Навігація
Головна
 
Головна arrow Інвестування arrow Інноваційний менеджмент
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ІННОВАЦІЙ НА ОСНОВІ ОЦІНОЧНИХ ПОКАЗНИКІВ

Припустимо, що прийнято рішення на рівні держави про виділення капітальних вкладень на збільшення випуску гостродефіцитної продукції на базі більш досконалої технології. Перед трьома підприємствами поставлено завдання: збільшити випуск продукції на основі прогресивної технології в два рази. Приріст випуску продукції рівномірно розподіляється протягом всього періоду корисного застосування нововведення, рівного п'яти років. Решта інформації зведена в табл. 6.3.

Всі показники табл. 6.3 розбиті на дві групи. До першої групи входять показники, необхідні для розрахунку оціночних показників ефективності стосовно до конкретного підприємства, котрі використовують прогресивну технологію (гр. 1-6). Виходячи з їх розрахунку, інвестор приймає рішення про доцільність виділення капітальних вкладень на реалізацію нововведення. При цьому розробка більш прогресивної технології здійснюється технічними службами самого підприємства. Ці витрати входять в загальну суму виділених капітальних вкладень за їх собівартістю. Капітальні вкладення на придбання

Таблиця 6.3

Вихідні дані для розрахунку оціночних показників ефективності нововведення

параметри

Одиниця виміру

Підприємство № 1

Підприємство № 2

Підприємство № 3

Разом за сумою підприємств, що беруть участь в реалізації нововведення

до впровадження нововведення

після впровадження нововведення

до впровадження нововведення

після впровадження нововведення

до впровадження нововведення

після впровадження нововведення

до впровадження нововведення

після впровадження нововведення

А

Б

1

2

3

4

5

6

7

8

1. Випуск продукції

Тис. шт.

100

200

100

200

100

200

300

600

2. Вартість випущеної продукції у відпускних цінах

Тис. руб.

2000

4000

2000

4000

2000

4000

6000

12000

3. Собівартість продукції

те ж

1850

3250

1700

3000

1550

2750

5100

9000

В тому числі:

4. Матеріальні витрати

900

1650

800

1450

700

1250

2400

4350

5. Витрати на амортизацію

-

200

500

200

500

200

500

600

1500

6. Витрати на оплату праці

Тис. руб.

540

795

505

760

470

722

1515

2277

7. Відрахування на соціальні потреби

210

305

195

290

180

278

585

873

8. Середньорічна вартість основних виробничих засобів (капітальних вкладень)

2000

5000

2000

5000

2000

5000

6000

15000

9. Чиста продукція, включаючи амортизацію (стор. 2 - ряд. 4)

1100

2350

1200

2550

1300

2750

3600

7650

10. Чиста продукція (стор. 2 - ряд. 4 - стор. 5)

900

1850

1000

2050

1100

2250

3000

6150

11. Загальна сума податків (стор. 10 • 40/100)

- "-

360

740

400

820

440

900

1200

2460

В тому числі:

12. Податки з прибутку (стор. 11 - стор. 7)

- "-

150

435

205

530

260

622

615

1587

13. Прибуток (стор. 2 - ряд. 3)

150

750

300

1000

450

1250

900

3000

14. Сума прибутку і амортизації (дохід) (стор. 13 + р. 5)

Тис. руб.

350

1250

500

1500

650

1750

1500

4500

15. Чистий прибуток (стор. 13 - стор. 12)

- "-

315

95

470

190

628

285

1413

16. Чистий дохід (чистий прибуток + амортизація) (стор. 15 + р. 5)

200

815

295

970

390

1128

885

2913

17. Відносна економія від зниження собівартості

- "-

-

-450

-

-400

-

-350

-

-1200

обладнання та розробку технології виділяються підприємству з бюджету в розмірі 3 млн руб. У другій групі (гр. 7 і 8) наведені показники, необхідні для розрахунку оціночних показників ефективності в цілому по трьом підприємствам, па яких впроваджується прогресивна технологія. Нова технологія розробляється технічними службами кожного з підприємств. При цьому не відбувається створення нових видів продукції, а лише збільшується випуск освоєної продукції і знижується її собівартість. Зазначені фактори призводять до того, що ефект нововведення повністю реалізується в сфері виробництва, яка в даному випадку включає сферу створення та використання. Проте, інтегральний загальний ефект від реалізації нововведення слід розраховувати за сумарними показниками трьох підприємств, що впровадили інновацію.

Такий підхід обумовлений різними рівнями ефективності, досягнутими кожним із підприємств (див. Табл. 6.3) перед впровадженням нової технології, і відмінностями кінцевих результатів, отриманих від реалізації нововведення кожним підприємством.

Зі сказаного випливає, що на основі інформації, відображеної в другій групі показників, можна розрахувати інтегральні оціночні показники народно-господарської та бюджетної ефективності від реалізації нововведення у всіх трьох сферах: виробництва, створення і використання. В даному випадку інтегральні оціночні показники народно-господарської та бюджетної ефективності відображають сумарну ефективність впровадження прогресивної технології на трьох підприємствах.

Порівняльний аналіз оціночних показників ефективності нововведення здійснюється в наступній послідовності.

На першому етапі проводиться порівняльний аналіз інтегральних оціночних показників народно-господарської ефективності нововведення. На основі такого аналізу формується уявлення про те, наскільки зростуть кінцеві результати по групі підприємств, що беруть участь в реалізації нововведення. Виходячи з цього, робиться висновок про можливості використання приросту кінцевих результатів на інвестиції, зростання заробітної плати, соціальні цілі і сплату податків. Також за показниками терміну окупності капітальних вкладень і економічного ефекту, отриманого від реалізації нововведення, приймається остаточне рішення про доцільність фінансування витрат по реалізації нововведення.

На другому етапі проводиться порівняльний аналіз показників інвестиційної ефективності нововведення щодо конкретного підприємства, який бере участь в його реалізації. На основі аналізу робиться висновок про доцільність фінансування витрат підприємства на реалізацію нововведення.

На третьому етапі проводиться порівняльний аналіз господарської та фінансової ефективності реалізації нововведення на конкретному підприємстві. На основі такого аналізу робиться висновок про зрослі можливості конкретного підприємства використовувати приріст кінцевих результатів від реалізації нововведення на зростання добробуту працівників підприємства, реалізацію нових інвестиційних або інноваційних проектів, а також про підвищення конкурентоспроможності підприємства.

На четвертому, заключному, етапі проводиться порівняльний аналіз бюджетної ефективності нововведення.

Розглянемо реалізацію методики порівняльного аналізу оціночних показників ефективності нововведення, обробивши вихідні дані аналізу (див. Табл. 6.3) і представивши результати в таблицях. Другий і третій етапи аналізу здійснюються на прикладі підприємства 3.

Результати першого етапу представлені в табл. 6.4.

За даними табл. 6.4 можна зробити наступні висновки. Реалізація нововведення дозволить більш ніж в два рази збільшити зростання кінцевих результатів в порівнянні з аналогом. Інтегральний обсяг доданої вартості, включаючи амортизацію, за весь термін реалізації нововведення збільшився на 20250 тис. Руб., Або в 2,125 рази (38250/18000). Інтегральний обсяг доданої вартості зріс в меншій мірі - в 2,05 рази. Зниження темпів зростання даного показника в порівнянні з попереднім показником пояснюється зростанням фондомісткості продукції.

Загальна інтегральна сума доходу зросла в порівнянні з аналогом в три рази (22500/7500). Більш високі темпи зростання доходу обумовлені зниженням собівартості за рахунок більш ефективного використання видатків на оплату праці і зниженням матеріаломісткості продукції в порівнянні з аналогом.

Таблиця 6.4

Порівняльний аналіз інтегральних оціночних показників народно-господарської ефективності нововведення (за рахунок реалізації нововведення в сферах його виробництва, створення і використання)

показники

Одиниця виміру

У розрахунку на рік

За весь термін використання нововведення (5 років)

до реалізації нововведення

після реалізації нововведення

приріст (+), зменшення (-)

до реалізації нововведення

після реалізації нововведення

приріст (+), зменшення (-)

А

Б

1

2

3

4

5

6

1. Інтегральний обсяг доданої вартості (чистої продукції), включаючи амортизацію

Тис. руб.

3600

7650

+4050

18000

38250

+20250

2. Інтегральний обсяг доданої вартості (чистої продукції)

те ж

3000

6150

+3150

15000

30750

+ 15750

3. Загальна (інтегральна) сума доходу

- "-

1500

4500

+3000

7500

22500

+15000

4. Загальна (інтегральна) сума чистого доходу

- "-

885

2913

+2028

4425

14565

+10140

5. Капітальні вкладення

- "-

6000

15000

+9000

6000

15000

+9000

6. Рентабельність капітальних вкладень, обчислена по:

6.1. доходу

%

25,0

30.0

+5,0

125,0

150,0

+25,0

6.2. чистого доходу

%

14,75

19,42

+4,67

73,75

97,1

+23,35

7. Інтегральний економічний ефект, обчислений на основі: 7.1. доходу

Тис. руб.

-83

543

+626

-415

2715

+3130

7.2. чистого доходу

Тис. руб.

-698

-1044

-346

-3490

-5220

-1730

8. Термін окупності капітальних вкладень, обчислений за:

8.1. доходу

років

4,0

3,3

-0,67

8.2. чистого доходу

років

6,78

5,15

-1,63

-

-

-

9. Загальна сума податків, що надійшли до бюджету

Тис. руб.

1200

2460

+ 1 260

6000

12300

+6300

9.1. У тому числі за рахунок прибутку

Тис. руб.

615

1587

+972

3075

7935

+4860

Загальна сума платежів і бюджет зросла в 2,05 рази (12300/6000), тобто у стільки разів, у скільки збільшилася додана вартість.

Збіг темпів зростання зазначених показників обумовлено тим, що нами пропонується встановлювати платежі в бюджет за єдиним нормативом від доданої вартості - не більше 40% від величини доданої вартості (табл. 6.3, стор. 11). Такий підхід дозволить зацікавити підприємства в раціональному використанні витрат на оплату праці. В результаті підприємство зможе направити економію по витратах на оплату праці, реалізацію нових інвестиційних і інноваційних проектів. Реалізація викладеного підходу дозволить забезпечити більш високі темпи чистого доходу в порівнянні з темпами зростання доходу і податкових платежів. У нашому прикладі чистий дохід від реалізації інновації збільшився в 3,3 рази в порівнянні з аналогом, в той час як дохід збільшився в три рази.

Рентабельність капітальних вкладень, обчислена на основі доходу, склала 25% по аналогу і 30% по нововведенню, тобто збільшилася на 5%. Внаслідок цього термін окупності капітальних вкладень скоротився з 4 до 3,33 року. Поряд з цим скоротився термін окупності капітальних вкладень, обчислений за чистим доходом, з 6,78 до 5,15 року, тобто на 1,63 року. Скорочення термінів окупності капітальних вкладень від реалізації нововведення знаходить підтвердження в зростанні економічного ефекту в порівнянні з аналогом. Так, економічний ефект, обчислений за доходом, за весь термін використання нововведення збільшився в порівнянні з аналогом на 3130 тис. Руб. Розрахунок економічного ефекту проведений методом ануїтету [1] при нормі прибутку на капітал на рівні 10% [2] . Розрахунок зроблений за формулою

де - економічний ефект від реалізації нововведення, отриманий за весь термін його використання за сумою трьох підприємств, руб .; - інтегральний дохід від реалізації нововведення в розрахунку на рік, руб .; - загальна сума капітальних вкладень на реалізацію нововведення, руб .; - коефіцієнт ануїтету, рівний 0,2638 при нормі прибутку на капітал 10% і корисному терміні використання нововведення 5 років; - строк корисного використання нововведення.

Аналогічним чином проводиться розрахунок економічного ефекту по аналогу. У нашому прикладі він становить в розрахунку на рік -83 тис. Руб. і за весь термін використання аналога 415 тис. руб.

Таким чином, аналог не забезпечував відшкодування одноразових капітальних вкладень при заданій нормі прибутку на капітал на рівні 10%, навіть якщо розрахунок ефекту вести виходячи з доходу, тобто без вирахування податкових платежів.

Як було сказано вище, термін окупності капітальних вкладень, обчислений за чистим доходом, склав 5,15 року по нововведенню, а по аналогу - 6,78 року. Зі змісту даного показника слід, що протягом 5,15 року чистий дохід, отриманий від реалізації нововведення, цілком буде направлятися на відшкодування одноразових витрат, тобто капітальних вкладень. Даного терміну окупності відповідає показник рентабельності капітальних вкладень, що дорівнює 19,42% в розрахунку на рік.

Якщо врахувати, що термін корисного використання нововведення становить п'ять років, то норма прибутку на капітал повинна скласти 20%. Це означає, що і рентабельність капітальних вкладень повинна бути дорівнює 20%, за умови що інвестор не вимагає отримання додаткового доходу за нормою прибутку на капітал на рівні 10%. Реалізація цієї вимоги означає, що рентабельність капітальних вкладень повинна скласти 30% в розрахунку на рік. Цю величину можна розрахувати за формулою

де НП - загальна норма прибутку на капітал, необхідна для відшкодування капітальних вкладень протягом строку корисного використання нововведення і отримання додаткового доходу на капітал за ставкою, необхідної інвестором,%; НПВ - норма прибутку на капітал (рентабельність капітальних вкладень), обчислена виходячи з терміну (часу) корисного використання нововведення, %; НПД - додаткова норма прибутку на капітал, необхідна інвестором,%.

Виходячи із загальної норми прибутку на капітал, можна прийняти такі рішення щодо реалізації нововведення:

• дослідити можливість збільшення чистого доходу протягом прийнятого терміну корисного використання нововведення в 1,54 рази (30 / 19,46);

• збільшити строк корисного використання з 5,15 року також в 1,54 рази, встановивши його на рівні 7,71 року;

• розглянути питання про можливість зниження вимог інвестора щодо отримання додаткового доходу на капітал з 10 до 2,5%;

• знайти іншого інвестора з іншими вимогами до ефективності капітальних вкладень.

З урахуванням викладених міркувань приймається остаточне рішення про реалізацію нововведення.

Порівняльний аналіз оціночних показників інвестиційної ефективності нововведення, реалізованого в сфері конкретного виробництва (табл. 6.5), дозволяє зробити наступний висновок.

Встановлені інвестором вимоги до ефективності використання капіталовкладень, спрямованих на реалізацію нововведення, неприйнятні для підприємств, якщо економічний ефект розраховувати по чистому доходу. Такий висновок підтверджується тим, що показник економічного ефекту, обчислений за чистим доходом, має від'ємне значення (див. Табл. 6.4, р. 7.2). Це означає, що підприємства після сплати всіх податків бюджету за встановленими нормативами і при терміні корисного використання нововведення, рівного п'яти років, не зможуть отримати додатковий дохід від капітальних вкладень за ставкою 10% річних. Тим часом чистий дохід, отриманий підприємствами при впровадженні нововведення, має позитивне значення і становить 2913 тис. Руб. в розрахунку на рік (див. табл. 6.3, стор. 16, гр. 8), а по підприємству 3 - тисяча сто двадцять вісім тис. руб. (Див. Табл. 6.3, стор. 16, гр. 6).

При даному рівні чистого доходу рентабельність капітальних вкладень по підприємству 3, спрямованих на реалізацію нововведення, складе 22,6%, а термін окупності - 4,42 року. Здавалося б, рівень отримання прибутку на капітал високий. Однак, як було показано вище, для

Таблиця 6.5

Порівняльний аналіз інтегральних оціночних показників інвестиційної ефективності нововведення за рахунок реалізації нововведення в сферах його виробництва, створення і використання (по підприємству 3)

показники

Одиниця виміру

У розрахунку на рік

За весь термін використання нововведення (5 років)

до реалізації нововведення

після реалізації нововведення

приріст (+), зменшення (-)

до реалізації нововведення

після реалізації нововведення

приріст (+), зменшення (-)

А

Б

1

2

3

4

5

6

1. Економічний ефект в порівнянні з аналогом, обчислений на основі чистої продукції, включаючи амортизацію

Тис.

руб.

722

1430

+658

3860

7150

+3290

2. Економічний ефект в порівнянні з аналогом, обчислений на основі чистої продукції

те ж

572

930

+358

2860

4650

+ 1 790

3. Економічний ефект в порівнянні з аналогом, обчислений на основі доходу

- "-

122

430

+308

610

2150

+ 1540

4. Економічний ефект в порівнянні з аналогом, обчислений на основі чистого доходу

- "-

-138

-192

-54

-690

-960

-270

5. Рентабельність капітальних вкладень, обчислена по:

5.1. доходу

%

32,5

35,0

+2,5

162,0

175,0

+ 12,5

5.2. чистого доходу

%

19,5

22,6

+3,1

95,0

113,0

+ 18,0

6. Термін окупності капітальних вкладень, обчислений за:

6.1. доходу

років

3,1

2,9

-0,2

6.2. чистого доходу

років

5,12

4,42

-0.7

-

-

-

того щоб виконати вимоги інвестора, необхідно забезпечити отримання рентабельності капітальних вкладень на рівні як мінімум 30% в розрахунку на рік. Якщо рентабельність капітальних вкладень обчислювати по чистому доходу, термін окупності капітальних вкладень повинен скласти 3,33 року.

З урахуванням викладеного можна прийняти такі рішення стосовно підприємству:

1) дослідити можливість збільшення терміну корисного використання нововведення як мінімум в 1,33 рази, або на 33% (30 / 22,5). У цьому випадку термін корисного використання нововведення складе 6,67 року (530 / 22,5). В даному прикладі 5 років - термін корисного використання нововведення, встановлений інвестором; 22,5% - рентабельність капітальних вкладень, спрямованих на реалізацію нововведення, обчислена за чистим доходом; 30 - мінімальний рівень рентабельності, необхідний для виконання вимог інвестора забезпечити отримання додаткового доходу на капітал за ставкою 10% річних і обмежити термін корисного використання нововведення п'ятьма роками;

2) вишукати резерви збільшення чистого доходу в 1,34 рази і відповідно збільшити випуск продукції або знизити її собівартість;

3) знизити вимоги до отримання додаткового доходу (додаткової норми прибутку на капітал) з 10 до 2,5%.

Якщо ці міркування нс будуть прийняті до уваги інвестором, то слід відмовитися від реалізації нововведення або знайти іншого інвестора.

Порівняльний аналіз оціночних показників виробничої, фінансової і бюджетної ефективності по підприємству 3 (табл. 6.6-6.8) показує, що реалізація нововведення дозволить значно поліпшити економічне благополуччя підприємства. Одночасно з цим протягом строку корисного використання нововведення підприємство відшкодує витрати бюджету, спрямовані на реалізацію нововведення. Сума податків, сплачених суб'єктом господарювання бюджету, значно перевищить витрати бюджету на ці цілі [29].

Порівняльний аналіз оціночних показників господарської ефективності нововведення свідчить

Таблиця 6.6

Порівняльний аналіз оціночних показників виробничої ефективності нововведення в сфері його створення або використання (але підприємству 3)

показники

Одиниця виміру

У розрахунку на рік

За весь термін використання нововведення (5 років)

до реалізації нововведення

після реалізації нововведення

приріст (+), зменшення (-)

до реалізації нововведення

після реалізації нововведення

приріст (+), зменшення (-)

А

Б

1

2

3

4

5

6

1. Обсяг доданої вартості (чистої продукції), включаючи амортизацію

Тис.

руб.

1300

2750

+ 1450

6500

13750

+7250

2. Обсяг доданої вартості (чистої продукції)

те ж

1100

2250

+ 1150

5500

11250

+5750

3. Дохід

- "-

650

1750

+ 1100

3250

8750

+5500

4. Відносна економія від зниження собівартості

- "-

-

-350

-

-

-1750

-

5. Потенційний прибуток

- "-

450

1250

+800

2250

6250

+4000

про наступне. Додана вартість, включаючи амортизацію, зросла в 2,11 рази і склала 2750 тис. Руб. в розрахунку на рік (див. табл. 6.6, стор. 1). Це означає, що у підприємства, що впровадив нововведення, з'являться додаткові джерела зростання добробуту своїх працівників (через зростання витрат на оплату праці), а також для інвестування. Додана вартість, включаючи амортизацію, в розрахунку на рік збільшилася на 1450 тис. Руб. Одночасно з цим відбувається зростання доданої вартості. В результаті реалізації нововведення додана вартість збільшилася в розрахунку на рік па 1150 тис. Руб., Або в 2,05 рази. У цій же пропорції у підприємства зростуть можливості для зростання добробуту працівників, сплати податків і для розвитку виробничої та соціальної сфери.

Найбільшою мірою у підприємства збільшився дохід. Він зріс в порівнянні з аналогом в 2,69 рази, або на 1100 тис. Руб. в розрахунку на рік. Більш високі темпи зростання доходу в порівнянні із зростанням доданої вартості говорять про те, що реалізація нововведення дозволила забезпечити його випереджаюче зростання в порівнянні з ростом витрат на оплату праці. Найбільш високими темпами росла потенційний прибуток. Вона збільшилася в порівнянні з аналогом в 3,13 рази. Її зростання обумовлений як збільшенням випуску продукції в порівнянні з аналогом, так і зниженням її собівартості.

Отже, якщо виходити з порівняльного аналізу оціночних показників господарської ефективності, то можна зробити однозначний висновок про те, що реалізація нововведення вигідна для підприємства.

Цей висновок підтверджується порівняльним аналізом оціночних показників фінансової ефективності нововведення (див. Табл. 6.7). Так, наприклад, чистий дохід (дохід після сплати податків) у підприємства, що впровадив нововведення, збільшився в 2,9 рази, або на 738 тис. Руб. Чистий прибуток зріс в 3,3 рази. Загальна маса прибутку зросла в 2,8 рази, або на 800 тис. Руб. в розрахунку на рік. Збільшилася також і рентабельність продукції.

Аналіз більшості оціночних показників бюджетної ефективності (табл. 6.8) також свідчить про вигідність нововведення.

Таблиця 6.7

Порівняльний аналіз оціночних показників фінансової ефективності нововведення в сфері його створення або використання (по підприємству 3)

показники

Одиниця виміру

У розрахунку на рік

За весь термін використання нововведення (5 років)

до реалізації нововведення

після реалізації нововведення

приріст (+), зменшення (-)

до реалізації нововведення

після реалізації нововведення

приріст (+), зменшення (-)

А

Б

1

2

3

4

5

6

1. Чистий дохід

Тис. руб.

390

1128

+738

1950

5640

+3690

2. Чистий прибуток

- "-

190

628

+438

350

3140

+2190

3. Частка чистого доходу в загальній масі доходу

%

44,6

35,9

-8,7

44,6

35,9

-8,7

4. Частка чистого прибутку в загальній масі прибутку

- "-

42,2

50,2

+8,0

42,2

50,2

+8,0

5. Рентабельність продукції по: 5.1. чистого доходу

19,5

28,2

+8,7

19,5

28,2

+8,7

5.2. чистого прибутку

- "-

9,5

15,7

+6,2

9,5

15,7

+6,2

6. Загальна маса прибутку

Тис. руб.

450

1250

+800

2250

6250

+4000

Таблиця 6.8

Порівняльний аналіз оціночних показників бюджетної ефективності нововведення в сфері його створення або використання (за сумою трьох підприємств і по підприємству 3)

показники

Одиниця виміру

У розрахунку на рік

За весь термін використання нововведення (5 років)

до реалізації нововведення

після реалізації нововведення

приріст (+), зменшення (-)

до реалізації нововведення

після реалізації нововведення

приріст (+), зменшення (-)

А

Б

1

2

3

4

5

6

1. Бюджетний ефект за весь термін корисного застосування нововведення:

1.1. У сферах виробництва, створення і використання але сумі трьох підприємств

Тис.

руб.

0

660

+660

0

3300

+3300

1.2. У сфері виробництва по підприємству 3

те ж

40

300

+260

200

1500

+ 1300

2. Наведений бюджетний ефект:

2.1. У сферах виробництва, створення і використання за сумою трьох підприємств

- "-

-290

65

355

-1450

+326

+ 1 776

2.2. У сфері виробництва по підприємству 3

- "-

-66

+82

+ 148

-332

+412

+744

3. Ступінь фінансової участі держави у фінансуванні витрат на реалізацію нововведення 3.1. У сферах виробництва, створення і використання за сумою трьох підприємств

- "-

100

70

-30

100

70

-30

3.2. У сфері виробництва по підприємству 3

- "-

100

77

-23

100

77

-23

І тільки порівняльний аналіз одного з оціночних показників інвестиційної ефективності не узгоджується з даними висновками. Йдеться про такий показник, як економічний ефект, отриманий на конкретному підприємстві, обчислений на основі чистого доходу.

Дане протиріччя можна пояснити наступними причинами: завищеними вимогами інвестора до ефективності інвестицій, дефіцитом фінансових ресурсів, високими темпами інфляції і зростанням цін. Все це робить невигідним напрямок кредитних та інших грошових коштів на розвиток науки та впровадження її результатів у виробництво.

Розглянутий приклад відображає загальні тенденції, наявні в даний час в нашій країні. Дія перерахованих несприятливих факторів перешкоджає впровадженню інновацій (нововведень) в реальний сектор економіки. Вкрай важливо переламати цю ситуацію. Вирішальна роль в цьому питанні належить створенню більш ефективної податкової системи. Нс менш важливо, щоб отримали подальший розвиток більш досконалі методи оцінки ефективності інвестицій та інновацій.

  • [1] Розрахунок з використанням ануїтету пояснюється в підпункті 6.5.2.
  • [2] Зазначена норма прибутку на капітал характерна для багатьох підприємств в будь-який час при прийнятному темпі приросту інфляції близько 5-7%.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук