ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СУЧАСНОЇ БІОЕТИКИ

Проблема методу в біоетики

З самого початку розвитку повий дисципліни біоетики вирішальне значення для неї придбала проблема методу: "Якими способами слід виносити етичні оцінки і судження з приводу тих чи інших реальних проблем медичної практики, біомедичних досліджень, взаємовідносин медицини та суспільства і т.п.?"

Етика - найдавніша галузь філософського знання, але єдиної теоретичної системи етики так і не було побудовано, незважаючи на величезну кількість розробок. Більш того, проблеми теоретичної етики ускладнюються тим, що в сучасному суспільстві утвердився так званий моральний релятивізм. Під цим розуміють співіснування в суспільстві безлічі різних систем цінностей. Наприклад, для одних людей і груп найважливішу роль відіграє релігія (причому в одній і тій же країні живуть представники різних релігій), для інших - різні світські нерелігійні системи поглядів (і вони теж можуть дуже відрізнятися).

Моральний релятивізм створює серйозний виклик для біоетики, а саме - він ускладнює вироблення єдиних підходів до вирішення практичних проблем медицини та охорони здоров'я, в той час як для вирішення цих актуальних життєво важливих питань потрібні не так захоплюючі дискусії, а виразні обґрунтовані судження.

Тому формування біоетики відбувалося у важких умовах пошуків власних методів морального міркування. Цей процес розробки методів триває і досі.

Серед безлічі запропонованих варіантів розвитку біоетики як дисципліни можна виділити два основні підходи:

  • 1) підхід, заснований на принципах (англ, principle-based);
  • 2) підхід, заснований на аналізі випадків, або прецедентів (англ, casebased).

Кожен з них сам по собі теж розпадається на масу варіантів. Розглянемо коротко ці два підходи.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >