ПРОЦЕС І РЕЗУЛЬТАТ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ МЕДИЧНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

Якщо в результаті проведеного економічного аналізу висновки виявилися незадовільними, необхідно скласти і реалізувати план оздоровлення фінансового стану медичної організації. Він може включати такі заходи:

  • • збільшення розміру статутного капіталу та інших власних коштів;
  • • ліквідацію збитків минулих років;
  • • ефективну інвестиційну діяльність;
  • • скорочення витрат на ведення справи;
  • • збільшення обсягів підприємницької діяльності (наприклад, платної медичної діяльності) і доходів від ніс;
  • • перегляд цін на медичні послуги, наближення собівартості до реальних витрат закладу охорони здоров'я (формування повного тарифу на рівні собівартості, а для платних послуг, крім цього, ще й наявність в тарифі розрахункового прибутку) і, якщо цьому сприяє ринкова кон'юнктура, збільшення частки прибутку в ціною;
  • • економія наявних ресурсів установи охорони здоров'я;
  • • більш широке впровадження і розвиток медичного лізингу,
  • • дозвіл вільніше користуватися орендною платою і формувати фонд амортизації як тимчасово вільний джерело грошових коштів;
  • • поліпшення механізму взаємодії федерального, регіонального бюджетів і коштів ОМС, інших джерел фінансування з тим, щоб збалансувати обсяги гарантованої безплатної медичної допомоги з реальними фінансовими засобами.

Задовільна ж фінансова ситуація проявляється в правильних грошових взаєминах організації охорони здоров'я з фінансовими партнерами і перш за все - в своєчасності платежів.

Заклади охорони здоров'я фінансово взаємодіють з ТФОМС і СМО.

Економічна ефективність системи управління фінансовими ресурсами ТФОМС повинна оцінюватися на основі цілого ряду показників.

1. Коефіцієнт ефективності надходження страхових внесків. Цей показник розраховується за формулою

де КЕфП ств - коефіцієнт ефективності надходження страхових внесків; ФОП ств - фактичний обсяг надходжень страхових внесків; ПОП ств - плановий обсяг надходжень страхових внесків.

Якщо цей показник дорівнює або більше 1, то обсяг надходжень страхових внесків достатній. Якщо це показник менше 1, то обсяг надходжень страхових внесків недостатній.

  • 2. Рівень витрат. Рівень витрат визначається шляхом зіставлення фактичних і планових показників. Визначивши планову суму фінансових коштів, необхідну на виконання ТПОМС, ми можемо порівняти її з фактичною сумою, сформованої на виконання ТПОМС. З точки зору ефективності ці суми повинні бути рівні, а їх співвідношення, або рівень витрат, дорівнює 1.
  • 3. Ефективність використання страхових внесків. У цьому випадку застосовується коефіцієнт ефективного розподілу фінансових коштів на оплату медичної допомоги ТФОМС, який розраховується як

КЕфРф.е "Дср.ОМС / ° ст.в>

де КЕфРф З - коефіцієнт ефективного розподілу фінансових коштів на оплату медичної допомоги ТФОМС; Д ср .омс - Частка коштів ОМС, спрямованих на фінансування установ охорони здоров'я; Про ст в - обсяг надійшли страхових внесків, штрафів, пені.

  • 4. Показники ефективності управління фінансовими ресурсами СМО. До них відносяться виручка, прибуток, коефіцієнт зниження витрат, рентабельність. Важливою умовою фінансової стійкості СМО є правильно сформований тариф на медичну послугу. Тут економічні інтереси СМО і установи охорони здоров'я можуть бути протилежними. Однак соціальна відповідальність СМО повинна сприяти тому, щоб тарифи на медичні послуги окупали витрати установи охорони здоров'я. Це забезпечить фінансову стійкість останнього.
  • 5. Кількість своєчасно укладених СМО договорів з установами охорони здоров'я за поточний період є показником ділової активності. Цей показник повинен в ідеалі дорівнювати 100%.

Фінансовий аналіз в організаціях охорони здоров'я є частиною загального, повного аналізу лікувальної та господарської діяльності, який складається з двох тісно взаємозалежних розділів: фінансовий аналіз і виробничий управлінський аналіз , на основі яких в подальшому формується фінансова політика. Короткострокова фінансова політика, як правило, визначається на період, рівний році, довгострокова - на період п'ять і більше років.

Крім формованої короткостроковій і довгостроковій фінансової політики в процесі управління організацією охорони здоров'я виникає необхідність її оцінки з позицій суспільної результативності та ефективності. Громадська результативність в охороні здоров'я оцінюється не за величиною отриманих доходів, а за ступенем захищеності населення в галузі охорони здоров'я; ступеня реалізації прав пацієнтів; збільшення тривалості життя; збільшення народжуваності; зниження захворюваності населення (міста, району); ступенем охоплення населення диспансеризацією, профілактичними заходами. Заклад охорони здоров'я у своїй діяльності має прагнути

до позитивної динаміки даних показників, що буде відображати його громадськості ну ю результативність [1] .

  • [1] Економіка охорони здоров'я / під заг. ред. А. В. Решетнікова. Гл. 11. С. 138.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >