БЕЗПОСЕРЕДНЯ АДРЕСАЦІЯ
При цьому способі адресації не потрібно вказівки будь-якого адреси для звернення до пам'яті, так як повинні стати предметом обробки дані розміщуються в другому або другому і третьому байтах команди
Мал. 5.4. непряма адресація
при складанні програми. На рис. 5.5 показана завантаження акумулятора А другим байтом В 2 = D.
Мал. 5.5. безпосередня адресація
Реєстрова і побічно-реєстрова адресація. Якщо повинні стати предметом обробки дані розміщені у внутрішніх регістрах мікропроцесора, то для адресації до них досить вказати двійкові коди регістрів (табл. 5.1) в першому байті команди. До внутрішніх регістрів крім РОН віднесені також акумулятор А і осередок зовнішньої пам'яті М, адреса якої зберігається в реєстрової парі HL.
Мал. 5.6. Реєстрова (а) і побічно-реєстрова (б) адресація
Таблиця 5.1
регістр |
В |
З |
D |
Е |
H |
L |
А |
М |
код |
000 |
001 |
010 |
011 |
100 |
101 |
110 |
111 |
Звернення до регістрів В, С, D, Е, Н, L, А називається реєстрової адресацією, а до комірки М - побічно-реєстрової адресацією. Використання обох видів реєстрової адресації для завантаження акумулятора А даними D, що зберігаються в регістрі С і осередку М з адресою А З А М проілюстровано на рис. 5.6.
СТЕКОВА АДРЕСАЦІЯ
При такому способі адресації поточний адресу осередки пам'яті зберігається в покажчику стека (див. Параграф 5.2). Цей спосіб адресації є непрямим і відрізняється від раніше розглянутих гем, що необхідність звернення до покажчика стека слід безпосередньо з коду операції команд роботи зі стеком.