ліжкового фонду - це

де 0 (- фактичний оборот ліжка; 0 "- нормативний оборот ліжка;

1] з - цільова зайнятість ліжкового фонду при госпіталізації стаціонарних хворих (кількість днів у році); 11 ^ - фактична зайнятість ліжкового фонду (кількість днів у році); - фактична середня тривалість госпіталізації; 11 п - норматив зайнятості ліжка; А п - норматив тривалості госпіталізації.

Наприклад, 17 / - 345 дн., А у - 18 дн .; 17 "- 330 дн., А п - 16,2 дн.

тоді

Якщо і з = 242 дн., Ь) = 345 дн., То До з = 0,7, а До е = 0,94 • 0,7 = 0,66.

У нашому прикладі ефективність використання ліжкового фонду стаціонару дорівнює 66%, що є показником низького рівня ефективності, так як значення цього показника повинно прагнути до 100%. Зона неефективності становить 0,34. Якщо вартість утримання ліжкового фонду стаціонару складе 5 млн руб. за період, то економічні збитки від неефективного використання ліжкового фонду складе 1,7 млн руб.

В охороні здоров'я особливо важливо правильно вибрати критерії, що відображають результати праці, інакше кажучи, враховувати не тільки кількісні, але і якісні показники (наприклад, при високому завантаженні ліжка може бути мало вилікуваних пацієнтів; в той же час велика кількість вилікуваних пацієнтів може пояснюватися високою захворюваністю в регіоні і т.д.).

Ефективність використання основних фондів організації охорони здоров'я можна визначити за допомогою показника фондовіддачі :

Фондовіддача = Чистий прибуток: Вартість основних засобів • 100%.

Фондовіддача може бути виражена як в натуральній, так і у вартісній формі. Зворотний йому показник - фондомісткість: величина матеріальних витрат на одиницю показника результату (наприклад, на кожен рубль отриманого чистого прибутку).

  • [1] Економіка охорони здоров'я / під заг. ред. А. В. Решетнікова. Гл. 11. С. 120.
  • [2] Економіка охорони здоров'я / під заг. ред. Л. В. Решетнікова. Гл. 11. С. 122.
  • [3] Економіка охорони здоров'я / під заг. ред. Л. В. Решетнікова. Гл. 11. С. 126.
  • [4] Рекомендоване співвідношення лікарських і медсестринських посад в середньому є 1: 3.
  • [5] Азаров А. В. Деякі аспекти економічної ефективності використання ліжкового фонду лікувально-профілактичних установ // Економіка охорони здоров'я. 1999. № 2-3. С. 29.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >