ГРОШОВІ ПОТОКИ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ

Розрахунковим періодом при визначенні ефективності інвестиційного проекту є його життєвий цикл.

Інвестиційний проект, як і будь-яка фінансова операція, породжує грошові потоки. Грошові потоки по спрямованості поділяють на позитивні (притоки), які відображають надходження грошових коштів на підприємство, і негативні (відтоки), які відображають вибуття, витрачання грошових коштів підприємством.

При побудові грошових потоків інвестиційного проекту необхідно враховувати тільки грошові надходження і виплати, пов'язані виключно з реалізацією даного проекту, протягом усього розрахункового періоду (життєвого циклу проекту). Не належать до грошових потоків проекту надходження і виплати грошових коштів, що виникають в результаті поточної діяльності підприємства.

При побудові грошового потоку проекту прогнозують всі надходження і виплати, пов'язані з реалізацією проекту протягом періоду від початку проекту до його завершення. Грошовий потік проекту розбивається по тимчасових періодах (крок проекту). В якості тимчасового періоду може бути обраний рік, квартал, місяць та ін. Тимчасові періоди найчастіше вибираються рівними, хоча можливе виділення і нерівних періодів. Вибір нерівних тимчасових інтервалів означає різну ступінь деталізації ходу реалізації проекту в проектних матеріалах. При виборі нерівних періодів зазвичай коротші інтервали вибирають на початкових етапах реалізації проекту, а на більш віддалених етапах реалізації інтервали стають тривалими, тобто початкові етапи опрацьовуються детально, а наступні - ескізно. Такий підхід до визначення кроку проекту пояснюється тим, що більш пізні витрати і доходи в меншій мірі впливають на ефективність проекту, ніж ті, які здійснюються в його початку (тимчасова вартість грошей) і, отже, повинні пред'являтися різні вимоги до точності вихідної інформації на різних кроках проекту. Звідси випливає правило обґрунтованої детальності, де говориться, що більш короткі кроки слід виділяти тоді, коли хід проекту на цих кроках досить детально відомий. Якщо ж інформація про реалізацію проекту на якомусь етапі недостатньо деталізована, то цей етап доцільно розбивати на більш довгі кроки. Дотримання цього правила призводить до того, що кроки, які стосуються останніх років реалізації проекту (крім самих останніх, на яких здійснюється ліквідація підприємства), можуть бути обрані тривалістю в два-три роки і навіть в п'ять років. Рекомендується нс розбивати розрахунковий період більш ніж на 15-18 кроків, так як при виділенні більше 18 тимчасових інтервалів вихідні таблиці з розрахунками будуть важко читаються, вивчати такі розрахунки буде незручно. Західні економісти в поданні інформації дотримуються наступного правила: перші два роки розрахункового періоду вони розбивають на квартали, третій рік - на півріччя, а всі наступні кроки приймають рівними одного року.

Грошові надходження та виплати повинні бути включені в грошовий потік того періоду, коли вони були зараховані або списані з грошових рахунків, а не до того періоду, до якого відносяться відповідні витрати або доходи. На практиці вважається, що генеруються в рамках одного часового періоду надходження і виплати мають місце в кінці періоду, тобто в основі методик аналізу інвестиційних проектів лежить потік постнумерандо. Детально методика побудови грошових потоків інвестиційного проекту буде розглянута в гл. 4 підручника.

Інформація про грошові потоки інвестиційного проекту повинна бути представлена в прогнозному звіті про рух грошових коштів (плановому грошовому потоці). Грошовий потік представляється з розбивкою за трьома видами діяльності: операційної, інвестиційної та фінансової. Розбивка грошового потоку організації за видами діяльності представляється доцільною, так як сприяє підвищенню аналітичності звітної інформації.

Відповідно до стандарту міжнародної фінансової звітності IAS 7 "Звіт про рух грошових коштів" дані види діяльності визначені в такий спосіб.

Операційна діяльність - основна приносить дохід діяльність підприємства та інша діяльність, відмінна від інвестиційної та фінансової діяльності.

Інвестиційна діяльність - придбання та вибуття довгострокових активів та інших інвестицій, що не відносяться до еквівалентів грошових коштів.

Фінансова діяльність - діяльність, яка призводить до змін в розмірі та складі внесеного капіталу і позикових коштів підприємства.

Потоки грошових коштів від операційної діяльності переважно пов'язані з основною прибутковою діяльністю підприємства. Наприклад, для заводу основною діяльністю є виробництво та реалізація продукції, для магазину - роздрібна торгівля і т.д. Грошові потоки від цієї діяльності є найбільш регулярними, так як вони обслуговують поточні операції, що повторюються з місяця в місяць.

До притоках грошових коштів по операційній діяльності відносяться:

  • - грошові надходження від продажу товарів і надання послуг;
  • - грошові надходження у вигляді роялті, гонорарів, комісійних та інша виручка;
  • - грошові надходження від страхової компанії за страховими виплатами;
  • - грошові надходження за договорами, укладеними в дилерських чи торговельних цілей;
  • - повернення податку на прибуток, якщо вони не можуть бути безпосередньо співвіднесені з фінансовою або інвестиційною діяльністю;
  • - інші надходження.

До відтокам грошових коштів по операційній діяльності відносяться:

  • - грошові виплати постачальникам за товари та послуги;
  • - грошові виплати працівникам і від імені працівників;
  • - грошові виплати податку на прибуток, якщо вони не можуть бути безпосередньо співвіднесені з фінансовою або інвестиційною діяльністю;
  • - грошові виплати страхової компанії;
  • - грошові виплати за договорами, укладеними в дилерських чи торговельних цілей;
  • - інші виплати.

Необхідно звернути увагу на те, що грошові потоки, що виникає від покупки або продажу комерційних або торговельних цінних паперів, відносяться до операційної діяльності. Це пов'язано з тим, що цінні папери та позики, призначені для комерційних або торговельних цілей, повинні бути прирівняні до запасів, придбаним спеціально для перепродажу. Таким чином, до надходжень за операційної діяльності відносяться надходження від коштів, вкладених в додаткові фонди.

Аналогічно, грошові аванси і позики, надані фінансовими інститутами, зазвичай класифікуються як операційна діяльність, оскільки вони відносяться до основної приносить дохід діяльності такої установи.

До відтокам грошових коштів по операційній діяльності відносяться і виплати відсотків по кредитах.

Поряд зі здійсненням основної діяльності організація здійснює також інвестиційну та фінансову діяльність. Періодично виникає необхідність оновлення основних засобів (придбання нового або реалізація застарілого обладнання), а також здійснення довгострокових інвестицій іншого характеру. Важливим етапом розробки проектів є питання про джерела його фінансування. Періодично виникають питання, що стосуються залучення додаткових джерел фінансування (власного або позикового капіталу). Грошові потоки, пов'язані з проведенням таких операцій, є менш регулярними, ніж потоки з операційної діяльності, але, незважаючи на це, їх вплив на величину сукупного грошового потоку може бути суттєвим.

Інвестиційна діяльність пов'язана із здійсненням довгострокових вкладень, як реальних (в матеріальні і нематеріальні активи, в людський капітал), так і фінансових.

До притоках грошових коштів з інвестиційної діяльності відносяться:

  • - грошові надходження від продажу основних засобів, нематеріальних активів та інших довгострокових активів;
  • - грошові надходження від продажу власного капіталу або боргових інструментів інших суб'єктів господарювання, а також часток у спільних підприємствах (крім надходжень по інструментах, що розглядаються як еквіваленти грошових коштів або призначеним для комерційних або торговельних цілей);
  • - грошові надходження від повернення авансів та позик, наданих іншим особам (крім авансових платежів і позик фінансових інститутів);
  • - грошові надходження за ф'ючерсними контрактами, форвардними контрактами, опціонами та договорами своп (swap), за винятком випадків, коли такі контракти укладаються для дилерських чи торговельних цілей або надходження класифікуються як фінансова діяльність.

До відтокам грошових коштів з інвестиційної діяльності відносяться;

  • - грошові виплати для придбання основних засобів, нематеріальних та інших довгострокових активів. До них відносяться виплати, пов'язані з капіталізованішими витратами на розробки та з самостійно виробленими основними засобами;
  • - грошові виплати для придбання власного капіталу або боргових інструментів інших суб'єктів господарювання, а також часток у спільних підприємствах (крім платежів за інструменти, що розглядаються як еквіваленти грошових коштів або призначені для комерційних або торговельних цілей);
  • - грошові аванси і позики, надані іншим особам (крім авансів і позик, наданих фінансовими інститутами);
  • - грошові виплати за договорами, грошові виплати за ф'ючерсними, форвардними контрактами, опціонами та договорами своп, за винятком випадків, коли такі контракти укладаються для дилерських чи торговельних цілей або виплати класифікуються як фінансова діяльність.

Операції з коштами, які надходять не за рахунок здійснення інвестиційного проекту, а ззовні, відносяться до фінансової діяльності. Засоби, зовнішні по відношенню до проекту, складаються з власного (акціонерного) капіталу організації і залученого капіталу. Інформація про надходження і виплати, пов'язаних з фінансовою діяльністю, має велике значення, так як має бути врахована при прогнозуванні вимог на майбутні грошові потоки підприємства з боку тих, хто його фінансує.

До притоках грошових коштів з фінансової діяльності відносяться:

  • - надходження від емісії акцій або інших пайових інструментів;
  • - надходження від випуску боргових зобов'язань, позик, векселів, облігацій, заставних та інших короткострокових або довгострокових запозичень.

До відтокам грошових коштів з фінансової діяльності відносяться:

  • - грошові виплати власникам для придбання або погашення акцій підприємства;
  • - грошові виплати за позиковими коштами;
  • - виплати орендаря для зменшення непогашеної заборгованості за фінансовою орендою.

Глибшого розуміння поділу потоків з операційної, інвестиційної та фінансової діяльності сприятиме самостійне вивчення міжнародного стандарту фінансової звітності IAS 7 "Звіт про рух грошових коштів".

Вище були розглянуті етапи оцінки ефективності інвестиційного проекту. На першому етапі (оцінка ефективності проекту в цілому), як правило, не враховуються грошові потоки, пов'язані із здійсненням фінансової діяльності. Облік грошових потоків по фінансовій діяльності необхідний на другому етапі оцінки ефективності - оцінці ефективності участі в проекті. Інформація наводиться в ув'язці з розробкою схеми фінансування інвестиційного проекту.

Оцінка ефективності інвестиційного проекту передбачає побудову чистого грошового потоку. Після того як проведена розбивка життєвого циклу проекту на кроки (тимчасові інтервали) і для кожного кроку встановлені надходження і виплати, визначають чистий грошовий потік, що відноситься до даного кроку (на даному часовому періоді). Чистий грошовий потік на конкретному етапі проекту являє собою різницю між сумою всіх надходжень грошових коштів і сумою всіх виплат за даний період. Саме чисті грошові потоки різних періодів дисконтуються при оцінці ефективності проекту.

При побудові грошових потоків деяких інвестиційних проектів можуть виникнути труднощі, пов'язані з поділом грошових потоків за видами діяльності. У таких випадках допускається об'єднання деяких або всіх потоків, що обумовлюється, зокрема, в Методичних рекомендаціях з оцінки ефективності інвестиційних проектів.

Допускається побудова грошових потоків інвестиційного проекту в поточних, прогнозних або дефлірованних цінах. Вибір виду цін, в яких будуть побудовані грошові потоки проекту, пов'язаний з застосовуваної методикою обліку впливу інфляції на ефективність проекту.

У разі якщо при побудові грошових потоків не враховується інфляція, тобто потоки будуються в цінах, що діють на момент оцінки, - мова йде про поточних цінах.

У разі якщо при побудові грошових потоків врахована інфляція, тобто ціни, в яких будуються грошові потоки, - це очікувані з урахуванням інфляції ціни, то мова йде про прогнозних цінах. При побудові прогнозних цін бажано враховувати неоднорідність інфляції, тобто той факт, що зростання цін на різні товари і послуги неоднаковий. Якщо неможливо врахувати неоднорідність інфляції, прогнозні ціни визначають шляхом коригування поточних цін на загальний базисний індекс інфляції (індекс-дефлятор ВВП).

Якщо прогнозні ціни привести до рівня цін фіксованого моменту часу (зазвичай це момент, коли проводиться оцінка ефективності проекту - нульовий крок проекту) шляхом ділення на загальний базисний індекс інфляції, то вийдуть Дефлірованние ціни. У разі якщо при побудові прогнозних цін врахована неоднорідність інфляції, то грошові потоки в поточних і дефлірованних цінах будуть відрізнятися; в іншому випадку грошові потоки співпадуть.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >