ВИКОРИСТАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ АНАЛІЗУ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ (ФІНАНСОВОЇ) ЗВІТНОСТІ ДЛЯ ОБГРУНТУВАННЯ І ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

Бухгалтерський облік і аналіз в системі управління фірмою

Управління являє собою процес цілеспрямованого, систематичного і безперервного впливу керуючої підсистеми на керовану за допомогою так званих загальних функцій управління, що утворюють замкнутий і нескінченно повторюваний управлінський цикл. Один з типових варіантів такого -нікла може мати наступний вигляд:

Аналіз означає проведення аналітичних процедур як обов'язкового елемента управлінського процесу, що передує прийняттю рішення. Саме в процесі аналізу виробляється управлінське знання, коли від простої констатації факту господарського життя (є факт, він зафіксований) переходять до розуміння його сутності, осмисленню супутні його появі причин, оцінці бажаних або небажаних наслідків, формулювання варіантів поведінки у зв'язку з появою цього факту. Управлінське рішення не може і не повинно бути прийнято без його аналітичного обгрунтування. Деталізованість аналізу і значимість його результатів для прийняття остаточного рішення можуть відчутно варіюватися, проте аналіз, хоча б і самий поверхневий і супершвидкий, повинен мати місце, оскільки в бізнесі будь спонтанні необгрунтовані рішення можуть призводити до вкрай неприємних наслідків.

Найбільш якісне аналітичне обгрунтування -це обгрунтування, спрямоване на перспективу. У бізнесі перемагає той, хто більше далекоглядний, чиї аналітичні аргументи вагоміші з позиції перспективи. В принципі існують різні види аналізу, однак два з них - ретроспективний і перспективний є основними. У результаті ретроспективного аналізу оцінюються результати деяких виконаних дій; перспективний аналіз призначений для обгрунтування майбутніх дій.

Планування слідуючи за аналізом. За результатами аналітичних розрахунків складається план дій, в основу якого закладаються деякі локальні цілі. Ці цілі можуть бути виключно варіабельні з позиції як тимчасового чинника, так і вагомості можливих наслідків. Перерахуємо деякі з них: максимізація можливого доходу, мінімізація можливого ризику, мінімізація можливих збитків (втрат, витрат), забезпечення стабільності деякого процесу, забезпечення компромісу між поточними і перспективними прибутками, формування іміджу солідності і надійності фірми та ін. Залежно від різних чинників може формуватися система взаємопов'язаних планів.

Функція управління "організація" дозволяє здійснювати реальне наповнення планів, їх ресурсне забезпечення та виконання. Оскільки, як зазначалося вище, видів забезпечення багато, крім того, вони взаємопов'язані, дана функція виключно важлива як підтвердження реальності і реалізованості планів. Ця функція дуже динамічна, тому що в ході виконання планів неминуче виникає необхідність їх більш-менш істотного коректування.

Управлінська функція "облік" означає введення в систему управління специфічної підсистеми, в рамках якої організовується фіксація результатів поточного виконання планових завдань. Як правило, організуються три види обліку: оперативний, бухгалтерський і статистичний.

В рамках оперативного обліку накопичуються дані, придатні для прийняття оперативних рішенні; ці дані надходять з різних джерел і мають відносну, але прийнятну достовірність і точність. Оперативний облік не відрізняється якоїсь уніфікованість і систематизацією, нерідко він організується спонтанно лінійними керівниками і являє собою деякий варіант збору даних як індикаторів поточних процесів у фірмі і має на меті досить швидке реагування на виникаючі проблеми.

Дані, що накопичуються в системі бухгалтерського обліку, вельми систематизовані, і саме тут формується інформаційна база для виведення фінансових результатів діяльності економічного суб'єкта. Облікові дані використовуються в поточному управлінні фінансами, запасами, персоналом; що стосується генеруються в цій системі звітних даних, то вони мають значимість в основному для прийняття рішень тактичного і стратегічного характеру. Статистичний облік означає формування бази даних про події, що мали місце в минулому, але які, як очікується, можуть бути корисними в подальшому для ретроспективного аналізу. Тут, як і в оперативному обліку, можуть акумулюватися дані не тільки в грошовому, але й в інших вимірниках.

Функція контролю передбачає організацію деякої системи стеження за відповідністю поточного стану справ плановим орієнтирам. Найбільш поширеною є система контролю і управління за відхиленнями, що припускає, що в її рамках здійснюється аналіз значущості (суттєвості) відхилень фактичних значень деяких індикаторів від їх планових значень. Головне призначення функції контролю полягає не стільки в механічному порівнянні деяких показників, скільки у формуванні системи контрольних точок, впорядкованих в просторово-часовому аспекті.

Функція регулювання доповнює попередню функцію і припускає наявність в управлінській структурі компанії деякої системи реагування на зафіксовані відхилення (так званої системи зворотного зв'язку). Залежно від суттєвості відхилень, а також зміни внутрішніх і зовнішніх факторів в рамках цієї системи вносяться коректування в планові завдання, ресурсне забезпечення, технологічний процес та ін.

Описана логіка взаємодії загальних функцій управління застосовна як до підприємства в цілому як соціально-економічній системі, так і до окремих його компонентах, лінійним і функціональним підрозділам і видам діяльності. Будь-який господарюючий суб'єкт можна розглядати як певну соціально-економічну систему, инициирующую потоки ресурсів і перетворюючу їх в продукцію або послуги, пропозиція на ринок і реалізація яких забезпечують досягнення основних цілей, що визначають і виправдують сам факт створення даного суб'єкта.

Фінансові ресурси відіграють при цьому величезну, якщо не вирішальну, роль. На момент заснування підприємства, а також в перші роки його функціонування пріоритетне значення має інвестиційний аспект управління фінансами. Надалі щодо більшого значення набувають питання оптимізації фінансування поточної діяльності, зокрема аналіз і прогнозування грошових потоків, ефективне управління фінансовою структурою компанії та ін.

Організація фінансових потоків і управління ними залежать від багатьох факторів. У їх числі: тин бізнесу, розміри підприємства, його організаційна структура та ін.

Як вже зазначалося вище, аналіз (у тому числі і аналіз фінансової звітності) передує управлінським рішенням, обгрунтовує їх і служить для об'єктивної оцінки управління виробництвом і його ефективності.

Розглянемо організацію аналітичної роботи на прикладі підприємства металургійної промисловості.

Виділяються наступні основні етапи (стадії) аналізу господарської діяльності підприємств.

  • 1. Складання програми аналізу.
  • 2. Збір інформації, необхідної для аналізу, перевірка (у разі необхідності і коректування) зібраної інформації.
  • 3. Систематизація, класифікація, вивчення та аналітична обробка інформації.
  • 4. Узагальнення результатів аналізу.
  • 5. Підготовка пропозицій за результатами аналізу. При складанні програми аналізу визначаються мета його, терміни проведення, перелік необхідної інформації, склад працівників для проведення аналізу. Як правило, для проведення систематично повторюваного повного аналізу господарської діяльності підприємства розробляється типова схема (перелік питань і форми заповнюваних таблиць), придатна для використання протягом тривалого періоду часу.

Відповідно до програми аналізу проводиться збір необхідної інформації. Надалі здійснюється перевірка повноти звітних даних, відповідності їх встановленим формам, взаємної ув'язки показників у різних формах звітності та правильності розрахунків. Перевіряється також порівнянність звітних даних з показниками плану і звіту за попередній період. При необхідності проводиться коригування інформації, зібраної для аналізу. Варіант розподілу обов'язків з проведення економічного аналізу між службами підприємства наведено в табл. 7.1. У даній таблиці наведені також основні джерела інформації для аналізу різних сторін виробничо-господарської діяльності підприємства.

Таблиця 7.1

Приблизне розподілення обов'язків з проведення економічного аналізу між службами підприємства і основні джерела інформації

Основне завдання систематизації, класифікації, вивчення та аналітичної обробки інформації полягає в розкритті причинного зв'язку і вимірі впливу окремих факторів на той чи інший показник господарської діяльності підприємства.

Узагальнення результатів аналізу та підготовка пропозицій по них дозволяють дати підсумкову оцінку виконання підприємством планових завдань, виявити причини, що зумовили відхилення фактичних показників роботи від планових і звітних за попередній період, намітити заходи щодо мобілізації внутрішньогосподарських резервів.

Методичне керівництво діяльністю економічних служб підприємства чорної металургії здійснює заступник директора підприємства з економічних питань (головний економіст). У його безпосередньому підпорядкуванні знаходяться плановий (планово-економічний) відділ і лабораторія економічного аналізу. Однак аналітичну роботу не можна вважати функцією тільки економічних служб підприємства. Для підвищення дієвості аналізу необхідно правильне і чіткий розподіл обов'язків з його проведення між економічними та іншими службами, залучення до аналітичної роботи інженерно-технічних працівників, робітників підприємства.

Розглянемо роль інформації бухгалтерського обліку та звітності для розробки та прийняття управлінських рішень на прикладі підприємства металургійної промисловості ВАТ "Сталь".

В процесі своєї виробничої діяльності ВАТ "Сталь" споживає значну кількість сировини, головним чином коксівного вугілля, залізорудної сировини, феросплавів і кольорових металів, вапняку, а також значну кількість енергетичних ресурсів, головним чином електроенергії, природного газу і кисню. Своєчасність та обсяги поставок сировини та енергоресурсів можуть бути порушені за рахунок чинників, що знаходяться поза контролем ВАТ "Сталь", зокрема за рахунок зупинки виробництва на підприємствах-постачальниках, зміни цін і тарифів на сировину та енергоресурси, а також зміна тарифів на транспортні послуги.

ВАТ "Сталь" залежить також від взаємин зі своїми основними постачальниками сировини та енергетичних ресурсів. Акціонери ВАТ "Сталь" мають контроль над низкою постачальників вугілля і залізорудної сировини. При необхідності ВАТ "Сталь" може покрити свої потреби у вугіллі на 100% і в залізорудній сировині на 75% за рахунок поставок від цих підприємств.

Порушення поставок сировини або енергоресурсів або істотне збільшення їх цін, включаючи витрати на транспортування сировини, може несприятливо вплинути на фінансово-господарську діяльність ВАТ "Сталь".

Показники з обліку матеріальних ресурсів, які використовуються на різних рівнях управління ВАТ "Сталь", представлені в Додатку № 6. З цієї таблиці видно, що такий показник, як "Кількість надійшли матеріальних ресурсів за видами в натуральному вираженні з урахуванням якісних характеристик", при надходженні сировини і матеріалів необхідний майстру, начальнику зміни, службі виробничо-диспетчерського відділу, службі матеріально-технічного постачання. Цей же показник за зміну, добу, п'ятиденку і декаду необхідний начальнику цеху, начальнику виробництва, службі виробничо-диспетчерського відділу, службі матеріально-технічного відділу, а за місяць і квартал такий показник використовується службою матеріально-технічного постачання, фінансовим відділом, а також заступником директора з загальних питань.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >